Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 642/5814/18
провадження № 61-12091св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національний банк України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Національного банку України на рішення Ленінського районного суду м. Харкова у складі судді Гримайло А. М.
від 11 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В., від 02 листопада
2022 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного банку України про відшкодування майнової та моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він є власником нежитлових приміщень першого поверху АДРЕСА_3 на розі з
вул. Різдвяною, 6 у м. Харкові .
Приміщення другого поверху є частиною нежитлової прибудови літ. "А1-3", інвентаризовані та зареєстровані, як нежитлові приміщення 2-го поверху
№ 88, 89 за адресою: вул. Різдвяна, 6 у м. Харкові, та належать державі в особі Національного банку України на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 02 вересня 2014 року.
31 березня 2017 року на другому поверсі у приміщеннях № 88, 89 нежитлової прибудови літ. "А1-3", що розташована над приміщеннями, які належать йому, виникла пожежа, яка була локалізована рятувальною службою ДСНС
м. Харкова. Причиною пожежі вказано занесення відкритого джерела вогню із зовні, що підтверджується актом про пожежу та звітом про причини виникнення пожежі від 04 квітня 2017 року.
Позивач вказував, що в результаті вказаної пожежі в приміщеннях відповідача та застосування засобів тушіння постраждало його майно, а саме безпосередньо приміщення та продукція, що в ньому зберігалась (ґудзики), чим було спричинено майнову шкоду.
Актом КП "Жилкомсевіс" від 04 квітня 2017 року встановлено, що йому нанесено матеріальні збитки внаслідок зазначеної пожежі та її ліквідації, детально описані пошкодження приміщення згідно з експлікацією.
Відповідно до акта виявлення та встановлення зіпсованої продукції, складеного 03 квітня 2017 року, визначено продукцію, яка пошкоджена в результаті пожежі та її ліквідації.
Згідно зі звітами про оцінку розміру прямого збитку, складеного ТОВ "Аргумент-Експерт" від 22 травня 2017 року № 673/05-17 та від 22 травня 2017 року № 673/05-17, матеріальний збиток, завданий йому в результаті втрати продукції в кількості 48 найменувань, визначено у розмірі 89 374,18 грн та в результаті пошкодження нежитлових приміщень у розмірі: 83 668,20 грн - прямі збитки (матеріальні збитки); 61 025,00 грн - збитки щодо відновлення перекриття горища; 86 350,00 грн - збитки щодо відновлення покрівлі.
Також зазначав, що в результаті пожежі йому завдана і моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, яких він зазнав внаслідок несправедливості. Вказував, що ним було втрачено професійні зв`язки, він не зміг виконати умови договору, не отримав прибутки, постраждала його ділова репутація, він нервував, вказані обставини порушили його звичайний ритм життя та він був вимушений прикладати додаткові зусилля для організації життя та бізнесу в нових умовах.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду, завдану внаслідок залиття, в розмірі 300 417,38 грн та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Стислий виклад позицій інших учасників справи
Національний банк України заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність доказів його вини у спричиненій позивачу шкоді, а також доказів безвідповідального ставлення до зберігання свого майна - нежитлових приміщень другого поверху літ "А1-3" по
вул. Різдвяній, 6 у м. Харкові . Компетентними органами було з`ясовано причини пожежі, але не встановлено винних осіб, кримінальне провадження за фактом пожежі не відкривалося.
Також зазначав про недоведеність позивачем розміру нанесених збитків, а саме того, що він є власником пошкодженого майна (ґудзиків, воєнної та швейної фурнітури), його наявності у приміщеннях на час пожежі та її гасіння, а також доказів щодо реальних витрат на відновлення приміщень. Надані позивачем висновки щодо розміру спричиненої шкоди вважає неналежними, оскільки вони не є висновками судової експертизи та експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність. Посилався також на відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди.
Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Національного банку України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок пожежі та залиття, у розмірі 300 417,38 грн та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що внаслідок неналежного утримання відповідачем свого майна, а також бездіяльності щодо ініціювання кримінальної справи, встановлення осіб, винних у виникненні пожежі, позивачу було завдано майнову та моральну шкоду. Визначаючи розмір матеріального збитку, завданого позивачу, суд виходив із доведеності його розміру належними та допустимим доказами, які не були спростовані відповідачем.
Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд урахував пошкодження внаслідок неправомірних дій відповідача майна позивача, неможливості вільного користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, а також вимоги розумності та справедливості.
Постановою Харківського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року апеляційну скаргу Національного банку України задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року скасовано. Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про відшкодування майнової та моральної шкоди закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 про наявність у нього права звернутися з заявою про направлення справи до господарського суду.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що як за суб`єктним складом, так і за характером спірних правовідносин, спір виник між юридичними особами. При цьому апеляційним судом зазначено, що позовні вимоги пов`язані із здійсненням позивачем підприємницької діяльності та прибутком, який він очікував отримати, але не отримав у зв`язку із знищенням майна та пошкодженням приміщення.
Постановою Верховного Суду від 12 січня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено, постанову Харківського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року скасовано, справу направлено для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована помилковістю висновку апеляційного суду, що спір виник у зв`язку із підприємницькою діяльністю позивача, тому не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки спір між сторонами виник не у зв`язку із здійсненням господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, не у зв`язку з укладенням, зміною, розірванням і виконанням правочинів у господарській діяльності, які віднесені до юрисдикції господарських судів, а стосується відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна, яке належить фізичній особі.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що встановивши склад цивільного правопорушення, а саме: факт спричинення позивачеві майнової шкоди у вигляді збитків та моральної шкоди у зв`язку із знищенням та пошкодженням його майна, протиправність дій відповідача, який не забезпечив належного утримання свого майна, що призвело до виникнення пожежі, внаслідок якої було пошкоджено приміщення та виробнича продукція позивача, наявність вини відповідача, що презюмується, суд першої інстанції обґрунтовано поклав на відповідача обов`язок відшкодувати завдану позивачеві шкоду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
02 грудня 2022 року Національний банк України подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 листопада 2022 рок, справу направити на новий розгляд.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень Національний банк Українизазначив неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 711/2292/16-ц, від 04 серпня 2020 року у справі № 925/1478/16, від 23 вересня 2020 року у справі № 329/382/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також посилається на те, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на відсутність доказів того, що пожежа сталася з вини відповідача, його неправомірних дій, що могли призвести до загоряння, або ж його бездіяльності щодо недбалого ставлення до власного майна. Порушення відповідачем Правил пожежної безпеки не встановлено. Національний банк України, як власник пошкодженого внаслідок пожежі майна, є також потерпілою особою, а тому не повинен нести відповідальність за дії особи, з вини якої виникла пожежа. При цьому його звернення до органів Національної поліції за фактом пожежі не стало підставою для внесення відомостей щодо кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування.
Посилається також на неналежність поданих позивачем доказів на підтвердження вартості завданого йому матеріального збитку, оскільки вони складені за відсутності представника власника будинку, звіт про розмір прямого збитку є неповним та необґрунтованим. Також вважає, що позивачем не надано належних доказів того, що він є власником пошкодженого майна (ґудзиків, воєнної та швейної фурнітури), які постраждали внаслідок пожежі та залиття води під час тушіння.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 642/5814/18, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
28 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла зазначена цивільна справа.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві (запереченнях) на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, такими, що не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Національний банк України, як власник майна, своєю бездіяльністю щодо недотримання правил пожежної безпеки при утриманні та експлуатації приміщень, що призвело до виникнення аварійного режиму та пожежі, завдав йому майнової та моральної шкоди, отже суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про її відшкодування. При цьому цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, а тому саме на відповідача було покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень першого поверху АДРЕСА_3 (на рогу з вул. Різдвяною, 6) у м. Харкові, на підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Вахрушевою О. О., реєстровий номер 898, зареєстрований у Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 серпня 2016 року.
Приміщення другого поверху є частиною нежитлової прибудови літ. "А1-3", інвентаризовані та зареєстровані як нежитлові приміщення 2-го поверху
№ 88, 89 за адресою: вул. Різдвяна (колишня Енгельса), 6 у м. Харкові, належать державі в особі Національного банку України на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 02 вересня 2014 року. Вказане свідоцтво зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 вересня 2014 року.
Листом Національного банку України від 12 липня 2017 року №61-0018/48448 повідомлено ОСОБА_1, що зазначена будівля є набутим Національним банком України майном, яке отримано в рахунок погашення боргу та не використовується в господарській діяльності. Таке нерухоме майно підлягає продажу з метою погашення заборгованості за наданими кредитами.
31 березня 2017 року на другому поверсі у приміщеннях № 88, 89 нежитлової прибудови літ. "А1-3", що розташована над приміщеннями, які належать позивачу, виникла пожежа, що підтверджується актом про пожежу
від 02 квітня 2017 року, складеним головним інспектором Холодногірського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС в Харківській області Пряхіним А. Є., його рапортом на ім`я начальника Холодногірського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області від 02 квітня 2017 року та звітом про причину виникнення пожежі, що сталася у нежитловій покинутій будівлі за адресою:
АДРЕСА_1, від 02 квітня 2017 року.
У вказаних документах зазначено, що 31 березня 2017 року о 14:27 год було здійснено виїзд на пожежу, яка сталася у нежитловій покинутій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . По прибуттю на місце було встановлено, що горить перекриття між 2-м поверхом та горищним приміщенням та сміття на 2-му поверсі. Розмір матеріального збитку та завданої шкоди в результаті пожежі неможливо встановити у зв`язку з тим, що власника не встановлено. Місце знаходження зони виникнення первинного горіння - на 2-му поверсі покинутої будівлі, джерело запалювання - відкритий вогонь. Найбільш ймовірною причиною пожежі є занесення відкритого джерела вогню із зовні.
У будівлі відсутні двері та частково відсутні вікна, відсутнє опалення, електромережі (та ввід живлячого кабелю), газове обладнання, будь-яке обладнання чи технологічний процес.
Згідно з актом залиття нежитлових приміщень 1-го поверху за адресою:
АДРЕСА_1, складеним КП "Жилкомсервіс" від 03 квітня 2017 року, внаслідок гасіння пожежі, що мала місце 31 березня 2017 року, власнику нежитлових приміщень 1-го поверху ОСОБА_1 була нанесена матеріальна шкода згідно з експлікацією нежилих приміщень: в приміщенні № 5 площею 21,1 кв. м залитий верхній штукатурний шар стелі на площі 4 кв. м. В результаті попадання вологи при тушінні пожежі сталася деформація верхнього штукатурного шару стелі. Сталося залиття та намокання відкритої електропроводки освітлювальних приладів верхнього світла (припинене електропостачання). Сталося залиття та намокання обладнання пожежної сигналізації. Трапилось намокання виробничої продукції (вимагається проведення ревізійного дослідження для встановлення суми збитків). У приміщенні № 6 площею 11,1 кв. м залитий верхній штукатурний шар стелі по всій площі. В результаті попадання вологи при тушінні пожежі сталася деформація верхнього штукатурного шару стелі. Сталося залиття та намокання відкритої електропроводки освітлювальних приладів верхнього світла (припинене електропостачання). Під дією вологи деформовано місцями керамічне покриття підлоги. Сталося залиття та намокання обладнання пожежної сигналізації. Трапилось намокання виробничої продукції (вимагається проведення ревізійного дослідження для встановлення суми збитків). Під дією вологи та деформації дерев`яного покриття стелі сталося обвалення металевих стелажів з продукцією. У приміщенні № 7 площею
37,1 кв. м залитий верхній штукатурний шар стелі по всій площі. В результаті попадання вологи при тушінні пожежі сталася деформація верхнього штукатурного шару стелі. Сталося залиття та намокання відкритої електропроводки освітлювальних приладів верхнього світла (припинене електропостачання). Сталося залиття та намокання обладнання пожежної сигналізації. Трапилось намокання виробничої продукції (вимагається проведення ревізійного дослідження для встановлення суми збитків). Під дією вологи та деформації дерев`яного покриття стелі сталося обвалення металевих стелажів з продукцією. Для безпечного використання нежилих приміщень 1-го поверху власнику приміщень необхідно провести технічну експертизу про стан конструктивних елементів будівлі дерев`яного міжповерхового перекриття.