Постанова
Іменем України
20 січня 2023 року
м. Київ
справа № 703/3207/17
провадження № 61-10415св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії "Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") про встановлення факту одержання травми на робочому місці таким, що пов`язаний з виробництвом, визнання незаконним та скасування акта за формою Н-5 про розслідування нещасного випадку, що не пов`язаний з виробництвом, зобов`язання скласти акти за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання травми, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період із 06 травня 2015 року по 24 травня 2017 року він працював на посаді муляра 3 розряду у господарсько-побутовому цеху (№ 13) в "Локомотивному депо ім. Т. Шевченка" регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
07 березня 2017 року під час перебування на робочому місці він одержав виробничу травму.
Наказом в. о. керівника регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" від 09 березня 2017 № 66 Н/од "Про створення комісії з розслідування нещасного випадку" утворено відповідну комісію. Внаслідок проведеного розслідування нещасного випадку комісією було складено акт за формою Н-5 від 23 березня 2017 року та зроблено висновок про те, що нещасний випадок, який трапився з позивачем, є таким, що не пов`язаний з виробництвом.
Внаслідок оскарження до ГУ Держпраці у Київській області проведеного відповідачем розслідування нещасного випадку, контролюючим органом було видано припис, яким зобов`язано власника, зокрема провести повторне розслідування нещасного випадку, скласти акти за формою Н- 5, затвердити акт за формою Н-1.
На виконання припису директором регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 21 червня 2017 року було видано наказ про створення комісії з повторного розслідування нещасного випадку № 173 н/од.
За результатами проведення повторного розслідування нещасного випадку, комісія повторно, всупереч вимогам припису ГУ Держпраці у Київській області, склала акт за формою Н-5 про нещасний випадок, який стався з позивачем 07 березня 2017 року, та визнала його таким, що не пов`язаний із виробництвом.
Вважав, що зазначений акт за формою Н-5 від 13 липня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку є незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства з охорони праці, оскільки обставини травмування, зазначені у ньому, не відповідають дійсним, а травма, одержана позивачем, є такою, що пов`язана із виробництвом.
На виконання робіт на деревообробному верстаті позивача направив його безпосередній керівник ОСОБА_2, водночас в акті зазначено, що останній такі вказівки позивачу не надавав.
Долучені до матеріалів розслідування пояснення працівників локомотивного депо є суперечливими.
Роботодавець незаконно не виконав вимоги розділу Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року за № 1232 (далі - Порядок № 1232), щодо проведення спеціального розслідування за фактом травмування ОСОБА_1, оскільки отримана ним травма відноситься до категорії тяжких та підлягає спеціальному розслідуванню.
Повторне розслідування комісією нещасного випадку відбулося з порушенням строків, встановлених Порядком № 1232.
Комісія неправильно трактувала положення Порядку № 1232, оскільки отримання травми в стані сп`яніння не визнається виробничою травмою лише за відсутності інших причин.
У порушення вимог статті 5 Закону України "Про охорону праці" при прийнятті позивача на роботу жодних повідомлень про наявність на робочих місцях факторів, небезпечних для здоров`я, роботодавцем не надавалося.
Під час роботи комісії з розслідування нещасного випадку не враховано наявність таких організаційних причин одержання позивачем травми, а саме: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці.
При проведенні розслідування випадку одержання позивачем виробничої травми, комісією умисно в акті Н-5 не зазначені технічні та організаційні причини настання виробничої травми, що навіть за доведеності факту сп`яніння не може вказувати на відсутність організаційних та технічних причин настання травмування таких, як залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією), порушення технологічного процесу.
Незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці полягає в тому, що ОСОБА_1 було допущено до виконання робіт на деревообробному верстаті без проведення відповідного навчання та будь-яких інструктажів.
Твердження про стан алкогольного сп`яніння, наведене у акті за формою Н-5, не підтверджене у визначеному порядку, що виключає можливість посилатися на такий факт, як на встановлений.
Внаслідок одержання травми позивачем були понесені значні витрати на лікування, які підлягають відшкодуванню відповідачем. В результаті травми, окрім значного фізичного болю, він також зазнав значних моральних страждань.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року замінено первісного відповідача у справі з Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії "Одеська залізниця ПАТ "Українська залізниця" на ПАТ "Укрзалізниця".
У лютому 2018 року, у зв`язку зі зміною первісного відповідача на належного, позивач подав заяву про часткову зміну предмета позову, яка обґрунтована також тим, що йому стало відомо, що за результатами розгляду скарги ГУ Держпраці в Київській області повторно видано припис про проведення розслідування нещасного випадку, який мав місце 07 березня 2017 року.
На підставі зазначеного припису 17 листопада 2017 року регіональною філією "Одеська залізниця ПАТ "Українська залізниця" видано повторний наказ про проведення розслідування нещасного випадку та 04 грудня 2017 року повторно складено акт про розслідування нещасного випадку, що не пов`язаний з виробництвом, за формою Н-5.
На підставі викладеного позивач остаточно просив суд:
- визнати факт одержання ним травми на робочому місці у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 07 березня 2017 року таким, що пов`язаний з виробництвом;
- визнати незаконним та скасувати акт за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця";
- зобов`язати ПАТ "Українська залізниця" скласти акт за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання позивачем травми 07 березня 2017 року;
- стягнути з ПАТ "Українська залізниця" майнову шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, в сумі 1 016,76 грн;
- стягнути з ПАТ "Українська залізниця" 300 000,00 грн компенсації моральної шкоди.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2019 року, внесеною до протоколу судового засідання, замінено сторону у справі ПАТ "Українська залізниця" на належного відповідача - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця").
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів позовні вимоги належними та допустимими доказами, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити через їх безпідставність та необґрунтованість, зокрема, факт перебування ОСОБА_1 під час отримання ним травми у стані алкогольного сп`яніння підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому комісія з розслідування нещасного випадку дійшла обґрунтованого висновку, що нещасний випадок стався внаслідок алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 та його особистої необережності; не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються показаннями свідків доводи позивача про те, що він був допущений до виконання робіт без ознайомлення із посадовими обов`язками та проходження всіх необхідних інструктажів та навчань. Оскільки Порядком № 1232 визначено, що комісія має право на отримання пояснень від свідків та в ньому не зазначено, що ці дії повинні бути здійснені саме під час засідання відповідної комісії, тому суд першої інстанції вважав, що члени комісії не порушили вимог цього Порядку та мали підстави для опитування свідків та відповідно включення їхніх пояснень до акта розслідування.
Оскільки позовні вимоги про стягнення майнової та моральної шкоди є похідними від встановлення факту отримання травми на виробництві, а в цій частині позов задоволенню не підлягає, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про стягнення шкоди також підлягають відхиленню.
Рішення суду першої інстанції оскаржено ОСОБА_1 в апеляційному порядку.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2021 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано акт за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця". В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 судові витрати пропорційно до задоволених вимог у сумі 960,00 грн.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що при здійсненні комісією розслідувань нещасного випадку членами комісії встановлено, що основною причиною нещасного випадку є порушення позивачем вимог робочої інструкції та інструкції з охорони праці, а також перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння, тому апеляційний суд дійшов висновку про наявність також і організаційних причин настання нещасного випадку, який мав місце 07 березня 2017 року, а саме порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, проте такі причини всупереч положенням Порядку № 1232 не відображені комісією у відповідному пункті актів.
Оскільки комісією з розслідування нещасного випадку встановлені організаційні причини нещасного випадку, проте не були зазначені у пункті 4 акта, тому, на переконання апеляційного суду, в даному випадку відсутні підстави для застосування підпункту 4 пункту 16 Порядку № 1232, відповідно до якого нещасний випадок, який стався 07 березня 2017 року о 13 год 35 хв у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", є таким, що пов`язаний з виробництвом.
На цій підставі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування акта за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку підлягає задоволенню. При цьому апеляційний суд окремо зазначив, що строк звернення до суду в цій частині позивач не пропустив, оскільки із зазначеною вимогою звернувся до суду 06 лютого 2018 року.
Водночас, із посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 235/3755/17, апеляційний суд вказав, що позовні вимоги про встановлення факту одержання травми на робочому місці та зобов`язання роботодавця скласти акти за формою Н-5 та Н-1 є неналежним способом захисту і не підлягають задоволенню, оскільки встановлення місця отримання травми та складання акта відповідної форми на час виникнення спірних правовідносин відносилось до повноважень створеної комісії.
Інші позовні вимоги про відшкодування шкоди, на думку апеляційного суду, також не підлягають задоволенню, оскільки таку шкоду має відшкодовувати Фонд соціального страхування України, який до участі у справі не був залучений.
Постановою Верховного Суду від 06 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про встановлення факту одержання травми на робочому місці таким, що пов`язаний з виробництвом, зобов`язання скласти акти за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання травми, стягнення майнової шкоди та відшкодування моральної шкоди скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції від 31 березня 2021 року, яка задоволена частково, апеляційний суд визнав незаконним та скасував акт за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", але не вбачав підстав для задоволення інших позовних вимог.
Водночас апеляційний суд не врахував, що в контексті цієї справи задоволення такої позовної вимоги як визнання незаконним та скасування акта за формою Н-5 неможливе без задоволення першої позовної вимоги про визнання факту одержання позивачем травми на робочому місці 07 березня 2017 року таким, що пов`язаний із виробництвом, яка є її передумовою та підставою для задоволення позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування акта за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку. Незважаючи на це, апеляційний суд відмовив у задоволенні першої позовної вимоги про визнання факту одержання позивачем травми на робочому місці 07 березня 2017 року таким, що пов`язаний із виробництвом, посилаючись на неналежний спосіб захисту, що свідчить про суперечливість висновків апеляційного суду.
У свою чергу позовна вимога про зобов`язання АТ "Українська залізниця" скласти акти за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання позивачем травми 07 березня 2017 року не може бути предметом самостійного перегляду судом касаційної інстанції, так як безпосередньо пов`язана з іншими позовними вимогами, що оскаржуються, без вирішення яких неможливо встановити зобов`язання відповідача скласти акти за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання позивачем травми 07 березня 2017 року.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд вважав, що висновки апеляційного суду про відмову в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 (окрім вимоги про визнання незаконним та скасування акта за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року) є передчасними та потребують повторного розгляду з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
При цьому, оскільки на час виникнення спірних правовідносин Закон України № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" покладав відповідальність за відшкодування моральної шкоди на роботодавця, висновки апеляційного суду про відмову в задоволенні позовних вимог через незалучення Фонду соціального страхування України є неправильними.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про встановлення факту одержання травми на робочому місці таким, що пов`язаний з виробництвом, зобов`язання скласти акти за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання травми, стягнення майнової шкоди та відшкодування моральної шкоди скасовано та прийнято в цих частинах нове рішення.
Позовні вимоги про встановлення факту одержання травми на робочому місці таким, що пов`язаний з виробництвом, зобов`язання скласти акти за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання травми задоволено.
Встановлено факт одержання ОСОБА_1 травми на робочому місці у виробничому підрозділі Локомотивного депо ім. Т. Шевченка регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 07 березня 2017 року таким, що пов`язаний з виробництвом. Зобов`язано АТ "Українська залізниця" скласти акти за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання ОСОБА_1 травми 07 березня 2017 року.
Позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
У задоволенні позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги про встановлення факту одержання позивачем травми на робочому місці таким, що пов`язаний з виробництвом та зобов`язання скласти акти за формою Н-5 та Н-1 за фактом одержання травми, апеляційний суд виходив із встановлених у постанові Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2021 року обставин, відповідно до яких суд дійшов висновку про визнання незаконним та скасування акта за формою Н-5 від 04 грудня 2017 року повторного розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року.
Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, на час виникнення спірних правовідносин Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" відповідальність за відшкодування моральної шкоди покладав на роботодавця.
При визначенні розміру моральної шкоди, апеляційний суд виходив із характеру та обсягу моральних страждань позивача, внаслідок отриманої травми на виробництві, а також принципів розумності, пропорційності та справедливості. При цьому судом враховано, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння в робочий час, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та свідчить про порушення ним трудової дисципліни.
Разом з тим, оскільки у настанні нещасного випадку на виробництві наявна вина роботодавця АТ "Українська залізниця" (організаційні причини настання нещасного випадку), а саме:
порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо;
порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, що встановлено постановою апеляційного суду від 24 червня 2021 року, особою, яка несе відповідальність за відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, є відповідач АТ "Українська залізниця".
З урахуванням викладеного колегія суддів вважала розумним, справедливим та пропорційним розмір моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 100 000,00 грн.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
20 жовтня 2022 року АТ "Українська залізниця", засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року в указаній справі, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині відшкодування моральної шкоди, зменшивши її розмір до 10 000,00 грн.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 357/14357/17, яка містить посилання на судову психологічну експертизу, як на неналежний доказ в обґрунтуванні розміру стягнутої моральної шкоди, постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 щодо врахування вини позивача та зменшення розміру моральної шкоди та постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 212/7705/16-ц щодо визначення розміру моральної шкоди з тотожнім предметом спору.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У січні 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що ОСОБА_1 з 06 травня 2015 року по 24 травня 2017 року працював на посаді муляра 3-го розряду у господарсько-побутовому цеху в Локомотивному депо ім. Т. Шевченка регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", що підтверджується копією трудової книжки.
06 березня 2017 року позивач, спільно з бригадою працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на підставі наряду-допуску за № 53, отримали виробниче завдання із санітарної обрізки дерев у садку виробничого підрозділу Локомотивного депо ім. Т. Шевченка.
07 березня 2017 року на підставі раніше виписаного наряду позивач разом із вказаними особами повинні були продовжити роботу по обрізці дерев в садку локомотивного депо. Проте, у зв`язку з виробничою необхідністю та заявою майстра ОСОБА_6, позивачу спільно з тесляром ОСОБА_4 доручено працювати в столярному цеху.
Серед завдань, які ставились позивачу на планерній нараді 07 березня 2017 року, були роботи, пов`язані з витягуванням цвяхів з фанери, та розмітка фанери відповідно до розмірів, вказаних майстром цеху, на відведеному робочому місці в столярному цеху. Під час наради, яка відбулась вранці 07 березня 2017 року, завдань працювати на верстаті або допомагати тесляру ОСОБА_4 працювати за комбінованим верстатом ОСОБА_1 не отримував.
Під час наради майстер повідомив позивача, що після обіду він повинен допомагати обрізати дерева на підставі раніше виписаного наряду на виконання цих робіт.
Такі обставини були встановлені в судовому засіданні в суді першої інстанції показаннями свідків, а саме: майстром ОСОБА_2, який безпосередньо надав вказівки щодо виконання необхідних робіт позивачу, тесляром господарсько-побутового цеху ОСОБА_4, який був безпосереднім свідком отримання травми позивачем, а також іншими працівниками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10
07 березня 2017 року, після обідньої перерви, близько 12 год 30 хв майстер ОСОБА_2 зайшов до столярного відділення з метою перевірки виконання завдань, визначених зранку, де помітив, що робота, яка була доручена ОСОБА_1, виконана не в повному обсязі. В зв`язку з чим майстер акцентував увагу позивача на необхідності виконати вказану роботу, а саме: витягнути цвяхи з фанери та прийти в садок для обрізки дерев, після чого пішов до саду контролювати виконання робіт працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Вказані обставини підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 та не заперечував сам позивач.
Позивач вказує на те, що на виконання розпорядження майстра ОСОБА_2, після обідньої перерви він повернувся до столярного цеху та підійшов до комбінованого верстата, взявся за край фанери, щоб притиснути її до станка, після чого його рука потрапила до фугувального барабана, внаслідок чого він отримав травму на виробництві.
Згідно з довідкою Смілянської станції швидкої медичної допомоги від 15 травня 2017 року № 123 до ОСОБА_1 07 березня 2017 року о 13 год 37 хв виїжджала бригада ШМД та надала екстрену медичну допомогу на АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії медичної карти стаціонарного хворого № 1456 Смілянської міської лікарні ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 07 березня 2017 року по 24 березня 2017 року, з діагнозом: політравма лівої кисті, ампутація 3, 4 пальців на рівні основної фаланги, 2 пальця на рівні нігтьової фаланги, рани 5 пальця.
Згідно з записом лікаря у вказаній медичній карті епідеміологічний анамнез ОСОБА_1 : клінічні ознаки алкогольного сп`яніння, гіперемія обличчя, очі блищать, запах алкоголю з рота. Вживання алкоголю не заперечує. Діагноз: політравма лівої кисті; травматична ампутація 3,4 пп на рівні основних ф. 2 п. на рівні н. фаланги, скальповані рани 5 п., алкогольне сп`яніння.
Вказаний діагноз зазначено і в попередньому епікризі від 07 березня 2017 року та епікризі від 24 березня 2017 року № 1456.
07 березня 2017 року, з метою встановлення причин та обставин, які потягнули за собою настання нещасного випадку, до Смілянської міської лікарні звернулись представники локомотивного депо, а саме: головний інженер ОСОБА_11 та ОСОБА_2 . Вказані працівники відвідали ОСОБА_1 та запропонували надати йому пояснення щодо отриманої ним травми.
З письмових пояснень ОСОБА_1, які написані ним власноручно та під наглядом лікарів, вбачається, що ОСОБА_1 о 12 год, пообідавши, направився до роздягальні по цигарки. В його особистих речах була захована літрова пляшка пива, яку він випив, і пішов працювати по раніше виписаному завданню майстра - обрізка дерев у садку, але по дорозі зайшов до столярного цеху взяти ножівку по дереву. Після чого побачив, що на станку працює ОСОБА_4, який фугує фанеру, та вирішив йому підтримати фанеру. В цей час почув біль в кисті лівої кисті та побачив, що йде кров. Після надання йому першої медичної допомоги ОСОБА_4, звернувся до медпункту депо, де йому надали медичну допомогу.
Під час проведення розслідування нещасного випадку, з метою встановлення причин, що сприяли його виникненню, комісією з розслідування нещасного випадку подано запит від 07 березня 2017 року за № ТЧ-5-10/286 про надання інформації щодо вмісту алкоголю в крові ОСОБА_1 .
На вказаний запит підприємству повідомлено, що забір крові у ОСОБА_1 на алкоголь взято, коли позивач поступив у травматологічне відділення міської лікарні. Результати дослідження крові повинні були надійти через деякий час. Надано рекомендацію щодо звернення в Черкаський обласний наркологічний диспансер для прискорення процесу отримання відповіді.
07 березня 2017 року комісією направлено запит за № ТЧ-5-10/275 до Черкаського обласного наркологічного диспансеру з метою встановлення наявності в крові ОСОБА_1 алкоголю.
Матеріали справи містять заявку ОСОБА_6 від 07 березня 2017 року на дозвіл на виготовлення підмостків для розбирання дизеля тепловозу з фанери, відповідно до якої, згідно з показаннями свідка ОСОБА_2, ОСОБА_1 направлено в столярний цех для того, щоб він здійснював витягування цвяхів із фанери та робив її розмітку, а також наряд-допуск для виконання робіт на висоті від 06 березня 2017 року № 53, відповідно до якого чотири особи, в тому числі і ОСОБА_1, мали здійснювати обрізку дерев в садку ТЧ-5 в період часу з 13 год 30 хв 06 березня 2017 року.
Згідно із вказаним нарядом-допуском ОСОБА_1 перед початком зазначеної роботи пройшов інструктаж, про що поставив свій підпис у відповідній графі наряду.
Пояснення ОСОБА_1 від 07 березня 2017 року, пояснення ОСОБА_2 від 21 листопада 2017 року, пояснення ОСОБА_3 від 21 листопада 2017 року, пояснення ОСОБА_12 від 21 листопада 2017 року, пояснення ОСОБА_4 свідчать про те, що ОСОБА_1 завдання працювати на деревообробному станку не ставилось, він самостійно вирішив підтримати фанеру, яку в цей момент фугував тесляр ОСОБА_4 .
Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_1 під час ранкової наради майстром ОСОБА_2 завдання працювати на деревообробному станку не ставилось.
Згідно з копією наказу від 09 березня 2017 року за № 66-Н/од за підписом в. о. начальника регіональної філії "Одеська залізниця" створено комісію з розслідування нещасного випадку, який стався 07 березня 2017 року з муляром 4-го розряду господарсько-побутового цеху виробничого підрозділу "Локомотивне депо ім. Т. Шевченка" регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 .
Актом комісійного обстеження комбінованого деревооброблювального верстату КС.00000.РЄ від 09 березня 2017 року встановлено, що верстат, його конструктивні елементи, оснащення відповідають встановленим паспортними даним та вимогам безпечної експлуатації.
09 березня 2017 року локомотивним депо отримано відповідь Смілянської міської лікарні, якою встановлено, що відповідно до "Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості", затвердженого наказом МОЗ України від 04 липня 2007 року за № 370, ступінь тяжкості травми ОСОБА_1 віднесено до категорії "легка".
Згідно з копією акта хіміко-токсикологічних досліджень від 13 березня 2017 року № 288 у ОСОБА_1 в результаті досліджень виявлено в крові спирт етиловий у концентрації 1,03 проміле.
Відповідно до копії акта комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 07 березня 2017 року з муляром ОСОБА_1, від 13 березня 2017 року, члени комісії з розслідування ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 звернулись до потерпілого в лікарню та запропонували йому надати усне та письмове пояснення про те, як саме стався нещасний випадок, та пояснити причини відмови від отримання листа про запрошення на засідання комісії його особисто або уповноваженої особи. Він відмовився надати будь-які пояснення, вказавши, що має право впродовж всього часу перебування на лікарняному не надавати будь-яких пояснень, та відмовився від запрошення на засідання комісії.
З оглянутої в судовому засіданні в суді першої інстанції копії Журналу реєстрації прийому біопроб, що надходять з районів, лікувальних і інших закладів, вбачається, що відповідно до запису № 413 журналу на лабораторне дослідження доставлено кров ОСОБА_1 .
За записом у Журналі реєстрації аналізів і їх результатів на вміст наркотичних і запаморочувальних речовин за № 288 встановлено, що в крові ОСОБА_1 міститься алкоголь в розмірі 1,03 проміле. Дослідження проводилось 13 березня 2017 року за направленням лікаря Озірського Смілянської міської лікарні.
20 березня 2017 року на запит підприємства до Смілянської міської лікарні отримано відповідь про те, що хіміко-токсикологічним дослідженням від 07 березня 2017 року у хворого ОСОБА_1 виявлено в його крові етиловий спирт у концентрації 1,03 проміле.