1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 515/417/20

провадження № 61-10718св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Саратська районна державна нотаріальна контора Одеської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Саратська районна державна нотаріальна контора Одеської області, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації

за касаційною скаргою адвоката Ковпака Олександра Вікторовича як представника ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позову

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 05 грудня 2018 року, видане державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Д. Ю. на ім`я ОСОБА_2, реєстровий номер 785, на земельну ділянку з кадастровим номером 5125085200:01:001:0508, що розташована на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, та скасувати державну реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером 5125085200:01:001:0508 на ім`я ОСОБА_2 від 05 грудня 2018 року, номер запису 29272144.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 05 грудня 2018 року Саратська районна державна нотаріальна контора на підставі рішення суду від 24 квітня 2018 року у справі № 515/1862/17 про встановлення факту проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її батька. Проте постановою апеляційного суду від 26 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції від 24 квітня 2018 року скасоване, а заява ОСОБА_2 залишена без розгляду.

З огляду на те, що рішення суду, яке стало підставою для видачі відповідачу оспорюваного свідоцтва скасоване, є правові підстави для визнання недійсним і цього свідоцтва.

Ураховуючи наведене, позивач просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Арцизький районний суд Одеської області рішенням від 10 лютого 2021 року позов задовольнив. Визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 05 грудня 2018 року, видане державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Д. Ю. на ім`я ОСОБА_2, реєстровий номер 785, на земельну ділянку з кадастровим номером 5125085200:01:001:0508, що розташована на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, та скасував державну реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером 5125085200:01:001:0508 на ім`я ОСОБА_2 від 05 грудня 2018 року, номер запису 29272144.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судове рішення, яке стало підставою для видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом, скасоване, тому є правові підстави для визнання недійсним і цього свідоцтва.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Одеський апеляційний суд постановою від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 на час розгляду цієї справи не є спадкоємцем померлого ОСОБА_3, адже в установлений законом строк не прийняла спадщину та не є власником спірного майна, тому у неї немає правових підстав для оскарження свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого відповідачу на підставі рішення суду, яке скасоване постановою апеляційного суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 27 жовтня 2022 року, адвокат Ковпак О. В. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14 та постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11, від 11 грудня 2019 року у справі № 414/811/17.

Як на обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Позивач як єдина дитина померлого ОСОБА_3 звернулася до суду з прагненням захистити свої права шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке було видане особі, у якої не було прав на спадкування після смерті її батька, адже рішення суду, на підставі якого ОСОБА_2 отримав це свідоцтво, скасоване. Проте цей факт потягнув необхідність залучення його відповідачем у справі про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, де він наділений відповідними процесуальними правами та обов`язками, на які він не має прав, що є перешкодою для реалізації її законних прав у прийнятті спадщини після померлого ОСОБА_3 .

Із заявою про визначення додаткового строку ОСОБА_1 звернулася у 2018 році, тобто ще до відкриття спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_2 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

05 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Житомирі, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15 серпня 2018 року серії НОМЕР_1 .

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 24 квітня 2018 року у справі № 515/1862/17 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менше п`яти років до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року скасовано рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 24 квітня 2018 року, а заяву ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залишено без розгляду.

Переглядаючи справу № 515/1862/17, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_3, раніше засуджений 05 квітня 2004 року Татарбунарським районним судом Одеської області за частиною першою статті 115 КК України до 7 років позбавлення волі, вкотре був засуджений 26 грудня 2014 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за пунктом 13 частини другої статті 115 КК України до 11 років позбавлення волі. Згідно з актовим записом про смерть від 11 лютого 2016 року № 426 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Реєстрація смерті проведена за місцем знаходження установи відбування покарання.

02 жовтня 2018 року за заявою ОСОБА_2 Саратська районна державна нотаріальна контора Одеської області завела спадкову справу № 274/2018 за номером у спадковому реєстрі 63083763 щодо майна ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та 05 грудня 2018 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину реєстровий номер 785.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 червня 2018 року у справі № 523/6748/18 встановлено факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (цивільна справа № 515/1563/18).

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 травня 2020 року провадження у справі № 515/1563/18 зупинено до розгляду цієї справи.


................
Перейти до повного тексту