1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

м. Київ

справа №600/5806/21-а

адміністративне провадження № К/990/17947/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у складі судді Левицького В.К. від 07.02.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Сторчака В.Ю., Полотнянка Ю.П., Граб Л.С. від 10.05.2022,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі також АТ Візінська Л.К., позивачка) звернулася з позовом до Чернівецької міської ради (далі також Міськрада, відповідач), у якому просила

- визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення 10 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 07.10.2021 за №513 (далі також спірне, оскаржуване рішення);

- зобов`язати Чернівецьку міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , інвалідність І групи з дитинства) безоплатно у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0034) для індивідуального садівництва (код 01.05) (далі також спірний проєкт землеустрою);

- стягнути з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 сто тисяч гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

2. В обґрунтуванні позовних вимог позивачка посилалась на те, що оскаржуваним рішенням відповідача їй було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , навпроти будівлі №47, площею 0,1200 га, безоплатно у власність, для індивідуального садівництва (код 01.05), у зв`язку із невідповідністю містобудівній документації, невірно вказаним існуючим станом земельних угідь.

3. Однак ОСОБА_1 вважає, що такі підстава для відмови законом не передбачені, суперечать нормам земельного законодавства та нормам Конституції України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано пункт 8 рішення 10 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 07.10.2021 № 513; зобов`язано Чернівецьку міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (код 01.05) за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0034); стягнуто з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 10000,00 грн у відшкодування завданої моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради щодо відповідності місця розташування земельної ділянки містобудівній документації встановлено, що за документами, наданими безпосередньо відповідачем, цільове призначення земельної ділянки, відносно якої позивачем подано заяву про передачу її у власність, відповідає містобудівній документації, затвердженої у місті Чернівцях.

6. Висновок судів попередніх інстанцій стосовно протиправності оскаржуваного позивачкою рішення ґрунтується й на тому, що реєстрація державним кадастровим реєстратором спірної земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номера на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», на переконання судів, свідчить про відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації.

7. Розглядаючи цю справу, суди першої та апеляційної інстанцій також взяли до уваги й те, що згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 824/100/20-а, яке набрало законної сили, відповідно до Плану зонування території міста Чернівці, який є частиною третьою робіт з виготовлення містобудівної (проектної) документації «Коригування генерального плану м. Чернівців», земельна ділянка на АДРЕСА_1 відноситься до «Ландшафтні зони - Л» - озеленені території.

8. Суди відзначили, що у вищевказаному судовому рішенні також констатовано відповідність цільового призначення земельної ділянки, відносно якої позивачем подано заяву про передачу її у власність, містобудівній документації, затвердженій у місті Чернівцях.

9. На думку судів попередніх інстанцій, незважаючи на те, що судовим рішенням у справі №824/100/20-а надано оцінку щодо відповідності цільового призначення земельної ділянки містобудівній документації, відповідачем повторно, з тих же самих підстав, без урахування згаданого судового рішення, відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.

10. У оскаржуваній постанові апеляційний суд погодився з твердженнями суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач надав позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то, відповідно, він мав перевірити й відповідність її звернення (з додатками) містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)).

11. За таких обставин суди констатували, що подальша відмова позивачці у затвердженні проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації (озеленені території (Л-1), свідчить про непослідовність дій та рішень уповноваженого органу при вирішення земельних питань.

12. Суди попередніх інстанцій визнали, що надання дозволу позивачці на розробку проекту землеустрою уповноваженим органом підтверджує, що обрана для надання безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05) земельна ділянка відповідає містобудівній документації, а тому прийняття в подальшому за змістом іншого рішення, яке є предметом оскарження у цій справі, суперечить змісту принципу належного урядування та правової визначеності, яка є невід`ємною складовою верховенства права.

13. Суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, а також введено в дію новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59), класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок (додаток 60).

14. Зокрема, відповідач вказував, що згідно вказаного класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59), землям сільськогосподарського призначення з видом цільового призначення «для індивідуального садівництва» присвоюється код виду цільового призначення - 01.05, а згідно з класифікатором видів функціонального призначення територій (додаток 60) у такому виді функціонального призначення території як «озеленені території» (код 40300.0) не передбачено встановлення виду цільового призначення земельної ділянки з кодом 01.05 - для індивідуального садівництва.

15. При цьому, відповідач наголошував, що оскільки відповідно до схеми зонування території м. Чернівці, спірна земельна ділянка знаходиться у функціональній зоні озеленених територій (Л-1), то зазначення коду 01.05 у відомостях Державного земельного кадастру для вказаної земельної ділянки є помилковим та є наслідком зазначення недостовірних відомостей в поданому позивачкою кадастровому реєстратору проекті землеустрою.

16. Безпідставність вищенаведених доводів відповідача суди попередніх інстанцій обґрунтували тим, що постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 №821 набрала чинності 11.08.2021, тобто після прийняття рішення щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою та укладання договору на розробку такого проекту, а під час формування земельної ділянки, розробник документації при визначенні виду її цільового призначення виходив з рішення Чернівецької міської ради від 30.06.2021 №324, яким позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , навпроти будівлі №47, орієнтовною площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05).

17. У зв`язку з цим суди дійшли висновку про те, що розробник документації діяв відповідно до рішення Чернівецької міської ради від 30.06.2021 №324, та положень наведеного вище Класифікатору, а тому порушень вимог чинного земельного законодавства не здійснив.

18. Суди попередніх інстанцій відзначили й те, що відповідач не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження приведення у відповідності до положень Класифікатору Генеральний план м. Чернівців та План зонування території міста, а наявна у Витязі з схеми зонування території м. Чернівці території міста зона Л-1 (озеленені території) не відповідає положенням пункту 5.8 ДБН Б.1.1.-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території», яким такий тип зон не передбачений.

19. З цих підстав суди визнали необґрунтованими наведені у спірному рішенні мотиви для відмови у затвердженні розробленого на замовлення позивачки проєкту землеустрою щодо невідповідності такого проєкту вимогам містобудівної документації.

20. Протиправною суди попередніх інстанцій визнали й наведену у оскаржуваному рішенні відповідача підставу для відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо наявності недостовірних відомостей у поданій для затвердження технічній документації, а саме - невірно вказаний існуючий стан земельних угідь (багаторічні насадження).

21. З цього приводу суди звертали увагу на те, що дослідженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва позивачу встановлено, що даним проектом передбачено відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу м. Чернівці; склад угідь - 002,03 багаторічні насадження.

22. Окрім того, суди попередніх інстанцій врахували, що в обґрунтування правомірності відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у зв`язку із невірно вказаним існуючим станом земельних угідь (багаторічні насадження) відповідач посилається на акт обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , навпроти будівлі № 47 площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0034) у м. Чернівцях, який, однак, не містить як дати, місяця та року складання, так і підстави та приводи обстеження даної земельної ділянки.

23. Щодо способу захисту порушених прав позивачки суди попередніх інстанцій вказували, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачки, буде саме зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для індивідуального садівництва (код 01.05) за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0034).

24. Стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 10 000,00 грн, як такий, що в повній мірі відповідає та є співмірним із тим, що відповідач прийняв щодо позивача протиправне рішення. З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодився. Оскільки, на його переконання, такий відповідає правильному застосуванню норм матеріального і дотриманню норм процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Чернівецька міська рада подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства І групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.04.2007.

27. Згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №824/100/20-а, яке набрало законної сили, 25.02.2019 позивач звернулася із заявою до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про надання дозволу на складання проекту відведення щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва.

28. Пунктом 53 рішення 73 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 07.11.2019 №1946 відмовлено позивачу, як інваліду 1 групи, у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку із підготовленим актом вибору земельної ділянки для продажу на аукціоні.

29. Не погоджуючись з вказаним рішенням органу місцевого самоврядування, ОСОБА_1 звернулася до суду.

30. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №824/100/20-а, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020, визнано протиправним та скасовано пункт 53 рішення 73 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 07.11.2019 №1946 та зобов`язано Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 , як інваліду з дитинства І групи, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,1200 га, для індивідуального садівництва. Стягнуто на користь позивача 10000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

31. На виконання рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №824/100/20-а, 30.06.2021 рішенням Чернівецької міської ради №324 надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , навпроти будівлі №47, орієнтовною площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05).

32. На замовлення позивача, ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва (код 01.05) за адресою АДРЕСА_1 , навпроти будівлі №47, орієнтовною площею 0,1200 га.

33. За наслідками виготовленого проекту землеустрою, 02.08.2021 земельна ділянка за кадастровим номером 7310136600:35:004:0034 внесена в базу даних містобудівного та земельного кадастру Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради.

34. 19.08.2021 позивач звернулася до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення (зміни цільового призначення) земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , напроти будівлі №47 кадастровий номер 7310136600:35:004:0034 для індивідуального садівництва (код 01.05).

35. Пунктом 8 рішення 10 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 07.10.2021 №513 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , навпроти будівлі №47, площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0034), для індивідуального садівництва (код 01.05), у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації (озеленені території (Л-1)), невірно вказаним існуючим станом земельних угідь (багаторічні насадження).

36. Вважаючи відмову протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

37. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

38. Вказану підставу мотивує тим, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 20, 118, 186 Земельного кодексу України та статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17.06.2020 №711-ІХ, який набрав чинності 24.07.2021, та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021.

39. Також скаржник наголошує на відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, чи мають право адміністративні суди встановлювати незаконність нормативно-правового акту - містобудівної документації (генерального плану населеного пункту, плану зонування, детального плану території) поза межами порядку, визначеного вказаною статтею цього Кодексу.

40. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник також вказує підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України й зазначає, що справа має виняткове значення для відповідача як суб`єкта владних повноважень, який вирішує питання безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок комунальної власності, для подальшого правильного застосування у своїй правозастосовчій практиці законодавства, яке регулює ці правовідносини, і не допущення порушення прав громадян та забезпечення справедливого розподілу земельних ресурсів під час вирішення цих питань, що беззаперечно становить суспільний інтерес.

41. Відповідно до наявного у матеріалах касаційного провадження рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 04.10.2022 отримала копію ухвали Верховного Суду від 27.09.2022 про відкриття касаційного провадження у справі, а також копію матеріалів касаційної скарги.

42. Відкриваючи касаційне провадження у цій справі, Верховний Суд у резолютивній частині своєї ухвали встановив строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

43. Однак, у встановлений судом строк відзиву на касаційну скаргу не подано, що, однак, відповідно до положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

44. За правилами частини шостою, абзацу першого частини сьомої, частин дев`ятої, десятої статті 118 Земельного кодексу України в редакції, чинній станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваного позивачкою рішення, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

45. За приписами пункту 6 частини третьої, частин сьомої, восьмої, десятої статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

46. Окрім цього, згідно з положеннями частини другої, абзаців першого - п`ятого частини третьої, частини четвертої статті 24 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами, внесеними Законом України від 17.06.2020 №711-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», який набрав чинності 24.07.2021, зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні:

комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території;

генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території;

план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»;

детальний план території.

Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

47. Відповідно до абзацу першого статті 3, частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України зі змінами, внесеними Законом України від 28.04.2021 №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021 категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та сп

................
Перейти до повного тексту