ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ У
КРАЇНИ
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 714/795/20
провадження № 51-1996 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_7,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області
від 31 січня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 12 квітня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120192600700000131, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 31 січня 2022 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК кожного до покарання у виді 240 годин громадських робіт.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задоволено частково та стягнуто з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на його користь солідарно майнову шкоду в розмірі 7 295,32 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 12 квітня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнано винуватими у тому, що вони за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, 16 червня 2019 року близько 21 години, перебуваючи неподалік лижної траси, що в с. Горбова Чернівецького (Герцаївського) району Чернівецької області, в ході суперечки із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи спільно та злагоджено, переслідуючи мету спричинення останнім тілесних ушкоджень, умисно нанесли не менше тринадцяти ударів руками та ногами, а ОСОБА_9 і дерев`яною битою, по тулубу, голові та кінцівках ОСОБА_6, завдавши йому тілесні ушкодження у виді синців у ділянці спинки носа, навколо правого ока, навколо лівого ока, в тім`яній ділянці зліва, в лобній ділянці, по передньо-внутрішній поверхні лівого плеча, по передньо-зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, по зовнішній поверхні лівого стегна в нижній третині, саден по зовнішній поверхні лівого плеча в нижній третині, по задній поверхні правого ліктьового суглоба, по тильній поверхні правої стопи в проекції 3-го пальця, на підошовній поверхні правої стопи в проекції 2-го пальця, крововиливу в ділянці слизової оболонки верхньої губи посередині, підкон`юктивального крововиливу лівого очного яблука, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, та струсу головного мозку, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я останнього.
Також нанесли не менше восьми ударів руками та ногами, а ОСОБА_9 і дерев`яною битою по тулубу, голові та кінцівках ОСОБА_7, завдавши йому тілесні ушкодження у виді синців навколо лівого ока, по зовнішній поверхні лівого плечового суглоба, по внутрішній поверхні лівого плеча в середній третині, по задній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, по зовнішній поверхні лівого стегна на всьому протязі, саден в ділянці лівої вушної раковини, по задній поверхні правого ліктьового суглоба, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, та забійної рани в проекції зовнішнього краю надбрівної дуги зліва, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я останнього.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вищевказані судові рішення щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Як зазначає потерпілий, судами першої та апеляційної інстанцій судовий розгляд проводився неповно та не всебічно, зокрема: суд першої інстанції надав перевагу стороні захисту, окрім того обмежив права потерпілих у наданні доказів та позбавив можливості довести свою позицію, оскільки відхилив клопотання потерпілих про допит свідків - лікаря Герцаївської лікарні ОСОБА_11 та слідчого Герцаївського ВП ЧРУП в Чернівецькій області ОСОБА_12, а також безпідставно, на його думку, відмовив у задоволенні клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи з метою визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. При цьому вказує, що лікар ОСОБА_11, який проводив огляд ОСОБА_6, може підтвердити, що виявлене у потерпілого тілесне ушкодження у виді значної опухлості спинки носа є переломом кісток спинки носа, а не синцем, як зазначено у висновку судово-медичного експерта № 576 від 22 липня 2019 року. Крім того, просить звернути увагу, що експертом невірно визначена ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки ОСОБА_6 знаходився на лікуванні 23 дні і це відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень вказує на тривалий строк розладу здоров`я та є більш тяжким ушкодженням, аніж визначено експертом. Також вважає, що судовий розгляд проведено необ`єктивно та упереджено, оскільки в ухваленні вироку брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів в неупередженості судді, однак у задоволенні відводу було відмовлено. Зазначає й про те, що суд першої інстанції був упереджений під час дослідження доказів, послався у судовому рішенні на показання заангажованих свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, при цьому не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17 та потерпілого ОСОБА_7, які підтвердили в судому засіданні саме те, що у ОСОБА_6 наявний перелом носу, тобто суд взяв до уваги одні показання, не надавши мотивації неприйняття інших, чим, на думку потерпілого, порушив вимоги ч. 1 ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Не призначення ж судом додаткової комісійної судово-медичної експертизи та не проведення допиту свідків в судовому засіданні, як зазначає потерпілий, є істотним порушенням його прав.
Позиції учасників судового провадження
Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представник - адвокат ОСОБА_8 підтримали подану потерпілим ОСОБА_6 касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу потерпілого необґрунтованою і просив її залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8, прокурора ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілого задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Згідно ж із вимогами статті 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Наведені вимоги судами першої та апеляційної інстанцій було дотримано в повному обсязі.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, потерпілий не погоджується із встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку. А тому суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами.
При цьому висновок суду першої інстанції, із яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК.
Так, обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в умисному заподіянні потерпілим легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, суд у вироку послався у тому числі й на показання самих обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10, котрі хоча свою вину і не визнали, проте не заперечували, що 16 червня 2019 року під час святкування на р. Прут дня народження між ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_6 стався словесний конфлікт, який переріс у бійку, яка продовжилась на лижній трасі.
Суд у вироку послався також на показання потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, надані в судовому засіданні, та дані протоколів проведення слідчого експерименту від 26 листопада 2019 року за їх участю, відповідно до яких вони розповідали, за яких обставин ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спричинили їм тілесні ушкодження.
Крім того, судом досліджено та наведено у вироку показання свідка ОСОБА_16, котрий пояснив, зокрема, що він поїхав на лижну трасу разом із потерпілими й там вже були обидва обвинувачених і ОСОБА_13 . Він першим підійшов привітатися. Позаду нього йшов потерпілий ОСОБА_6 . ОСОБА_9 одразу вдарив його кулаком в обличчя, а далі взяв биту і почав нею бити потерпілого по голові та тілу. Коли до обвинуваченого підбіг потерпілий ОСОБА_7, він також вдарив того битою по голові, а далі в бійку втрутився обвинувачений ОСОБА_10 - вдарив потерпілого ОСОБА_7 . В якийсь момент, коли ОСОБА_6 впав, а ОСОБА_9 замахнувся на нього, він вирвав з рук обвинуваченого биту і викинув її в кущі. Далі бійка продовжувалась кулаками в обличчя і по тілу, чи бив потерпілого ОСОБА_6 не може стверджувати, шарпанина була між ними чотирма. Він викликав поліцію, тоді конфлікт припинився. Дерев`яну биту згодом він віддав працівникам поліції. Обидва обвинувачених і потерпілий ОСОБА_6 були в стані алкогольного сп`яніння.