Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 742/1433/21
провадження № 61-4627св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Управління Держпраці у Чернігівській області, Комунальне некомерційне підприємство "Прилуцька центральна міська лікарня" Прилуцької міської ради,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Управління Держпраці у Чернігівській області та Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна міська лікарня" Прилуцької міської ради на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року у складі судді Бездідько В. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Онищенко О. І., Харечко Л. К.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна міська лікарня" Прилуцької міської ради (далі - КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради), третя особа - ОСОБА_2, про скасування акту спеціального розслідування випадку гострого професійного захворювання, що призвело до смерті, та встановлення факту захворювання при виконанні професійних обов`язків, в якому просила:
- визнати гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, пов`язане із інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв. під час виконання трудових обов`язків, таким, що пов`язане з виробництвом;
- скасувати акт за формою Н-1/НП, затверджений 23 березня 2021 року начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенком М. П., про проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв.;
- зобов`язати комісію зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв., за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ОСОБА_1, який з 1982 року очолював акушерсько-гінекологічне відділення Прилуцької ЦМЛ, яка з 01 травня 2019 року, відповідно до рішення сесії Прилуцької міської ради від 19 квітня 2019 року, була реформована і перетворена у КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною смерті, згідно із лікарським свідоцтвом про смерть від 20 грудня 2020 року № 343 є: "Тромбоемболія легеневої артерії. Двобічна вірусна пневмонія. Коронавірусна хвороба. ІКС: атеросклеротичний кардіосклероз".
Наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 28 грудня 2020 року № 103-16-ГПЗ та наказом від 09 березня 2021 року № 41-16ГПЗ-ЗМ було створено комісію для спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталось із ОСОБА_1 .
За результатами даного розслідування комісія дійшла висновку, що даний випадок інфікування на COVID-19 не пов`язаний із виробництвом.
23 березня 2021 року за формою Н-1/НП було складено акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталось із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв., який затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенком М. П.
Ознайомившись із даним документом позивачка вважає, що цей акт є протиправним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки спеціальне розслідування було проведено із порушенням приписів чинного законодавства, а деякі факти, які здатні вплинути на рішення комісії, не були прийняті до уваги.
Вказує, що ОСОБА_1 помер внаслідок коронавірусної інфекції, якою він захворів у робочий час при наданні медичної допомоги пацієнту, якому невдовзі було поставлено діагноз: гостра респіраторна хвороба COVID-19. Причини смерті також вказані у довідці про причини смерті та дублюються у самому акті спеціального розслідування. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, пов`язане із інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв. під час виконання трудових обов`язків, таким, що пов`язане з виробництвом.
Скасовано акт за формою Н-1/НП, затверджений 23 березня 2021 року начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенком М. П. про проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв., та зобов`язано комісію зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося із завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради ОСОБА_1. 28 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв. за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обгрунтованості.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Держпраці у Чернігівській області, КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради звернулися до суду з апеляційними скаргами на нього.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року апеляційні скарги КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради, Управління Держпраці у Чернігівській області залишено без задоволення.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2022 року Управління Держпраці у Чернігівській областічерез засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 13 червня 2022 року просило суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
У червні 2022 року КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 15 липня 2022 року просило суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційні скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 04 липня 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Зарічна Л. А. просить суд касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу від 04 серпня 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Зарічна Л. А. просить суд касаційну скаргу КНП "Прилуцька центральна міська лікарня" Прилуцької міської ради залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Чернігівській областіта витребувано матеріали цивільної справи.
29 червня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КНП "Прилуцька ЦМЛ" Прилуцької міської ради.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 02 серпня 1982 року перебував на посаді завідуючого акушерсько-гінекологічного відділення Прилуцької ЦМЛ.
У відповідності до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є батьком позивачки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до результату аналізу № 077519С від 01 грудня 2020 року у ОСОБА_1 було виявлено позитивний результат на РНК вірусу SARS-CoV-2, дата захворювання: 26 листопада 2020 року.
З виписки № 14504 із медичної картки стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "Чернігівська обласна лікарня" з 02 грудня 2020 року до 15 грудня 2020 року з основним діагнозом: двобічна полісегментарна пневмонія. Супутні захворювання: 2019-nCoV гостра распіраторна хвороба. Ускладнення: легенева недостатність II ст. Як зазначено по виписці із лікарні "продовжує хворіти".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 343 від 20 грудня 2020 року причина смерті ОСОБА_1 : Тромбоемболія легеневої артерії. Двобічна вірусна пневмонія. Коронавірусна хвороба. ІКС: атеросклеротичний кардіосклероз.
Спеціальне розслідування гострого професійного захворювання із смертельним наслідком потерпілого ОСОБА_1 проводилося комісією, яка утворена наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 28 грудня 2020 року № 103-16-ГПЗ, зі змінами згідно наказу від 09 березня 2020 року № 41-16ГПЗ-ЗМ.
За результатами спеціального розслідування комісія дійшла висновку, що гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, пов`язане з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, що сталося з завідувачем акушерсько-гінекологічного відділення КНП "ПЦМЛ" ОСОБА_1 під "Обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом", які викладено в пункті 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, не підпадає. Оскільки гостре професійне захворювання визнано не пов`язаним з виробництвом, комісією 23 березня 2021 року було складено акт за формою Н-1/НП, затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенком М. П .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Частинами першою, другою статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування"професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.
Частиною другою статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування" встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 17 квітня 2019 р. № 337 (далі - Порядок № 337).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 337 гостре професійне захворювання (отруєння) - це захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).
Факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено
у судовому порядку.
Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації) (пункт 29 Порядку № 337).
Спеціальне розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 15 робочих днів.
У разі виникнення потреби в проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань, отримання відповідних висновків (органів досудового розслідування, закладів охорони здоров`я та судово-медичної експертизи тощо), а також додаткових пояснень від осіб, причетних до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), розслідування може бути продовжене наказом органу, який утворив спеціальну комісію, до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо (пункт 31 Порядку № 337).
Потерпілий, члени його сім`ї або уповноважена ними особа не входять до складу комісії, але мають право одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування, ознайомлюватися з матеріалами розслідування, отримувати витяги та копії з них, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), надавати відповідні пояснення, а також з метою сприяння об`єктивному та своєчасному розслідуванню надавати відповідну інформацію, документи та висновки або сприяти їх отриманню від відповідних органів, установ і закладів тощо (пункт 32 Порядку № 337).
Відповідно до пункту 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:
провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;
обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості);
одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;
вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);
у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;
передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;
дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.
Пунктом 52 Порядку № 337 передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:
- виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно
з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації),
у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);
- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;
- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;
- виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця
в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
- перебування на території підприємства (установи, організації) або
в іншому визначеному роботодавцем місці у зв`язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов`язкового медичного огляду, навчання тощо або проведенням
з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних і кваліфікаційних конкурсів, спортивних заходів, передбачених колективним договором, за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця; тощо.
Відповідно до пункту 53 Порядку № 337 нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними
з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.
Відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.
Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи
з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки.
Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом