Постанова
Іменем України
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 523/1603/20
провадження № 61-1681св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року в складі колегії суддів Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про скасування усиновлення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 11 вересня 1999 року до 08 грудня 2016 року. Вказував, що під час шлюбу позивач усиновив сина відповідачки від першого шлюбу - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв`язку з тим, що на момент подання позову відносини між усиновлювачем та усиновленим не склалися, а спілкування не підтримується, позивач просив суд скасувати усиновлення на підставі частини третьої статті 238 СК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2020 року позов задоволено: скасовано усиновлення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, усиновлювачем ОСОБА_1, дозвіл на яке надано рішенням Суворовського місцевого районного суду міста Одеси від 09 вересня 2002 року в справі №2-2827/2002.
Суд першої інстанції встановив, що відносини між усиновлювачем та усиновленим не склалися та вважав, що вказана обставина є підставою для скасування усиновлення в силу положень статті 238 СК України.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2020 року скасовано, а позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на момент усиновлення ОСОБА_3 було 6 років, а на час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом ОСОБА_3 вже досяг повноліття. Колегія суддів зазначила, що у випадку досягнення усиновленою дитиною повноліття усиновлення може бути скасовано лише в разі наявності протиправної поведінки усиновленого, яка загрожує життю, здоров`ю усиновлювача або інших членів сім`ї. В той же час на обставини наявності такої протиправної поведінки усиновленого позивач у позовній заяві не посилався й доказів на їх підтвердження суду не надав.
При цьому апеляційний суд установив, що в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебувала справа № 523/7633/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування усиновлення, за наслідками розгляду якої рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Суд прийняв до уваги, що позов у справі № 523/7633/20 надійшов до суду раніше, ніж у справі, яка переглядається, а саме в листопаді 2019 року.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважав наявними передбачені пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України підстави для залишення позову без розгляду, оскільки в провадженні суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Аргументи учасників справи
23 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для скасування усиновлення є частина третя статті 238 СК України, оскільки відносини між усиновлювачем та усиновленим не склалися. Вказував, що з ОСОБА_3 він не підтримував будь-яких відносин протягом 5 років. Посилався також на те, що усиновлення повнолітньої дитини може бути скасоване, якщо протиправна поведінка усиновленого загрожує здоров`ю та життю усиновлювача. Зазначає, що після тривалого часу відсутності будь-якого спілкування від усиновленої особи почали надходити смс-повідомлення з образами, що, на його думку, може свідчити про загрозу його життю й здоров`ю. Вказує, що новий співмешканець колишньої дружини позивача погрожував йому шляхом надсилання смс-повідомлень, а усиновлена особа проживає та спілкується з ним, що також указує на те, що поведінка усиновленої особи загрожує життю і здоров`ю позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України, та не сплачений судовий збір.
19 вересня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, а недоліки, вказані в ухвалі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року, не усунув. У зв`язку з чим ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року продовжено строк для подачі уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи з посиланням на підставу касаційного оскарження, передбачену статтею 389 ЦПК України, та сплати судового збору.
На виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 сплатив судовий збір та подав уточнену касаційну скаргу, в якій як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частину другу статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, ОСОБА_1 не зазначив норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
На виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу, в якій як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 238 Сімейного кодексу України.