Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 478/1603/20
провадження № 61-2702св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Марія-Послушняк",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2, Казанківська селищна рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державний реєстратор Новобузької міської ради Альбертін Олена Вадимівна, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Марія-Послушняк" на постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 січня 2022 року у складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Лисенка П. П., Серебрякової Т. В., та касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Порошина Наталія Гафурівна, на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2021 року у складі судді Іщенко Х. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 січня 2022 року
у складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Лисенка П. П., Серебрякової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року Фермерське господарства "Марія-Послушняк" (далі - ФГ "Марія-Послушняк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2, Казанківська селищна рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - державний реєстратор Новобузької міської ради
Альбертін О. В., про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_2 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-МК № 007801, виданого 04 липня 1996 року, отримала у постійне користування для розширення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 27,4 га, що розташована на території Казанківської селищної ради. Вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ФГ "Марія-Послушняк", засновником і головою якого є ОСОБА_2 .
У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Казанківської селищної ради із заявами щодо надання погодження Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості). Проте вказаного погодження вона не отримала.
06 травня 2020 року за інформацією із Державного реєстру речових права на нерухоме майно вона дізналася про те, що 29 квітня 2020 року державним реєстратором Новобузької міської ради Альбертін О. В. було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823655100:27:000:0133 площею 21,0 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки, що надана у користування ОСОБА_2 .
Станом на 29 квітня 2020 року право постійного користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_2 не було припинено, ФГ "Марія-Послушняк" обробляє цю земельну ділянку, а реєстрацію права власності на земельну ділянку відповідача здійснено безпідставно та з порушеннями чинного земельного законодавства.
Ураховуючи зазначене, ФГ "Марія-Послушняк" просило суд:
- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю № 20, виданий 01 квітня 1994 року на ім`я ОСОБА_1 ;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 21,0 га, кадастровий номер 4823655100:27:000:0133, зроблений 29 квітня 2020 року державним реєстратором Новобузької міської ради Альбертін О. В.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 травня 2021 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області
від 28 вересня 2021 року позов ФГ "Марія-Послушняк" задоволено частково.
Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю № 20, виданий 01 квітня 1994 року Казанківською районною радою народних депутатів ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач добровільно відмовився від фермерського господарства, що надалі стало підставою для ухвалення рішення про припинення його права власності на спірну земельну ділянку, рішення Казанківської районної Ради народних депутатів, яким припинено право власності відповідача на земельну ділянку, відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним державного акта є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, суд виходив з того, що рішення суду про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, є підставою для державного реєстратора проводити державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до закону.
Додатковим рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 жовтня 2021 року заяву представника позивача - адвоката Ремешевського Є. А. задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь ФГ "Марія-Послушняк" у сумі 168,00 грн.
У частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що належних та допустимих доказів оплати відповідачем послуг адвоката не надано, матеріали справи не містять ані квитанцій про сплату послуг, ані платіжного доручення, що свідчило б про фактично понесені відповідачем витрати на правничу допомогу, тому заява про ухвалення додаткового рішення
у вказаній частині задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що позовні вимоги ФГ "Марія-Послушняк" задоволено частково, суд при винесенні рішення не зазначив точної грошової суми судових витрат за сплату судового збору, яка повинна бути стягнута
з відповідача за рішенням суду у разі часткового задоволення позову,
тому суд вважав, що вимоги представника позивача - адвоката Ремешевського Є. А. про стягнення з відповідача витрат за сплату судового збору підлягають частковому задоволенню в частині нестягнутого судового збору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником - адвокатом Порошиною Н. Г., в частині оскарження рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2021 року залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником - адвокатом Порошиною Н. Г., в частині оскарження додаткового рішення та апеляційну скаргу ФГ "Марія-Послушняк" задоволено частково.
Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області
від 28 вересня 2021 року залишено без змін.
Додаткове рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ФГ "Марія-Послушняк" судовий збір в сумі 2 270,00 грн за подання апеляційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, встановивши, що рішенням районної ради було припинено право користування земельною ділянкою ОСОБА_1, обґрунтовано визнав державний акт на право власності відповідача на земельну ділянку недійсним, оскільки з часу припинення прав на земельну ділянку державний акт не посвідчував відповідне право відповідача та не мав самостійного юридичного значення.
Дослідивши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, апеляційний суд вважав, що розмір заявлених представником ФГ "Марія-Послушняк" витрат на правничу допомогу у сумі 55 177,50 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції, отже, їх загальний розмір є необґрунтовано завищеним.
Ураховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку, що витрати
ФГ "Марія-Послушняк" на професійну правничу допомогу, які пов`язані
з розглядом цієї справи у суді першої інстанції, підлягають задоволенню частково у сумі 5 000,00 грн, які належить стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2022 року до Верховного Суду,
ФГ "Марія-Послушняк", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити постанову апеляційного суду
в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу,
в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2022 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Порошина Н. Г., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним державного акта ОСОБА_1 та стягнення з нього судових витрат у сумі 5 000,00 грн скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині позовних вимог
ФГ "Марія-Послушняк" про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 21,0 га, кадастровий номер 4823655100:27:000:0133, зроблений 29 квітня 2020 року реєстратором Новобузької міської ради Альбертін О. В., не оскаржуються, а тому в силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 30 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційну скаргу ФГ "Марія-Послушняк" мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не навів мотивів визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі саме 5 000,00 грн, оскільки ця сума не враховує погоджену сторонами в договорі вартість 1 години роботи адвоката (1 051,00 грн) та визначену в акті приймання-передачі тривалість її виконання. Так само не вказано вид правової допомоги та час, витрачений на її надання, які апеляційний суд вважає обґрунтованими, та витрати,
за якими підлягають стягненню.
Зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених
у постановах від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19 та
від 28 квітня 2021 року у справі № 910/12591/18, суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, але при цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Твердження суду апеляційної інстанції про те, що не відповідає дійсності час, витрачений адвокатом на участь у судових засіданнях, зроблений без врахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові
від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, де зазначено, що час, витрачений адвокатом на участь у судових засіданнях, включає також і час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередньо участь у судових засіданнях. Такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування, є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта та підлягають компенсації нарівні
з іншими витратами.
Вказує, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувався на відстані
130 км від робочого місця адвоката, а ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2020 року у справі
№ 478/1603/20 представнику позивача було відмовлено у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції. Вказана обставина підтверджує дійсність та необхідність витрат адвокатом часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення ФГ "Марія-Послушняк" посилається на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Порошина Н. Г., мотивовано тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшли помилкового висновку про те, що напис на листі про відмову від фермерського господарства є добровільною заявою ОСОБА_1 про відмову від права власності на земельну ділянку.
Зазначає, що лист Казанківської райради не є належним, допустимим та достовірним доказом волевиявлення ОСОБА_1, оскільки його зміст не свідчить про намір на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та не спрямований на таке.
Вважає, що докази на підтвердження факту волевиявлення
ОСОБА_1 щодо добровільної відмови від земельної ділянки відсутні.
Зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка ОСОБА_1 увійшла до складу земельної ділянки позивача, оскільки відповідно до державних актів площа земельної ділянки ОСОБА_2 - 27,4 га, а у ОСОБА_1 - 21,00 га та 3,75 га, тобто разом 24,75 га.
Висновку експерта з цього приводу матеріали справи не містять.
Вважає, що позивач неправильно обрав спосіб захисту свого права.
Вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі
№ 461/9578/15-ц (провадження № 61-175цс20).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2022 року ФГ "Марія-Послушняк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Казанківської районної Ради від 18 січня 1994 року № 17/176, районна рада, розглянувши заяви громадян, зокрема ОСОБА_1, "рішення районної конкурсної комісії по відбору претендентів на фермери,
а також рішення відповідних сільських, селищних рад……", вирішила надати згоду на надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1, загальною площею
до 21,00 га, з них: ріллі - до 21,00 га, в тому числі безоплатно у власність одну середню земельну частку по Казанківській селищній раді (3,75 га), останню за плату із земель запасу Казанківської селищної ради - поле № 5 сівозміни колгоспу "Заповіт Ілліча" (пункт 15 рішення).
Рішенням Казанківської районної Ради народних депутатів від 25 березня 1994 року затверджено проекти відведення земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства громадянам, зокрема ОСОБА_1, та видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 3,75 га із земель запасу Казанківської селищної ради.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 05 березня 1994 року ОСОБА_1 придбав у Казанківської селищної Ради народних депутатів земельну ділянку розміром 17,25 га ріллі - для ведення селянського (фермерського) господарства, яка знаходилась у смт Казанка, на території колгоспу "Заповіт Ілліча", відділення № 1, поле № 1. Вказаний договір посвідчений нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 173.
На підставі рішення Казанківської районної Ради народних депутатів
від 25 березня 1994 року та вказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_1 01 квітня 1994 року отримав державний акт на право приватної власності на землю, площею 21,00 га, серії МК № 18, де зазначено, що землю передано для ведення селянського (фермерського) господарства.
Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства, 12 травня 1994 року було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Заблоцький", про що вчинено реєстраційний запис № 38.
Відповідно до листа Казанківської районної Ради народних депутатів
від 11 травня 1995 року № 359, адресованого ОСОБА_1, районна рада зазначала, що ОСОБА_1 із серпня 1994 року фермерським господарством не займається, на території Казанківського району
не проживає, виділена земельна ділянка не обробляється, а тому запропоновано ОСОБА_1 відмовитися від земельної ділянки.
На цьому листі в нижній його частині міститься запис " ОСОБА_1 отказываюсь от фермерського хозяйства" та підпис особи. Представником відповідача підтверджено як факт вчинення цього запису саме відповідачем, так і те, що цей припис є підтвердженням небажання ОСОБА_1 вести фермерське господарство.
Така відмова стала підставою для ухвалення рішення Казанківської районної Ради народних депутатів від 19 травня 1995 року № 50/5, де зазначено, що, розглянувши, зокрема заяву ОСОБА_1 про відмову від земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі пункту 1 статті 24 ЗК України, припинено право користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, у зв`язку з добровільною відмовою від земельної ділянки, а саме ОСОБА_1 - земельна ділянка загальною площею 21,0 га, в межах земель запасу Казанківської селищної ради. Пунктом 2 цього рішення передбачено повернення вказаної земельної ділянки в фонд земель запасу для ведення селянських (фермерських) господарств.
ФГ "Марія-Послушняк" є правонаступником ФГ "Марія".
Відповідно до архівних копій справи, до Казанківської районної Ради народних депутатів звернулася ОСОБА_2 із заявою від 11 березня 1995 року щодо надання земельної ділянки для розширення ФГ "Марія"
з подальшим правом їх викупу. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_2 просила виділити їй земельну, ділянку розташовану поруч із фермерським господарством.
Рішенням Казанківської селищної Ради народних депутатів від 19 травня 1995 року № 52/5 було відмовлено ФГ "Марія" в розширенні земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що було підставою для її подальшого звернення до арбітражного суду із позовом про визнання такого рішення недійсним.
Рішенням арбітражного суду Миколаївської області від 12 березня 1996 року № 93/7, ухваленим за позовом ФГ "Марія", визнано недійсним рішення Казанківської селищної Ради народних депутатів від 19 травня 1995 року
№ 52/5 у частині відмови у виділенні земельної ділянки для розширення
ФГ "Марія"; зобов`язано району раду виділити ФГ "Марія" 29,00 га землі
в постійне користування із земель запасу Казанківської селищної Ради народних депутатів, яка суміжна із землями ФГ "Марія" (раніше виділені фермерам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ). Відповідно до пункту 4 вказаного судового рішення судом також вирішено, що таке рішення
є підставою для виготовлення проекту відводу земельної ділянки, виділення його меж в натурі (на місцевості), складання документів, які посвідчують право користування землею.
На виконання вказаного судового рішення арбітражного суду, розпорядженням Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області від 15 травня 1996 року № 182-р було вирішено надати згоду ФГ "Марія" на відведення земельної ділянки для розширення фермерського господарства голові ФГ "Марія", загальною площею 29,00 га ріллі, у постійне користування з правом наступного викупу із земель запасу Казанківської селищної Ради, яка прилягає до земель ФГ "Марія" (раніше була виділена фермерам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ).
Пунктом 2 вказаного розпорядження було вирішено замовити проект відведення земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 .
На підставі вказаного розпорядження ДП "Миколаївський інститут землеустрою" було складено технічний звіт щодо перенесення в натурі проекту відводу земельної ділянки ОСОБА_2 для розширення селянського (фермерського) господарства із земель запасу
в межах території Казанківської селищної Ради народних депутатів Казанківського району, складеного в 1996 році, яким між іншим було встановлено межі ділянки в натурі.
За таких обставин, на ім`я ОСОБА_2 було видано державний акт на право постійного користування землею площею 27,4 га для розширення фермерського господарства від 04 липня 1996 року.
16 березня 2020 року ОСОБА_1 замовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі
(на місцевості). За даними Технічної документації було проведено державну реєстрацію речових прав позивача на нерухоме майно - земельну ділянку площею 21,0 га, за кадастровим номером: 4823655100:27:000:0133, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 208273137 від 06 травня 2020 року.
Відповідно до листа фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, яким розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення
меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за замовленням ОСОБА_1, то після складання такої документації ним було виявлено, що ОСОБА_1 раніше відмовився від вказаної земельної ділянки, а саму земельну ділянку було передано в користування ФГ "Марія". У зв`язку з цим вказана особа просила відділ Держгеокадастру розглянути можливість видалення вказаної земельної ділянки з Державного земельного кадастру.
Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області
від 14 вересня 2021 року (справа № 478/995/21), залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Баштанської районної ради, ФГ "Марія-Послушняк", ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення ради про припинення його права власності за земельну ділянку площею 21 га у зв`язку із добровільною відмовою, визнання недійсним та скасування державного акта на землю, виданого ОСОБА_2, та усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення Казанківської районної Ради народних депутатів Миколаївської області від 19 травня 1995 року № 50/5 про припинення права ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 21,00 га у зв`язку із добровільною відмовою. Інші вимоги суди вважали похідними від вимог про визнання незаконним та скасування вищезазначеного рішення районної ради.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційні скарги ФГ "Марія-Послушняк" та " ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Порошина Н. Г., задоволенню не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені
в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо касаційної скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Порошина Н. Г.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.