Постанова
Іменем України
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 755/6463/21
провадження № 61-1590св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Таскомбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у складі колегії суддів Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.
у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2021 року АТ «Таскомбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 19 лютого 2020 року між AT «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір про надання кредиту № 673100-028, відповідно до умов якого позичальник отримав кредитні кошти на власні потреби в рамках продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: загальна сума кредиту - 52 450,00 грн, комісія за надання кредиту 4,9 %, що складає
2 450,00 грн, зі строком кредиту 36 місяців, процентами за користування кредитом 0,01 % річних та комісією за обслуговування кредиту 4,9 % щомісячно.
Позивач свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до умов договору виконав у повному обсязі. Водночас, відповідачка належним чином зобов`язання за договором не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість за існуючими кредитними зобов`язаннями. Станом на 30 березня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 26258058670301-КР становить 79 861,22 грн, що складається з: 49 016,59 грн - заборгованості за тілом кредиту, 4,03 грн - заборгованості зі сплати відсотків, 30 840,60 грн - заборгованості з комісії. За таких обставин АТ «Таскомбанк» просило суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 79 861,22 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 22 липня 2021 року позовні вимоги задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість у розмірі 79 861,22 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було доведено порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору, наявність заборгованості з повернення кредитних коштів, а відповідачем такі факти не спростовано.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 26 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху внаслідок пропуску строку на касаційне оскарження.
Ухвалою від 22 грудня 2021 року Київський апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Київський апеляційний суд виходив з того, що заявницею подано касаційну скаргу поза межами строку на апеляційне оскарження, а зазначені нею причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд визнав неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 24 січня 2022 року засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у вказаній вище справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Посилаючись як на підставу касаційного оскарження судового рішення на абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України, заявниця вказує, що суд апеляційної інстанції помилково посилався як на доказ отримання копії оскаржуваного судового рішення на повідомлення про вручення в матеріалах справи, оскільки проставлений на вказаному документі підпис не належить ОСОБА_1 , що свідчить про те, що відповідачка не отримувала копію оскаржуваного судового рішення. Заявниця зазначає, що їй не було відомо про заявлений до неї позов. Про стан цього провадження заявниця дізналася після повідомлення їй банківською установою про стан розгляду судової справи 08 листопада 2021 року. Такі обставини не були враховані судом апеляційної інстанції, внаслідок чого було неправомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження та порушено право заявниці на доступ до правосуддя.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Дніпровського районного суду м. Києва.
19 жовтня 2022 року справа № 755/6463/21 надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша, друга статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, серед яких передбачено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Порядок оскарження судових рішень в апеляційному порядку передбачений Розділом V ЦПК України.
Відповідно до вимог частини третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статті 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
ЦПК України не визначений конкретний перелік причин, що належать до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Проте, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами