Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 761/13667/21
провадження № 61-12042св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Київська міська рада, Київська міська державна адміністрації в особі державного реєстратора Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Осаулова А. А. від 08 червня
2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Немировської О. В, Ящук Т. І., від 07 листопада 2022 року, і виходив із наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації в особі державного реєстратора Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -
КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва", про скасування рішень, державної реєстрації прав.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, а також співвласником допоміжних приміщень цього будинку, у тому числі підвалів. 16 березня 2021 року до одного з підвалів будинку зайшли сторонні особи та повідомили, що вони є новими його власниками. У подальшому від третьої особи вона отримала інформацію, що приміщення підвалу площею 330,1 кв. м перебуває в стадії приватизації.
З інформації на сайті Prozorro вона дізналася, що підвальне приміщення під виглядом нежитлового приміщення виставлено для приватизації у 2019 році, а її представник отримав витяг з реєстру, з якого слідує, що допоміжне підвальне приміщення зареєстровано під виглядом нежитлового у комунальну власність. Підставою для державної реєстрації зазначено рішення Київської міської ради № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" від 02 грудня 2010 року".
Позивачка зазначала, що в оголошенні на сайті "Державніторги. Онлайн" зазначено, що приміщення розміщуються у підвальному поверсі будинку. Приміщення виставлені на приватизацію за такими кодами: CAV-PS:04212000-7 - Будівля складу, ангару тощо та їх частин; ДК 018:2000:125 - Будівлі промисловості та склади. Однак підвал будинку не являється такими приміщеннями.
Приватизація здійснюється на підставі рішення Київської міської ради від 14 травня 2019 року № 532/7188 "Про затвердження переліку об`єктів комунального майна територіальної громади м. Києва, що підлягають приватизації".
Вважає, що рішення про включення будинку до об`єктів комунальної власності та подальшу приватизацію підвалу є незаконними та підлягають скасуванню.
Незаконність рішення від 02 грудня 2010 року про включення окремого житлового багатоквартирного будинку до складу комунального майна встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва
від 01 серпня 2014 року у справі № 826/10086/14.
Звертала увагу, що нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку так само як і житловий будинок в цілому не можуть бути об`єктами малої приватизації. Не можуть слугувати об`єктами приватизації і допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, оскільки вони перебувають у спільній власності мешканців будинку. Спірне приміщення є підвалом, воно призначене для обслуговування будинку та його комунікацій, а відтак є допоміжним приміщенням.
Із урахуванням зазначеного, позивачка просила скасувати як незаконне рішення Київської міської ради № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" від 02 грудня 2010 року в частині включення до об`єктів комунальної власності м. Києва житлового будинку за адресою: вул. Терещенківська, 13, м. Київ ; скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення № 1-3 групи приміщень № 104, літ "А" загальною площею 320,1 кв. м, проведену 29 березня 2017 року державним реєстратором Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА); скасувати як незаконне рішення Київської міської ради від 14 травня 2019 року № 532/7188 "Про затвердження переліку об`єктів комунального майна територіальної громади м. Києва, що підлягають приватизації" в частині включення вищевказаного нежитлового приміщення в житловому будинку № 13 по вул. Терещенківська в м. Києві .
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня
2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою не надано доказів, що органом місцевого самоврядування та державним реєстратором порушено вимоги закону. Суд також виходив з того, що позовні вимоги виходять за межі позовної давності, про застосування якої відповідачем подано заяву.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня 2022 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації в особі державного реєстратора Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -
КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва", про скасування рішень, державної реєстрації прав закрито.
Роз`яснено позивачці, що розгляд спору віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щопозов заявлено фізичною особою, як співвласником допоміжних приміщень будинку, і такий спір не є приватноправовим. Позивачка не має документів, що посвідчують її право власності на спірне приміщення, та лише за наслідками розгляду спору може бути з`ясовано чи є спірне приміщення нежитловим чи допоміжним, і в залежності від цього чи є оскаржувані рішення законними, чи вони є такими, що порушують права позивачки. Про відсутність приватноправових відносин між сторонами свідчить також та обставина, що будинок є багатоквартирним, проте інші власники квартир не є співпозивачами у цій справі. Розгляд справи у порядку цивільного судочинства може призвести до того, що незважаючи на ухвалення судом рішення по суті спору та набрання ним законної сили, інші власники квартир звернуться з такими ж вимогами.
Також апеляційний суд вказав, що у цій справі підлягає вирішенню питання законності рішення Київської міської ради № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" від 02 грудня 2010 року та рішення Київської міської ради від 14 травня
2019 року № 532/7188 "Про затвердження переліку об`єктів комунального майна територіальної громади м. Києва, що підлягають приватизації" в частині включення нежитлового приміщення в житловому будинку № 13 по вул. Терещенківській в цілому, а не лише в тій частині, що стосується прав та інтересів позивачки. Скасування цих рішень матиме вплив на права та інтереси інших власників квартир у цьому будинку. До того ж рішення Київської міської ради № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" від 02 грудня 2010 року вже було предметом оскарження в адміністративному суді.
Узагальнені доводи касаційної скарги
24 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня
2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада
2022 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 461/889/19-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц та постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 916/2069/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 904/1040/18, від 15 травня 2019 року у справі № 906/1169/17, від 06 серпня 2019 року у справі № 914/843/17, від 15 вересня 2019 року у справі № 904/5047/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 915/1096/18, від 15 вересня 2020 року у справі №904/5047/18, від 25 листопада 2020 року у справі № 761/15741/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), тане дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник вказує, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження. Звертає увагу, що між сторонами у справі існує спір про право, тобто приватноправовий спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З огляду на характер спору, суб`єктний склад правовідносин, предмет і підстави заявлених позовних вимог, цей спір має вирішуватися за правилами цивільного судочинства, як приватноправовий.
Заявник зазначає, що ОСОБА_1, як власник квартири у багатоквартирному будинку, є співвласником усіх допоміжних приміщень будинку, у тому числі і підвалів. Вся технічна документація зберігається саме у балансоутримувача, натомість позивачка, як власник квартири не має її у своєму розпорядженні. Матеріали справи не містять доказів існування в житловому будинку окремих нежитлових приміщень, які не належать до житлового фонду. Висновок апеляційного суду про те, що спірне приміщення не є допоміжним, вважає безпідставним, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що це приміщення будувалося як окреме нежитлове приміщення у складі будинку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 761/13667/21.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року справу № 761/13667/21 призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири
АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І. С. 04 грудня 2004 року № 1846.
Рішенням Київської міської ради від 02 грудня 2010 року № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" затверджено перелік об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатками 1-10 до цього рішення.
У додатку № 10 до вказаного рішення зазначено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Шевченківському районі, серед яких є будинок
№ 13 по вул. Терещенківській (загальна проща 10 147, 00 кв. м, нежилих приміщень 241, 00 кв. м).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна 29 березня 2017 року державним реєстратором Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проведено державну реєстрацію комунальної власності на нежилі приміщення № 1-3 групи приміщень № 104 в літ "А" загальною площею
330, 1 кв. м за адресою: вул. Терещенківська, 13, м. Київ . Підставою для реєстрації зазначено рішення Київської міської ради від 02 грудня 2010 року № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва", лист комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" № 13 від 29 березня 2017 року, лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 30-08/3338 від 23 березня 2017 року.
14 травня 2019 року рішенням Київської міської ради № 532/7188 "Про затвердження переліку об`єктів комунального майна територіальної громади м. Києва, що підлягають приватизації", серед іншого, затверджено перелік об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіального громади м. Києва та підлягають приватизації згідно з додатком до цього рішення.
У додатку до рішення Київської міської ради від 14 травня 2019 року
№ 532/7188 "Перелік об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіального громади м. Києва та підлягають приватизації" зазначено нежиле приміщення (літ. "А") за адресою: вул. Терещенківська, 13, м. Київ, площею 330, 1 кв. м.
У матеріалах справи міститься копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2014 (справа № 826/10086/14), залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року, якою визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" від 02 грудня 2010 року в частині включення до переліку об`єктів комунальної власності міста Києва будинку № 3 по вул. Кадетський Гай у м. Києві .
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.