1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

справа № 687/802/19

провадження № 51-1811км22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019240000000014, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 9 листопада 2018 року Городоцьким районним судом Хмельницької області за частинами 2 і 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2021 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 187 КК і призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією всього майна, окрім житла.

На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 9 листопада 2018 року і остаточно ОСОБА_9 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, окрім житла.

Вирішено питання щодо цивільного позову та судових витрат.

Вироком установлено, що ОСОБА_9 вчинив розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням, за таких обставин.

13 січня 2019 року приблизно о 22:20 ОСОБА_9 за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали виділено в окреме провадження, перебуваючи неподалік місця проживання потерпілої ОСОБА_7, а саме буд. АДРЕСА_1, одягнули заздалегідь підготовлені маски типу "балаклави" та рукавички, при цьому, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, взяв з собою сигнальний пістолет марки "EKOL P29 Rev.II" № НОМЕР_1, а ОСОБА_9 - металевий "лом-лапку" і направились до домогосподарства потерпілої, де перелізли через паркан та проникли на подвір`я. Після чого підійшли до будинку потерпілої та за допомогою металевого предмету - "лома-лапки" пошкодили скляне вікно вхідних дверей, через отвір якого особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, став демонструвати перед ОСОБА_7, яка в цей час стояла у веранді, сигнальним пістолетом, та зробив з нього один постріл. Потім просунувши руку через отвір вікна, відчинив зсередини двері та разом з ОСОБА_9 проникли до житлового будинку. У веранді вказаного будинку, ОСОБА_9 та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, продовжили розбійний напад на потерпілу, при цьому останній умисно завдав удар металевим "ломом-лапкою" в область голови ОСОБА_7, внаслідок чого, спричинив їй легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Після чого, потерпіла ОСОБА_7 втекла у коридор будинку та зачинилась, але ОСОБА_9 та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, силою відчинили двері, зайшли в коридор і останній, здійснив один постріл з сигнального пістолету марки "EKOL P29 Rev.II" № НОМЕР_1, а потім схопив рукою ОСОБА_7 ззаду за голову та наказав їй стати на коліна, притиснув її голову до підлоги, а потім із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, почав бити її головою об стіну та вимагати грошові кошти. А ОСОБА_9 в цей час став ходити по кімнатам потерпілої та шукав гроші.Надалі, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, завів потерпілу ОСОБА_7 до веранди будинку, поставив її на коліна і продовжив тримати за голову. У цей час, ОСОБА_9 знайшов під матрацом ліжка, яке стояло в кухні вказаного будинку, гроші в сумі 10 000 грн. Потім, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, завів потерпілу ОСОБА_7 до кухні, поклав її на підлогу та наказав лежати, погрожуючи при цьому їй вбивством. Після чого залишивши потерпілу на підлозі, ОСОБА_9 та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 10 000 грн і покинули місце вчинення злочину.

Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 25 травня 2022 року апеляційні скарги прокурора та представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_9 - без змін.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційних скаргах прокурор та представник потерпілої - адвокат ОСОБА_8, які є аналогічними, посилаються на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просять скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своїх вимог вони стверджують про те, що ОСОБА_9 безпідставно призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК, оскільки апеляційний суд, вказуючи на наявність таких пом`якшуючих обставин, як щире каяття, визнання вини, молодий вік засудженого та те, що ОСОБА_9 добровільно частково відшкодував потерпілій моральну шкоду, не обґрунтував своїх висновків щодо істотності зниження тяжкості вчиненого ним діяння. Вказують на те, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що місцевим судом недостатньо враховано ступінь тяжкості скоєного злочину та особу ОСОБА_9, який ніде не працював, не займався будь-якою суспільно-корисною працею, вчинив корисливий злочин за попередньою змовою групою осіб, проти особи похилого віку із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, раніше судимий за злочини проти власності та вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин під час іспитового строку, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. Зазначають, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримала касаційні скарги та просила їх задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення касаційних скарг сторони обвинувачення.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_9 та кваліфікація його дій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, у касаційних скаргах не оспорюється.

Довод прокурора та представника потерпілої ОСОБА_7 щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та м`якості призначеного ОСОБА_9 покарання із застосуванням ст. 69 КК, колегія суддів вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

Згідно вимог ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.


................
Перейти до повного тексту