Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 465/7143/20
провадження № 61-6011св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", ОСОБА_2, Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові західного міжрегіонального управління міністерства юстиції
(міста Львова),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 01 червня 2022 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я.,
Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі -
АТ "Ощадбанк"), ОСОБА_2 та Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (місто Львів) (далі - Франківський ВДВС у місті Львові Західного МРУМЮ (місто Львів)) про звільнення майна з-під арешту.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивачем на електронних торгах
з реалізації іпотечного майна на погашення кредитної заборгованості, забезпеченої іпотекою, придбано нежитлові підвальні приміщення під
літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою: будинок АДРЕСА_1, проте він немає змоги ними розпоряджатися, оскільки ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 29 вересня 2011 року у справі № 2-2002/11 було накладено арешт
на вказане майно.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд звільнити іпотечне майно,
а саме: нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою: будинок
АДРЕСА_1, з-під арешту, накладеного ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 22 вересня 2011 року у справі
№ 2-2002/11 що належало ОСОБА_2, та було до накладення судом арешту забезпечене іпотечним договором від 14 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрованим у реєстрі № 1836 з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого
є публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" та ОСОБА_2,
й придбане на електронних торгах ним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 03 листопада
2021 року у складі судді Ванівського Ю. М. позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Звільнено майно, а саме: нежитлові підвальні приміщення під
літ. V, VI, VII, VIШ, ІХ, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться
за адресою: будинок АДРЕСА_1, з під арешту, накладеного ухвалою Галицького районного суду міста Львова
від 22 вересня 2011 року у справі № 2-2002/11, що належало
ОСОБА_2, та було до накладення судом арешту забезпечене іпотечним договором від 14 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрованим у реєстрі
№ 1836 з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", та ОСОБА_2, й придбане на електронних торгах
ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено наявного факту перешкод у користуванні своїм майном, проте позивачем,
як новим власником спірного майна доведено факт порушення його прав щодо розпорядження своїм майном.
Спірне майно не перебуває в іпотеці, оскільки після реалізації саме іпотечного майна через прилюдні торги, у результаті якого позивач набув право власності, таке майно перестало бути в іпотеці, проте в Єдиному державному реєстрі нерухомого майна не внесено змін щодо такого майна,
у зв`язку із цим, на думку суду першої інстанції, звільнення майна з-під арешту відновить порушене право позивача на розпорядження своїм майном.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк" задоволено. Рішення Франківського районного суду міста Львова від 03 листопада 2021 року скасовано
й ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, фактично скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 29 вересня 2011 року у справі № 2-2002/11, у той час
як норми статті 158 ЦПК України містять вичерпний перелік підстав для скасування заходів забезпечення позову і їх порядок.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач вимоги про визнання права власності на нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIШ, ІХ, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою: будинок
АДРЕСА_1, не пред`явив, тому відсутні правові підстави для звільнення спірного майна з-під арешту у обраний позивачем спосіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, зокрема на те, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17, від 21 листопада 2018 року у справі
№ 465/650/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц,
від 19 червня 2019 року у справі № 825/1764/16, від 16 листопада 2020 року
у справі № 465/581/20, від 02 грудня 2020 року у справі № 0541/4463/2012
та від 15 квітня 2021 року у справі № 2-2002/11, а також не дослідив зібрані
у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що немає необхідності заявляти вимогу про визнання права власності на спірне майно разом із вимогою щодо звільнення цього майна з-під арешту, оскільки у цьому випадку спору про право власності немає. ОСОБА_1 придбав спірне майно на електронних торгах. Ніхто не оскаржував ні факт, ні процедуру придбання ним спірного майна.
У цьому випадку спір виник тільки з підстав необхідності звільнення спірного майна, яке належить позивачу, з-під арешту за борговими зобов`язаннями третьої особи, який не стосується його.
ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до акта про реалізацію предмета іпотеки від 29 серпня 2019 року та інформації із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі договору іпотеки
від 14 квітня 2008 року № 1835 між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_2 нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIШ, ІХ, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою: будинок АДРЕСА_1 були забезпечені цим договором іпотеки.
ПАТ "Дельта Банк" скористалось своїм правом на відчуження забезпеченого іпотекою спірного майна і на підставі рішення Галицького районного суду міста Львова від 09 червня 2016 року у справі № 1304/2601/12 реалізувало таке майно у рамках виконавчого провадження на електронних торгах.
На думку ОСОБА_1, суд має звільнити з-під арешту лише частину нерухомого майна, яке було забезпечене іпотекою, а саме: нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIШ, ІХ, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою: будинок АДРЕСА_1, що виникла раніше по іншому кредитному зобов`язанню, яка була реалізована та яку він придбав. Зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту на спірне майно ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 22 вересня 2011 року у справі № 2-2002/11.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із Франківського районного суду м. Львова.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Ощадбанк" на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення
є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 22 вересня 2011 року
у справі № 2-2002/11 накладено арешт на нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться
за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
23 вересня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання зазначеного судового рішення у справі № 2-2002/11
Згідно постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 27 вересня 2011 року ухвалу суду виконано, арешт
на нерухоме майно накладено.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 08 листопада
2012 року у справі № 2-2002/11 позов ПАТ "Ощадбанк" в особі філії Львівське обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_2, третя особа: Управління громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, відділ у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про зміну умов договору відновлювальної кредитної лінії, стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації задоволено частково.
Вирішено змінити умови договору відновлювальної кредитної лінії
від 27 жовтня 2006 року № 2203-1293, укладеного між ПАТ "Ощадбанк"
в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк", шляхом визначення терміну його виконання моментом набрання законної сили рішення суду про зміну умов договору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Ощадбанк" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" 116 202,30 доларів США, у тому числі 93 825,03 доларів США - залишок несплаченого кредиту;
17 695,95 доларів США - прострочених процентів; 2 659,31 доларів США - сума нарахованої пені за кредитом; 1 891,70 - сума нарахованої пені
за процентами; 130,31 доларів США - проценти за лютий 2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Ощадбанк" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" 1 820,00 грн сплаченого судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір від 27 жовтня 2006 року, укладений між ПАТ "Ощадбанк" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дячуком О. А. за № Д-1176. Визнано недійсними договір про внесення змін
та доповнень до договору іпотеки нерухомого майна від 14 березня
2007 року, укладений між ПАТ "Ощадбанк" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дячуком О. А. за № Д-276 та договір про внесення змін
та доповнень до договору іпотеки нерухомого майна від 11 лютого 2008 року, укладений між ПАТ "Ощадбанк" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дячуком О. А. за № 1303. Звільнено з-під іпотеки квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Стягнуто
з ПАТ "Ощадбанк" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" 38,50 грн судових витрат.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Галицького районного суду міста Львова від 30 квітня 2015 року
у справі № 1304/2601/12 позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість у розмірі 1 380 491,08 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" 1 700,00 грн витрат зі сплати судового збору та 120,00 грн витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2016 року
у справі № 2-2002/11 апеляційну скаргу ПАТ "Ощадбанк" задоволено частково. Рішення Галицького районного суду міста Львова від 08 листопада 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_2 116 202,30 доларів США, відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки на квартиру АДРЕСА_2 у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором відновлюваної кредитної лінії та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3
в інтересах якої діє ОСОБА_4 - скасовано та ухвалено в цій частині вимог нове рішення.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором відновлювальної кредитної лінії від 27 жовтня 2006 року № 2203-1293,
що становить 116 202,30 доларів США, у тому числі 93 825,03 доларів США - залишок несплаченого кредиту; 17 695,95 доларів США - прострочених процентів; 2 659,31 долара США - сума нарахованої пені за кредитом;
1 891,70 - сума нарахованої пені за процентами; 130,31 долара США - проценти за лютий 2012 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки
за іпотечним договором від 27 жовтня 2006 року № Д-1176 зі змінами
від 14 березня 2007 року № Д-276, 11 лютого 2008 року № 1303, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" і ОСОБА_2, а саме: на квартиру
АДРЕСА_2 шляхом її продажу
на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження"
з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" з початковою ціною,
що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Відмовлено ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4,
у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним іпотечного договору від 27 жовтня 2006 року, укладеного між ПАТ "Ощадбанк"
та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Дячуком О. А.
№ Д-1176, про визнання недійсним договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки нерухомого майна від 14 березня 2007 року, укладеного між ПАТ "Ощадбанк" в особі філії - Львівське обласне управління
АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Дячуком О. А. № Д-276 та договору про внесення змін та доповнень
до договору іпотеки нерухомого майна від 11 лютого 2008 року, укладеного між ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Дячуком О. А. № 1303; про звільнення з-під іпотеки та з-під арешту квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення Галицького районного суду міста Львова від 08 листопада 2012 року у частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягало до виконання протягом дії Закону України від 03 червня 2014 року "Про мораторій
на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів
в іноземній валюті".
Додатковим рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23 травня 2016 року у справі № 2-2002/11 заяву ПАТ "Ощадбанк" про ухвалення додаткового рішення задоволено. Відмовлено ПАТ "Ощадбанк"
у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 116 202,30 доларів США заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії
від 27 жовтня 2006 року № 2203-1293, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Ощадбанк" 3 590,45 грн судових витрат.
Постановою Верховного Суду України від 03 жовтня 2018 року у справі
№ 2-2002/11 касаційну скаргу ПАТ "Ощадбанк" залишено без задоволення. Рішення Апеляційного суду від 11 квітня 2016 року у частині позовних вимог ПАТ "Ощадбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення
та зняття з реєстрації залишено без змін. Додаткове рішення Апеляційного суду Львівської області від 23 травня 2016 року у частині позовних вимог
ПАТ "Ощадбанк" про стягнення кредитної заборгованості залишено без змін.
Відповідно до акта про реалізацію предмета іпотеки від 29 серпня 2019 року у межах виконавчого провадження № 58774972 щодо виконання виконавчого листа № 1304/2601/12, виданого 09 червня 2016 року Галицьким районним судом міста Львова, передано на реалізацію нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м,
що знаходяться за адресою: будинок АДРЕСА_1 (а. с. 5, 6).
Переможцем електронних торгів став ОСОБА_1, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 420734 (а. с. 8, 9).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баіровою Н. М. від 29 серпня 2019 року у виконавчому провадженні
№ 58774972 знято арешт із нежитлових підвальних приміщень під
літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою: будинок АДРЕСА_1, накладених постановами приватного виконавця від 02 квітня 2019 року
у виконавчих провадженнях № 58774972 та № 52039235; знято заборону на нерухоме майно за реєстровим № 7008821, зареєстровану за № 7008821 реєстратором: приватним нотаріусом Лаврик Т. Я. на підставі іпотечного договору від 14 квітня 2008 року № 1835; припинено іпотеку за реєстровим номером обтяжень 7008868, зареєстровану приватним нотаріусом Хара Н. С. на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" реєстрові № № 2949 та 2950,
08 грудня 2011 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. (а. с. 7).
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 17 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду
від 29 вересня 2020 року та постановою Верховного Суду від 15 квітня
2021 року, у справі №-2-2002/11 заяву адвоката Винниченка М. П. в інтересах ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову залишено без задоволення.
У своїй постанові апеляційний суд посилається на те, що сам факт перебування у власності ОСОБА_1 спірних нежитлових приміщень,
не може бути підставою для скасування забезпечення позову, оскільки рішення суду є обов`язковим до виконання. На час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ПАТ "Ощадбанк"
до виконання рішення у справі, пов`язана із захистом його прав, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Верховний Суд у своїй постанові посилався на те, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що факт того, що ОСОБА_1 став власником нежитлових підвальних приміщень у порядку реалізації майна з прилюдних торгів у іншому виконавчому провадженні, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки інші особи, які є власниками (володільцями) майна і, які вважають, що майно, на яке накладено арешт належить їм,
а не боржникові, можуть звертатися до суду із позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено
статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції