ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2023 року
м. Київ
справа № 953/18179/21
адміністративне провадження № К/990/17610/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року (головуючий суддя: Бабаєв А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року (головуючий суддя: П`янова Я.В., судді: Спаскін О.А., Любчич Л.В.) у справі № 953/18179/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив:
зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради призначити особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни компенсаційну виплату різниці недоплаченої щорічної соціальної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбачену в статті 13 Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі також Закон № 3551-XII), з урахуванням попередньо виплаченої суми 3 640,00 гривень, яка дорівнює сумі 11 472,00 гривень;
зобов`язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати особі з інвалідністю 2 ІІ внаслідок війни та здійснити компенсаційну виплату різниці недоплаченої щорічної соціальної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбаченому в статті 13 Закону № 3551-ХІІ, з урахуванням попередньо виплаченої суми 3 640,00 гривень, яка дорівнює сумі 11 472,00 гривень;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань солідарно з Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації на користь позивача різницю недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми 3 640,00 гривень такої допомоги, яка дорівнює сумі 11 472,00 гривень;
визнати бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII - протиправною.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2021 року справу передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку.
15 листопада 2021 року позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме позивач просив:
зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради призначити особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни компенсаційну виплату щорічної соціальної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбачену статтею 13 Закону № 3551-ХІІ із відрахуванням виплаченої суми у розмірі 3 640,00 гривень за 2020 рік;
зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати (арифметично) одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбаченому в статтею 13 Закону № 3551-XII відрахуванням виплаченої суми у розмірі 3 640,00 гривень за 2020 рік.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року, у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом відмовлено, позовну заяву повернуто.
11 липня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 06 липня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Повертаючи позивачу позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року та не надано суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, що згідно статті 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач знав або міг дізнатися у квітні-травні 2020 року при отриманні щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020 року.
Водночас суди зауважили, що відповідно до статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З покликанням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17, суди попередніх інстанцій зазначили, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року. Проте позивач звернувся 22 вересня 2021 року, тобто з пропуском строку визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
Разом з тим, за позицією судів попередніх інстанцій, отримання позивачем листів відповідачів у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Стверджує, що судом застосовані норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах.
Так, скаржник покликається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 182/3773/15-а, від 24 листопада 2020 року у справі № 815/460/18, від 29 вересня 2020 року у справі №440/2722/20, від 28 січня 2021 року у справі №5202/5018/2020, від 20 квітня 2022 року у справі № 280/7420/20.
Водночас стверджує, що суди попередніх інстанцій при тлумаченні статті 17-1 Закону № 3551-XII не врахували, що до 30 вересня відповідного року мають право звернутися лише ті особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня. Проте він таку разову грошову допомогу отримав, але у меншому розмірі ніж встановлено статтею 13 Закону № 3551-XII восьми мінімальних пенсій за віком, що і стало предметом позову про виплату різниці.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.