ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 761/40415/19
провадження № 61-12140св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Дирекція будинку державних художніх колективів",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2020 року, ухвалене у складі судді Притули Н. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Білич І. М., Іванченка М. М., Коцюрби О. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів" (далі - ДП "Дирекція державних художніх колективів") про зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що з 12 квітня 1979 року перебував у трудових відносинах з ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" та в грудні 1986 року направлявся до м. Чорнобиль для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - Чорнобильська АЕС).
13 серпня 2019 року він з метою оформлення пенсії звернувся до відповідача з вимогою про видачу відповідних довідок, однак листом від 5 вересня 2019 року у видачі таких довідок відповідач відмовив, що є порушенням статті 49 КЗпП України та статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З врахуванням наведеного ОСОБА_1 просив:
- зобов`язати ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" видати довідку про заробітну плату за роботу в м. Чорнобиль (зоні відчуження) з 21 грудня 1986 року до 22 грудня 1986 року із зазначенням періоду перебування, зони небезпеки, кількості днів, годин, денної тарифної ставки, кратності зони, доплати за роботу у надурочний час, доплати за роботу у вихідні та святкові дні, збереженого середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках, оплати праці за тарифними ставками (розцінками відрядними, окладами, посадовими окладами) за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках (із зазначенням показника преміювання, розміру премії та підстави її виплати), інших доплат та надбавок (за роботу в нічний час, за класність тощо із зазначенням розміру та підстави виплати);
- зобов`язати ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" видати позивачу історичну довідку про перейменування ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів".
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що лише власник або уповноважений ним орган має право видавати довідки про роботу працівника на підприємстві. Позивач не перебував у трудових відносинах з ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів", тому останній позбавлений обов`язку видавати позивачу довідку про заробітну плату за роботу в м. Чорнобиль (зоні відчуження) з 21 грудня 1986 року до 22 грудня 1986 року із зазначенням періоду перебування, зони небезпеки, кількості днів, годин, денної тарифної ставки, кратності зони, доплати за роботу у надурочний час, доплати за роботу у вихідні та святкові дні, збереженого середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках, оплати праці за тарифними ставками (розцінками відрядними, окладами, посадовими окладами) за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках (із зазначенням показника преміювання, розміру премії та підстави її виплати), інших доплат та надбавок (за роботу в нічний час, за класність тощо із зазначенням розміру та підстави виплати).
Також місцевий суд зазначив, що позивач не позбавлений можливості звернутись із відповідною вимогою зверненням до власника підприємства, з якого його звільнено, для отримання зазначеної довідки.
Позовні вимоги про зобов`язання відповідача видати історичну довідку про перейменування ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" також не підлягають задоволенню, оскільки вказану довідку надіслано представнику позивача 18 листопада 2019 року, що не заперечувалось представником позивача.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2020 року апеляційну скаргу адвоката Ткачука В.П., який діє в інтересах ОСОБА_1, залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування з доводів, викладених у апеляційній скарзі, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
12 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2020 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 14 липня 2020 року заявник визначає відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо застосування статті 49 КЗпП України.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2020 року ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому, посилаючись на відповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального та процесуального права, просило залишити касаційну скаргу без задоволення.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 з 12 квітня 1979 року перебував у трудових відносинах з Українським гастрольно-концерним об`єднанням, а з 16 листопада 1987 року - з Київконцертом у зв`язку з реорганізацією Укрконцерту на підставі Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 3 липня 1987 року № 375-р.
Наказом Міністерства культури України № 96 від 28 лютого 1994 року ліквідовано Українське гастрольно-концертне об`єднання "Укрконцерт"; правонаступника наказом не визначено.
Наказом Міністерства культури України № 182 від 8 квітня 1994 року створено з 12 квітня 1994 року ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" з усіма правами юридичної особи, підпорядковану Міністерству культури України.
У серпні 2014 року відповідач надавав позивачу архівну довідку про заробітну плату для нарахування пенсії за період роботи з листопада 1982 року до жовтня 1987 року.
Крім того, в серпні 2014 року позивачу надана відповідачем довідка про перебування його на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 29 грудня 1987 року № 1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 6 червня 1986 року № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, зокрема, у період з 21 до 22 грудня 1986 року.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення.
13 серпня 2019 року представник позивача направив на адресу відповідача заяву, в якій просив надати позивачу заповнену форму довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за роботу в м. Чорнобиль (зоні відчуження) з 21 грудня 1986 року до 22 грудня 1986 року із зазначенням періоду перебування, зони небезпеки, кількості днів, годин, денної тарифної ставки, кратності зони, доплати за роботу у надурочний час, доплати за роботу у вихідні та святкові дні, збереженого середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках, оплати праці за тарифними ставками (розцінками відрядними, окладами, посадовими окладами) за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках (із зазначенням показника преміювання, розміру премії та підстави її виплати), інших доплат та надбавок (за роботу в нічний час, за класність тощо із зазначенням розміру та підстави виплати) та довідку про перейменування підприємства.
Листом від 5 вересня 2019 року за № 03-227-03 ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" повідомило представника позивача, що вони не мають всіх зазначених представником документів, тому направили позивачу документи, які передані їм з Укрконцерту, зокрема: копію наказу Міністерства культури України "Про створення дирекції будинку державних художніх колективів від 8 квітня 1994 року № 182; копію листа заступника директора Укрконцерту ОСОБА_2 до УВС Київської області про видачу перепусток учасникам концертів в м. Чорнобилі 21 грудня 1986 року вих. № 6132/3 від 17 грудня 1986 року; копію платіжної відомості на видачу добових членам ВІА "Кобза" за 21-22 грудня 1986 року; копію почесної грамоти, якою 21 грудня 1986 року в м. Чорнобилі було нагороджено ВІА "Кобза"; копію розрахунково-платіжної відомості на працівників Укрконцерту за грудень 1986 року.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.