Постанова
Іменем України
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 362/1444/21
провадження № 51-3356 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
особи, провадження щодо якої закрито ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року у кримінальному провадженні № 42019100000000310 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2021 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення про підозру.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2021 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_5, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить питання про скасування ухвали місцевого суду та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор вказує, що, закриваючи кримінальне провадження, місцевий суд дійшов неправильного висновку про те, що прокурор направив обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 до суду поза межами строку досудового розслідування. Зазначає, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні 22 травня 2019 року, у подальшому ухвалою слідчого судді такий строк продовжено до чотирьох місяців, а саме до 22 вересня 2019 року. Постановою слідчого від 19 вересня 2019 року зупинено досудове розслідування, а постановою від 24 вересня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено. 24 вересня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, завершено досудове розслідування та в порядку ст. 290 КПК України надано стороні захисту доступ до матеріалів провадження для ознайомлення. Звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року встановлено стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 25 жовтня 2019 року. Разом з тим зауважує, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 290 КПК України сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати прокурору доступ до матеріалів, які сторона захисту має намір використати в суді як докази. Оскільки прокурор станом на 25 жовтня 2019 року не був повідомлений про відмову сторони захисту надати доступ до доказів, та лише 29 листопада 2019 року отримав відомості про відсутність у сторони захисту таких матеріалів, то період з 24 вересня 2019 року по 29 листопада 2019 року не повинен включатися у строки досудового розслідування, оскільки сторона захисту не виконала вимоги ч. 6 ст. 290 КПК України. Крім того, вказує, що суди дійшли помилкового висновку про те, що обвинувальний акт надійшов до суду 03 грудня 2019 року, оскільки відповідно супровідного листа, який міститься в матеріалах судової справи, датою надходження зазначеного обвинувального акту є 02 грудня 2019 року. З огляду на викладене наголошує, що місцевим судом не вірно обчислено строки досудового розслідування, що призвело до безпідставного закриття кримінального провадження. Також стверджує, що апеляційний суд фактично продублював висновки місцевого суду, всупереч положенням ст. 94 КПК України надав неправильну оцінку наявним доказам, свого рішення належним чином не мотивував, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.
У письмових запереченнях захисник ОСОБА_7, вказуючи про безпідставність касаційної скарги прокурора, просить залишити її без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу, просив ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення касаційної скарги, просили оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
У касаційній скарзі прокурор вказує, що місцевий суд, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов необґрунтованого висновку про те, що сторона обвинувачення направила обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 до суду поза межами строку досудового розслідування, та, як наслідок, безпідставно закрив зазначене кримінальне провадження.
При цьому наголошує, що судами обох інстанцій не враховано, що у строк досудового розслідування не входить строк ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами, зібраними під час досудового розслідування.
Зауважує, що сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати прокурору доступ до матеріалів, які сторона захисту має намір використати в суді як докази. Оскільки прокурор станом на 25 жовтня 2019 року не був повідомлений про відмову сторони захисту надати доступ до доказів, та лише 29 листопада 2019 року отримав відомості про відсутність у сторони захисту таких матеріалів, то період з 24 вересня 2019 року по 29 листопада 2019 року не повинен включатися у строк досудового розслідування, оскільки сторона захисту не виконала вимоги ч. 6 ст. 290 КПК України.
Однак з такими доводами касаційної скарги прокурора колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДРі закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Глава 24 КПК України регулює питання щодо закінчення досудового розслідування, а також порядок та підстави продовження строку досудового розслідування. Зокрема, параграф 1 згаданої Глави регламентує форми закінчення досудового розслідування.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
При цьому у ч. 5 ст. 219 КПК України зазначено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Як передбачено п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
З матеріалів кримінального провадження, а також зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, внесені 03 травня 2019 року до ЄРДР за № 42019100000000310.
22 травня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2019 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019100000000310 до чотирьох місяців, тобто до 22 вересня 2019 року.
За три дні до закінчення строку досудового розслідування, який був продовжений ухвалою слідчого судді, постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 від 19 вересня 2019 року зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019100000000310, а постановою від 24 вересня 2019 року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні відновлено. Крім того, 24 вересня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про заміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.