Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 322/867/21
провадження № 61-10769св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 січня 2022 року у складі судді Губанова Р. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі -
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,. про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
скасування державної реєстрації та відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями органу державної влади.
Позовну заяву мотивував тим, що у 2010 році орган місцевого самоврядування надав йому у користування земельну ділянку площею 1,5000 га на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області.
12 лютого 2019 року він звернувся із письмовим клопотанням
до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому у власність, однак листом від 11 березня 2019 року відповідач відмовив йому у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що місце розташування запитуваної земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Для отримання відповіді він повторно 06 серпня 2019 року письмово звернувся із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки йому у власність. Результатом розгляду звернення стало видання відповідачем наказу
від 18 вересня 2019 року, яким йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
У грудні 2019 року він звернувся до ДП "Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою" за отриманням проектно-вишукувальних робіт з ґрунтового обстеження земельної ділянки та складання довідки про якісний стан ґрунту (агрохімічний паспорт поля № 162440).
У січні 2020 року він замовив виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до виконавця ТОВ "Власні землі", проект землеустрою був виготовлений згідно з вимогами чинного законодавства, також було замовлено виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки.
20 лютого 2020 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області було винесено акт індивідуальної дії - висновок про розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, складений ТОВ "Власні землі", від 20 лютого 2020 року, без строку його дії.
Після цього для затвердження проекту землеустрою він неодноразово письмово звертався до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та подавав необхідні документи до звернення.
Так, 21 квітня 2020 року подав письмову заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність,
на яку листом від 05 травня 2020 року отримав від ГУ Держгеокадастру
у Запорізькій області наказ № 8-3726/15-20-СГ про відмову у затвердженні проекту землеустрою, мотивований невідповідністю кадастрового плану земельної ділянки вимогам статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр".
13 липня 2020 року він повторно подав письмову заяву, на яку отримав
від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області наказ № 8-7074/15-20-СГ,
про відмову у затвердженні проекту землеустрою, мотивований невідповідністю кадастрового плану земельної ділянки вимогам статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", тобто підстава відмови була ідентичною наказу від 05 травня 2020 року.
Після подання письмової заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність отримав від ГУ Держгеокадастру
у Запорізькій області лист, у якому містився наказ від 25 листопада 2020 року № 8-9143/15-20-CГ, яким проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було затверджено, передано земельну ділянку площею 1,5000 га (кадастровий номер 232365100:11:010:0236) ОСОБА_1 у власність.
01 грудня 2020 року він звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області із заявою про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, проте 07 грудня 2020 року отримав письмове рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 55553810. Рішення мотивоване виявленими суперечностями між заявленим та вже зареєстрованим речовими правами на нерухоме майно, тобто право власності на спірну земельну зареєстровано за іншою особою.
Водночас 09 вересня 2020 року наказом № 8-6548/15-20-СГ
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надало дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки. А вже своїм наказом від 29 жовтня 2020 року № 8-8551/15-20-СГ
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області затвердило ОСОБА_3 розроблений нею проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
та передало їй зазначену земельну ділянку у власність.
19 грудня 2020 року ОСОБА_3 здійснила продаж спірної земельної ділянки ОСОБА_2 . Договір купівлі-продажу земельної ділянки оформлено
у Шостій державній нотаріальній конторі Запорізького міського нотаріального округу, дата реєстрації - 19 грудня 2020 року.
Всупереч вимогам закону ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області двічі надав дозвіл на розробку технічної документації, при цьому,
надавши перевагу не йому (як такому, що звернувся раніше і тривалий час сплачував земельний податок), а ОСОБА_3, чим порушено його конституційне право на отримання земельної ділянки у власність.
У зв`язку із замовленням ним проекту землеустрою у ТОВ "Власні землі",
цю земельну ділянку було сформовано та їй присвоєно кадастровий номер 2323655100:11:010:0236.
Враховуючи наведене, ОСОБА_3 не могла звертатися до державного кадастрового реєстратора із заявою на виготовлення проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка до цього часу вже була сформована та мала визначений кадастровий номер.
Водночас стосовно нього, як зацікавленої особи, не була виконана вимога пункту "б" частини другої статті 28 Закону України "Про землеустрій", тому документація із землеустрою, розроблена ФОП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_3, не могла затверджуватися, оскільки містила порушення вимог закону.
За відсутності підтвердження виконання ОСОБА_3 положень норм законодавства, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області видало наказ
від 29 жовтня 2020 року № 8-8551/15-20-СГ про затвердження проекту землеустрою, розробленого ФОП ОСОБА_4, та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 .
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області було порушено порядок надання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, що обумовило незаконність видачі наказів від 09 вересня 2020 року № 8-6548/15-20-СГ
та від 29 жовтня 2020 року № 8-8551/15-20-СГ на ім`я ОСОБА_3
та призвело до настання несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів позивача, зокрема позбавлення його конституційного права власності на землю, права на його реалізацію шляхом завершення процедури відведення земельної ділянки.
Скасування у судовому порядку наказів ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 09 вересня 2020 року № 8-6548/15-20-СГ та від 29 жовтня 2020 року № 8-8551/15-20-СГ на ім`я ОСОБА_3 тягне за собою й відповідні правові наслідки стосовно нелегітимності відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо цієї земельної ділянки. В той же час
не скасована реєстрація відомостей у Державному реєстрі речових прав
на нерухоме майно щодо вказаної земельної ділянки позбавляє
його правомірно набути право власності на земельну ділянку,
кадастровий номер 2323655100:11:010:0236. Відповідно, запис про державну реєстрацію має скасовуватися судом у зв`язку із розглядом питання про скасування спірних наказів.
У результаті прийняття незаконних рішень ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області йому завдано моральну шкоду, оскільки він тривалий час вживає заходів для відновлення порушеного права, в тому числі в судовому порядку, він перебуває у стані постійної психологічної напруги та стресу, що призвело до порушення нормальних умов життя, вимагає від нього акумуляції додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки був укладений на підставі встановленого права приватної власності на неї,
яке у свою чергу було реалізоване з порушенням норм чинного законодавства, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), через порушення публічного порядку (спрямованість правочину на порушення конституційних прав людини та громадянина).
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 09 вересня 2020 року № 8-6548/15-20-СГ про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, загальною площею 1,5000 га;
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 29 жовтня 2020 року № 8-8551/15-20-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність
ОСОБА_3, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, загальною площею 1,5000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323655100:11:010:0236, та передачу її у власність ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу (або інший розпорядчий договір) земельної ділянки площею 1,5000 га, кадастровий номер 2323655100:11:010:0236, цільове призначення для - ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений Шостою запорізькою державною нотаріальною конторою Запорізького міського нотаріального округу;
- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію прав власності
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності за номером 39807760 від 19 грудня 2020 року, за ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 1,5000 га, кадастровий номер 2323655100:11:010:0236, цільове призначення для - ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області;
- стягнути з ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на його користь
10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконними рішеннями органу державної влади.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків третьої особи ОСОБА_3 і не можуть бути розглянуті судом і вирішені
у спорі позивача з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів. У такій ситуації остання має бути залучена співвідповідачем, оскільки накази, які позивач просив визнати незаконним та скасувати, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області були прийняті в інтересах ОСОБА_3, і в результаті їх прийняття настали певні юридичні наслідки для ОСОБА_3 .
Це ж стосується вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,5000 га, кадастровий номер 2323655100:11:010:0236, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
ОСОБА_3, яка є стороною оспорюваного договору, не залучена відповідачем у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано із суду першої інстанції.
05 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на те,
що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі
№ 688/2908/16 та у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року
у справі № 1640/2594/18, від 30 серпня 2019 року у справі
№ 817/586/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 527/2036/18, від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18, від 27 жовтня 2020 року
у справі № 686/24410/17, від 11 листопада 2020 року у справі
№ 570/4524/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17.
Заявник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме у постанові Верховного Суду
від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19.
В обґрунтування підстав для відступлення від цього висновку
щодо необхідності обов`язкового залучення до участі у справі особи
як співвідповідача посилається на те, що ця особа реалізувала своє право на отримання земельної ділянки у власність без достатніх правових підстав.
Також, як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права
у спірних правовідносинах, зокрема щодо набуття права власності на земельну ділянку в порядку реалізації права на безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянами (частина друга статті 14 Конституції України, статті 22, 116, 118, 186-1 ЗК України).
Крім того, в обгрунтування касаційної скарги вказує на те, що суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник посилається на те, що для належного з`ясування обставин справи суди попередніх інстанцій мали дослідити усі наявні в матеріалах справи докази, зокрема щодо правомірності реалізації позивачем як набувачем прав власності на землю та зворотних обставин (безпідставності набуття прав) та в подальшому відчуження цих прав за договором купівлі-продажу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому до Верховного Суду відзиві ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області заперечує проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1
та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись
на їх законність та обґрунтованість.
Відзиви на касаційну скаргу інші учасники справи до Верховного Суду не подали.
ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_5 подав до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
В обґрунтування клопотання послався на те, що підстави, визначені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, відсутні, оскільки наведені позивачем висновки Верховного Суду є нерелевантними, а суд апеляційної інстанції здійснив правильне посилання на численні висновки Верховного Суду з питань необхідності відмови у позові у зв`язку із незалученням належного відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судами