Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 712/16065/19
провадження № 61-5899св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо",
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Кучер Юлією Вікторівною, на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") про припинення зобов`язань.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 23 липня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси ухвалив рішення у справі № 712/10314/15-ц, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ПАТ "УкрСиббанк", про звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі майна у власність банку.
Указаним рішенням суду встановлено, що 20 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11200980001, відповідно до умов якого банк надав останньому кредитні кошти у розмірі 88 000 доларів США зі строком повернення до 18 серпня 2017 року.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором 20 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 61526, відповідно до умов якого позивач передав у заставу банку належне йому нерухоме майно, а саме: цілий житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вказував, що 08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу прав вимоги, у тому числі і за кредитним договором № 11200980001 від 20 серпня 2007 року та іпотечним договором № 61526 від 20 серпня 2007 року.
Крім цього, під час розгляду указаної вище справи № 712/10314/15-ц ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року призначено бухгалтерсько-економічну експертизу, відповідно до висновку якої заборгованість позичальника ОСОБА_1 перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором за період з 20 серпня 2007 року по 27 січня 2016 року відсутня.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив:
- визнати припиненим зобов`язання за кредитним договором № 1120098001 від 20 серпня 2007 року та за договором іпотеки № 61526 від 20 серпня 2007 року, які укладені між ним та ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", на підставі прав вимоги за кредитами іпотечним договором від 20 липня 2016 року.
- виключити записи з реєстру іпотек - реєстраційний номер 5519948, зареєстрованого 13 листопада 2012 року, та з реєстру заборон обтяжень нерухомого майна, за реєстраційним номером обтяжень 5516039, зареєстрованого 20 серпня 2007 року за № 5516039.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 вересня 2020 року позов задоволено.
Визнано припиненим зобов`язання за кредитним договором № 1120098001 від 20 серпня 2007 року та за договором іпотеки № 61526 від 20 серпня 2007 року, укладеними між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами іпотечним договором від 20 липня 2016 року.
Виключено записи з реєстру іпотек - реєстраційний номер 5519948, зареєстрованого 13 листопада 2012 року, та з реєстру заборон обтяжень нерухомого майна, за реєстраційним номером обтяжень 5516039, зареєстрованого 20 серпня 2007 року за № 5516039.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з висновком експерта від 07 серпня 2020 року № СЕ 2020/136 за результатами проведення судово-економічної експертизи заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором № 11200980001 від 20 серпня 2007 року станом на 20 січня 2020 року відсутня, оскільки до моменту укладення між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, сума заборгованості по процентах за користування кредитом була списана з обліку за рахунок спеціальних резервів.
Разом із цим, з огляду на відсутність між сторонами забезпечених іпотекою зобов`язань, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення і самої іпотеки та виключення запису з реєстру іпотек.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" (далі - ТОВ "ФК "Інвест- Кредо"), як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про його права та інтереси, подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" задоволено, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 вересня 2020 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк" про припинення зобов`язань відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував суб`єктний склад спірних правовідносин, вирішив питання про права та обов`язки осіб, не залучивши їх до участі у справі у відповідному статусі щодо процесуальних прав кожного.
Узагальнені доводи касаційної скарги
28 червня 2022 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Кучер Ю. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
02 вересня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2022 року зупинено виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 2 305,20 грн до закінчення касаційного провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 20 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11200980001, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 88 000 доларів США з 20 серпня 2007 року до 18 серпня 2017 року.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним договором про надання кредиту іпотекодавці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором іпотеки № 61526 від 20 серпня 2007 року передали у заставу банку нерухоме майно, а саме: цілий житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 02 жовтня 2018 року та постановою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року, в позові ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ПАТ "УкрСиббанк", про звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі майна у власність банку відмовлено.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2949 та № 2950.
Згідно з додатком № 1 до вказаного договору ПАТ "УкрСиббанк" відступило ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитним договором № 11200980001 від 20 серпня 2007 року, укладеного з ОСОБА_1, термін дії якого до 18 серпня 2017 року, загальний розмір зобов`язання за договором становить 88 000 доларів США, фактичний розмір невиконаного зобов`язання - 942 937,24 грн. Вказаний договір забезпечений іпотечним договором № 61526 від 20 серпня 2007 року за яким заставодержателем є ОСОБА_1 .
Відповідно до договору № 2227/К/1 про відступлення права вимоги від 15 квітня 2020 року ПАТ "Дельта Банк" відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" право вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитним договором № 11200980001 від 20 серпня 2007 року та договором іпотеки № 61526 від 20 серпня 2007 року.
Згідно додатку № 2 до указаного договору про відступлення права вимоги заборгованість по кредитному договору № 11200980001 становить 80 665,63 доларів США, що еквівалентно 2185223,58 грн, - основна заборгованість; 135 633,14 доларів США, що еквівалентно 3 674 288,20 грн, - заборгованість за процентами.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.