Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 2-7200/08
провадження № 61-19905св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
правонаступник позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсістемс",
відповідач - Харківська міська рада,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Приватне підприємство "Варнер",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради та просила суд визнати за нею право власності на нежитлові приміщення ІІІ поверху №№ 94, 94а, 95, 97, 98, 98б, 99, 100, 102, 102а, 105, 106,107, 107а, 108 в літ. "А-3" загальною площею 425,1 кв.м, розташовані на АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 09 липня 2004 року вона є власником нежитлових приміщень: підвалу №№ Х-ХVII, LІV, ХLа, ХLII, І поверху № № 17, 19, 20, 21, 22, 33, ІІІ поверху №№ 94, 97, 98, 99, 100, 106, 107, 108, 109, 98а в літ. "А-3", загальною площею 599,1 кв.м, що розташовані на АДРЕСА_1 .
В процесі експлуатації належних їй нежитлових приміщень вона здійснила перепланування приміщень ІІІ поверху в розмірі 347,3 кв.м. Збільшення площі ІІІ поверху до 425,1 кв.м виникло внаслідок урахування існуючого коридору, який на момент придбання приміщень існував, але не був предметом купівлі-продажу. Цей коридор функціонально поєднує нежитлові приміщення ІІІ поверху.
Зазначала, що виконана реконструкція приміщень не вплинула негативно на несучу здатність основних будівельних конструкцій будівлі, не порушує права інших осіб, у зв`язку з чим, посилаючись на статті 331, 376 ЦК України, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення ІІІ поверху: №№ 94, 94а, 95, 97, 98, 98б, 99, 100, 102, 102а, 105, 106, 107, 107а, 108 в літ. "А-3" загальною площею 425, 1 кв. м для розміщення цеху по виробництву спеціальних продуктів харчування, дієтичних добавок та косметичних засобів на АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції виходив з того, що здійснена реконструкція належних позивачу нежитлових приміщень відповідає всім будівельним та санітарно-технічним нормам та правилам і не порушує права інших осіб, тому наявні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
У жовтні 2020 року Приватне підприємство "Варнер" (далі - ПП "Варнер") подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2020 року поновлено ПП "Варнер" строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року залучено до участі в справі, поряд із ОСОБА_1, в якості її сингулярного правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю"Олсістемс" (далі - ТОВ "Олсістемс").
Постановою Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 вересня 2008 року скасовано.
Позов ОСОБА_1, сингулярним правонаступником якої є ТОВ "Олсістемс", до Харківської міської ради про визнання права власності залишено без задоволення.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПП "Варнер" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 550, 00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки ПП "Варнер", яке не було залучено до участі в справі, а також позивачем не додержано встановленого законом порядку виконання будівельних робіт і введення спірного об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, тому наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
09 грудня 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Підставами касаційного оскарження судового рішення зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року в справі № 910/23028/17, від 27 травня 2020 року в справі № 802/2196/17-а, від 03 вересня 2020 року в справі № 2-1959/09 та від 27 січня 2021 року в справі № 2-2018-06; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що про наявність оскаржуваного рішення суду першої інстанції ПП "Варнер" було відомо ще у вересні 2019 року, у зв`язку з чим безпідставно поновив йому строк на апеляційне оскарження, а також не врахував, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог закону й прав ПП "Варнер" не порушує.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
08 лютого 2022 року справа № 2-7200/08 надійшла до Верховного Суду.
ПП "Варнер" надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1, виданого 28 березня 1995 року Фондом Державного майна України в місті Харкові, Організації орендарів "Фабрика-заготівельна", правонаступником якої було Закрите акціонерне товариство "СІНГ" (далі - ЗАТ "СІНГ"), належав цілісний майновий комплекс загальною площею 7 441,6 кв.м, розташований на АДРЕСА_1 .
17 січня 1997 року акціонерами ЗАТ "СІНГ" укладено додаткову угоду № 3 до засновницького договору ЗАТ "СІНГ", за умовами якої вирішено здійснити перерозподіл акцій між акціонерами.
Згідно з пунктом 5 цієї додаткової угоди вирішено здійснити реорганізацію ЗАТ "СІНГ" шляхом виділу з його складу п`яти самостійних суб`єктів господарювання, статутні фонди яких формуються за рахунок майна, що виділяється його учасникам.
Пунктами 7-11 додаткової угоди врегульовано питання щодо виділення майна суб`єктам господарювання, визначено частки кожного у статутному фонді. Частка ЗАТ "СІНГ" становила 8/100 (пункт 12 додаткової угоди).