ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2023 року
м. Київ
Справа № 990/142/22
Провадження № 11-129заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Штелик С. П.
розглянула у порядку письмового провадження за наявними матеріалами апеляційну скаргу Етичної ради про перегляд ухвалиКасаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради та ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
1.У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Етичної ради в особі ОСОБА_5, заступника голови Етичної ради, щодо реагування на його заяву;
- зобов`язати Етичну раду відмовити в рекомендаціях кандидату до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) ОСОБА_3 .
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно проігнорував його заяву про відмову в рекомендаціях кандидату до ВРП ОСОБА_3 .
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) ухвалою від 27 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки встановив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 заявив позов до Етичної ради, тобто до суб`єкта оскарження, якого немає в переліку, визначеному статтею 22 КАС України, а також щодо правовідносин, які не визначені пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" (далі - Закон № 1635-IX) та пунктом 3 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач при зверненні із цим позовом до суду порушив правила інстанційної підсудності, а тому позовну заяву слід передати за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання, а саме до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
3. Етична рада не погодилася з цим рішенням суду і звернулася до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення.
Скаржник зазначає, що вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою й такою, що порушує норми процесуального права, оскільки суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваного судового рішення помилково застосував вимоги пункту 3 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, не надав правової оцінки повноваженням Етичної ради як органу оцінювання та її ролі в процедурі обрання (призначення) відповідними органами ВРП, меті Закону № 1635-IX та положенням Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIIІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII).
З погляду відповідача, суд першої інстанції сформулював помилковий висновок про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради.
З огляду на це Етична рада просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу передати до Верховного Суду як суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" на ухвалу КАС ВС від 27 жовтня 2022 року подав апеляційну скаргу (у формі відзиву на апеляційну скаргу), яку ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2022 рокузалишено без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 грудня 2022 року звернення ОСОБА_1 у формі відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу КАС ВС від 27 жовтня 2022 року у справі № 990/142/22 повернула його автору.
5.Ухвалою від 23 листопада 2022 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 22 грудня 2022 року призначила розгляд справи в порядку письмового провадження.
6. Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і дійшла висновку про таке.
Передусім слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала міркування, які повторюються у цій постанові, стосовно інстанційної підсудності справ з подібними спірними відносинами та з тим самим складом сторін.
Зокрема, в постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 990/127/22 Велика Палата Верховного Суду у справі за позовом ОСОБА_4 до Етичної ради про бездіяльність останньої щодо реагування на його заяву відносно кандидата на посаду члена ВРП та зняття з розгляду Етичною радою кандидатури ОСОБА_6. до ВРП, покликаючись на наведені нижче релевантні джерела права й акти, дійшла висновку про таке.
За статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
На підставі положень пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звʼязку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.