Постанова
Іменем України
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 522/4956/17
провадження № 61-4497св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - кредитна спілка "Промислово-фінансова спілка",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" на ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 травня 2022 року в складі колегії суддів Сегеди С. М., Комлевої О. С., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" (далі - КС "Промислово-фінансова спілка"), в якому просила поновити її на посаді голови Правління КС "Промислово-фінансова спілка"; стягнути з відповідача на її користь невиплачену заробітну плату за відпрацьований час, втрачений заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 43 790 грн, а також судові витрати.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління КС "Промислово-фінансова спілка" та стягнено з КС "Промислово-фінансова спілка" на користь позивача втрачений заробіток за час вимушеного прогулу - 130 052,10 грн.
Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2020 року вимоги КС "Промислово-фінансова спілка" про розподіл судових витрат залишені без задоволення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року апеляційну скаргу КС "Промислово-фінансова спілка" задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2019 року та додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2020 року скасовані, провадження у справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Справа має розглядатися в порядку господарського судочинства.
10 січня 2022 року представник КС "Промислово-фінансова спілка" - Гаєв О. О. звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення, в якому просив вирішити питання про розподіл судових витрат у справі, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь КС "Промислово-фінансова спілка" судовий збір - 3 103,38 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 10 000 грн.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 травня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника КС "Промислово-фінансова спілка" - Гаєва О. О. про ухвалення додаткового рішення.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що в силу статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розподіл судових витрат здійснюється за наслідками розгляду спору по суті. Оскільки за наслідками апеляційного розгляду даної справи апеляційний суд не розглянув спір по суті, а лише закрив провадження у справі, тому наразі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 року представник КС "Промислово-фінансова спілка" - Гаєв О. О. надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 травня 2022 року.
У касаційній скарзі він просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 травня 2022 року і направити справу до апеляційного суду на новий розгляд.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КС "Промислово-фінансова спілка" на ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 травня 2022 року та витребувано справу з Приморського районного суду м. Одеси.
Указана справа надійшла до Верховного Суду з Господарського Суду Одеської області.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст доводів касаційної скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково відмовив в ухваленні додаткового рішення щодо розподілу судових витрат керуючись статтею 141 ЦПК України, оскільки спір не був розглянутий по суті. У даному випадку, а саме у разі закриття провадження у справі, розподіл судових витрат має бути здійснений судом за статтею 142 ЦПК України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2021 року в справі № 308/9100/19.
Позиції інших учасників
У липні 2022 року ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала на законність оскаржуваної ухвали апеляційного суду та необгрунтованість доводів касаційної скарги відповідача. Просила Верховний Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 травня 2022 року - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 6 Конвенції вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.