Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 216/5508/20 (провадження № 4-с/216/23/22)
провадження № 61-10201св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
заінтересована особа - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексій Степанович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2022 року
у складі судді Цимбалістенко О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П.,
Бондар Я. М., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст скарги
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою
на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С.
Скаргу мотивовано тим, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О. С. під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травні 2021 року у справі № 216/5508/20, не виконані свої обов`язки, передбачені частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема: не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 07 квітня 2022 року та не надано останній відповіді про розгляд цієї заяви.
Разом із цим, ОСОБА_1 посилалась на те, що ураховуючи характер порушень головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О. С. обов`язків, покладених на нього Законом України "Про виконавче провадження", їх обсяг та тривалість призвело до порушення її майнових прав у сумі 14 534 000,00 грн, стягнення яких покладається саме на державну виконавчу службу, їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінила у 1 300 000,00 грн, що на її думку відповідає практиці Європейського суду з прав людини щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди у разі порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і Першого протоколу до Конвенції від 20 березня 1952 року.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд:
визнати протиправною і незаконною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. щодо неналежного виконання покладених на нього законом України "Про виконавче провадження" обов`язків у виконавчому провадженні
№ 66004114, відкритого з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 18 травня 2021 року у справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої російською федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення її права володіти, користуватися
та розпоряджатися своїм майном;
зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. вжити заходів із примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2021 року у справі № 216/5508/20
у спосіб, передбачений статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження";
стягнути з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 1 300 000,00 грн
за неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов`язків у виконавчому провадженні № 66004114, відкритому
з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2021 року у справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої їй російською федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення права розпоряджатися своїм майном.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2022 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С., що полягає
у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 07 квітня 2022 року та ненаданні останній відповіді про розгляд заяви під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 18 травня 2021 року у справі № 216/5508/20.
Зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
на виконанні якого перебуває рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2021 року у справі № 216/5508/20, вжити заходів у спосіб, передбачений статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 квітня 2022 року, про розгляд якої повідомити останню.
Провадження у частині відшкодування моральної шкоди закрито, роз`яснено заявнику ОСОБА_1 право звернутися до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у порядку позовного провадження.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що аналізуючи сукупність дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2021 року
у справі № 216/5508/20, дослідивши матеріали скарги та копії матеріалів зведеного виконавчого провадження, суд першої інстанції вважав, що
у цьому випадку вбачаються ознаки протиправної бездіяльності державного виконавця, що полягали у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 07 квітня 2022 року та ненаданні останній відповіді про розгляд заяви під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2021 року у справі № 216/5508/20, тобто невиконанні державним виконавцям свого обов`язку, передбаченого частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Разом із цим, закриваючи провадження у частині вимог ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того,
що законодавець не наділив суд повноваженнями стягувати моральну шкоду або інші збитки ухвалою, постановленою за результатами розгляду скарги
на рішення, дії або бездіяльністю державного виконавця, та заявниця має право на звернення до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди у межах позовного провадження.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням у частині закриття провадження щодо вимог про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 зверталась із апеляційною скаргою до Дніпровського апеляційного суду. В іншій частині ухвала суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції не оскаржувалась та предметом перегляду не була.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2022 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі
у частині вимог про стягнення моральної шкоди та із роз`ясненням ОСОБА_1 її право на звернення до суду із цими вимогами у порядку позовного провадження, оскільки у скарзі ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. заявлено вимоги щодо стягнення моральної шкоди, які
не можуть бути розглянуті судом у порядку судового контролю
за виконанням судових рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої
та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної скарги неправильно застосовані положення статті 451 ЦПК України та не враховано, що цією правовою нормою не передбачено права суду закривати провадження у справі.
На думку ОСОБА_1, закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення моральної шкоди позбавляє її права на повторне звернення
до суду з аналогічними позовними вимогами, а тому суд обмежує її право
на доступ до суду та на справедливий розгляд її справи.
Разом із цим, на думку ОСОБА_1, у справі відбулась незаконна заміна складу суду, де головуючу суддю Бутенко М. В., яка ухвалили судове рішення у справі, було замінено на суддю Цимбалістенко О. В., що суперечить положенню частини одинадцятої статті 33 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2012 року було відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи
із Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України посилається на те, що у справах
за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця
чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Суди розглядають справи за такими скаргами у передбаченому розділом VII ЦПК України порядку, незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду у позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або іншим чином впливати на їх розгляд.
У разі заявлення у скарзі вимог про право (наприклад, про захист гідності, честі та ділової репутації, відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби) в їх прийнятті має бути відмовлено.
У скарзі ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. заявлено вимоги щодо стягнення моральної шкоди, які, на думку відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не можуть бути розглянуті судом у порядку судового контролю
за виконанням судових рішень, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про закриття провадження у цій частині вимог, роз`яснивши ОСОБА_1 її право на звернення до суду із цими вимогами у порядку позовного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 грудня 2021 державним виконавцем відкрито виконавче провадження
№ 66004114 з примусового виконання виконавчого листа від 23 червня
2021 року № 216/5508/20 про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у розмірі 13 238 000,00 грн, моральної шкоди - 1 300 000,00 грн, та судові витрати - 5 000,00 грн, а усього: 14 534 000,00 грн. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена сторонам.
07 квітня 2022 року стягувач ОСОБА_1 зверталася із заявою
до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. про накладення арешту на майно боржника.
Вказана заява отримана адресатом 27 квітня 2022 року.
Крім того, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало зведене виконавче провадження № 59036926, боржником
у якому є російська федерація.
Відповідно до заперечень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України після приєднання виконавчого провадження
№ 66004114 до зведеного виконавчого провадження № 59036926 17 червня 2022 року, загальна сума заборгованості склала 42 652 164 358,87 грн,
що підтверджується обліковою карткою на зведене виконавче провадження № 59036926.
Згідно із обліковою карткою на зведене виконавче провадження № 59036926 виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2021 року у справі № 216/5508/20
на час розгляду судами першої та апеляційної інстанцій здійснювалося
в рамках вказаного зведеного виконавчого провадження. У зведеному виконавчому провадженні відсутні на виконанні рішення судів інших юрисдикцій.
Відповідно до копій матеріалів зведеного виконавчого провадження відомостей про розгляд заяви ОСОБА_1 від 07 квітня 2022 року
та відомостей про направлення стягувачу відповіді не міститься.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції