Постанова
Іменем України
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 2-3144/2010
провадження № 61-4693св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Таскомбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Таскомбанк", до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором від 29 січня 2008 року № 034-2008-081 в сумі 109 715,62 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 868 881,88 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 січня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 034-2008-081 на загальну суму 100 000 доларів США з терміном повернення кредиту до 10 січня 2038 року, проте взятих на себе зобов`язань позичальник належним чином не виконує, внаслідок чого має прострочену заборгованість за кредитом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням від 03 листопада 2010 року під головуванням судді Крамара О. В. позов задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 034-2008-081 від 29 січня 2008 року у розмірі 109 715,62 доларів США, що в еквіваленті до гривні становить 868 805,08 грн (по курсу НБУ станом на 03 листопада 2010 року), а також судові витрати в сумі 1 820 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий суд виходив з того, що боржник умови кредитного договору належним чином не виконує, а тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з боржника та поручителів заборгованості за кредитом та відсотками у повному розмірі.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 01 квітня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2010 року відмовив.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт не додала до апеляційної скарги жодних доказів про те, що рішення виконується саме за рахунок майна подружжя, а тому не вбачав підстав для висновку, що оспорюване рішення стосується її прав та обов`язків.
Вказував, що апелянт як дружина відповідача ОСОБА_2 була обізнана про існування зазначеного спору та ухвалення у ньому остаточного рішення. На думку апеляційного суду, дана апеляційна скарга подана з метою не допустити виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а відкриття апеляційного провадження за спливом більше одинадцяти років після ухвалення рішення порушує принцип правової визначеності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В травні 2022 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник зазначає, що твердження апеляційного суду про те, що ОСОБА_4 була обізнана про існування спору та ухвалення у ньому остаточного рішення, а апеляційна скарга подана з метою не допустити виконання судового рішення, яке набрало законної сили є лише припущенням, що не ґрунтується на жодних доказах.
Вказує, що вона є дружиною ОСОБА_2, до участі у справі залучена не була, стягнута місцевим судом сума боргу значна, а все майно, яке зареєстроване за боржником та кошти, що містяться на банківських рахунках є спільною власністю подружжя.
Зазначає, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню, оскільки ним порушуються її права, як особи, яка не була залучена до участі у справі, а також у зв`язку із порушенням місцевим судом норм матеріального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2022 року представник АТ "Таскомбанк" - адвокат Писаренко О. В. подав до Верховного Суду відзив в якому просив закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, а ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
Представник стягувача вказує, що заявник ОСОБА_4 не має правового статусу учасника справи, а тому, відповідно, і не має права на його оскарження.
Вказує, що рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.
В даному випадку ОСОБА_4 стороною кредитного договору та договору поруки не являється, а тому у місцевого суду не було правових підстав для залучення її до участі у розгляді справи. На момент укладення цих договорів заявник не перебувала у шлюбі із поручителем ОСОБА_2 .
Додатково зазначає, що ОСОБА_4 пропустила всі допустимі строки для оскарження рішення місцевого суду на більш ніж 11 років.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 07 липня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
Цивільна справа № 2-3144/2010 надійшла до Верховного Суду 05 грудня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 січня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 34-2008-081, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит на суму 100 000 доларів США з терміном повернення до 10 січня 2038 року, з щомісячною сплатою процентів за користування ним у розмірі 13,45 % річних.
29 січня 2008 року, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання позичальником, що випливає з вказаного вище кредитного договору, між ОСОБА_2, як поручителем, та ВАТ "Універсал Банк", як кредитором, укладено договір поруки № 034-2008/-081-Р/1, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язався перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором.
Також, 29 січня 2008 року з метою забезпечення належного виконання зобов`язання позичальником, що випливає з вказаного вище кредитного договору, між ОСОБА_3, як поручителем, та ВАТ "Універсал Банк", як кредитором, укладено договір поруки № № 034-2008/-081-Р згідно якого ОСОБА_3 зобов`язалась перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором.
Шлюб між ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 укладений 06 червня 2008 року.
03 листопада 2010 року відповідач ОСОБА_2 (чоловік апелянта) був присутній у судовому засіданні під час ухвалення рішення, що підтверджується журналом судового засідання (а. с. 51-53), однак особисто рішення суду не оскаржував.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.