ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 500/3032/18
провадження № 61-19742св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Селянське (фермерське) господарство "ОСОБА_2",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Арнаут Андрій Георгійович, на постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада
2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Злагода" звернулося з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Селянське (фермерське) господарство (далі - СФГ) "ОСОБА_2", про визнання договору недійсним та стягнення збитків.
В обґрунтування позову вказувало, що 6 липня 2008 року ТОВ "Злагода" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,0539 га з кадастровим номером 5122082900:01:004:0223, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений договір укладений строком на 10 років та зареєстрований уповноваженим на те органом та у встановленому порядку 7 серпня 2009 року.
Посилалося на те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно товариство дізналося про те, що ОСОБА_1, не розірвавши договір оренди від 6 липня 2008 року (строк дії якого не закінчився), 13 лютого 2017 року уклала договір оренди вказаної земельної ділянки з СФГ " ОСОБА_2", який засіяв земельну ділянку соняшником.
На підставі статті 28 Закону України "Про оренду землі" орендар має право на відшкодування збитків внаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.
Вказувало, що розмір неотриманого ним доходу з орендованої земельної ділянки становить 263 019,68 грн
За таких обставин просило суд:
- визнати недійсним договір оренди, укладений 13 лютого 2017 року
СФГ "ОСОБА_2" та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки, площею 6,0539 га з кадастровим номером 5122082900:01:004:0223, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Злагода" неотриманий дохід в розмірі 149 168,10 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 2 липня
2021 року, постановленою у складі судді Смокіної Г. І., позов залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у судове засідання, призначене
на 19 травня 2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено розпискою представника. До суду надійшла заява від 14 травня 2021 року про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням в односторонньому порядку договору про надання правничої допомоги, укладеного Адвокатським об`єднанням
(далі - АО) "Славицька та Партнери" і ТОВ "Злагода", а також хворобою та знаходженням на лікуванні адвоката Златєва П. Д., який здійснює представництво інтересів ТОВ "Злагода".
Крім того, у судове засідання, призначене на 2 липня 2021 року, представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення. До суду надійшла заява представника позивача - адвоката Ягунова Д. В. від 1 липня 2021 року про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, вирішення питання про самовідвід та відвід судді.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року задоволено частково апеляційну скаргу адвоката Ягунова Д. В., який діяв в інтересах ТОВ "Злагода", скасовано ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 2 липня 2021 року і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду, зазначивши, що цей суд допустився формального підходу до вирішення питання про залишення позову без розгляду, не врахувавши тривале знаходження справи на розгляді у суді, накопичення великої кількості матеріалів у справі та залишив поза увагою положення
статті 265 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Арнаут А. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року і залишити в силі ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 2 липня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що
ТОВ "Злагода" належним чином повідомлялось судом першої інстанції про день та час розгляду справи, її представник повторно не з`явився в судове засідання і товариство не подало заяви про розгляд справи за його відсутності, тому висновок місцевого суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідає вимогам ЦПК України та висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19). Заявник вказує, що пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України є імперативною нормою і безпосередньо визначає поведінку суду першої інстанції у випадку повторної неявки позивача у судове засідання.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
10, 21, 24 та 25 січня 2022 року, 15, 17 та 22 лютого 2022 року ТОВ "Злагода" подало Верховного Суду пояснення і додаткові пояснення у справі, а 21 лютого 2022 року - заперечення (на відповідь на відзив на касаційну скаргу), які не підлягають врахуванню касаційним судом, оскільки ЦПК України не передбачено подання таких документів на стадії касаційного перегляду справи.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 9 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи
заявника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та застосування цим судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19).
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання норм процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору
(частина п`ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша
статті 58 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).