Постанова
Іменем України
13 січня 2023 року
м. Київ
справа № 761/2726/21
провадження № 61-21371св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Черепахіна Дмитра Сергійовича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 року у складі судді
Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду
від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення.
Позовна заява мотивована тим, що вона до 30 листопада 2020 року постійно проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, яка до 30 жовтня 2020 року належала їй на праві особистої приватної власності та знаходилась в іпотеці банку як забезпечення її кредиту в іноземній валюті.
19 жовтня 2020 року належна їй квартира була продана на прилюдних торгах ОСОБА_2 .
Вважає, що продаж квартири з торгів відбувся незаконно, без попередження її про їх проведення, без дотримання строків та процедури проведення торгів та під час дії мораторію на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.
30 листопада 2020 року ОСОБА_2 за участю невідомих їй осіб та співробітників поліції протиправно виселила її з місця її постійного проживання та поза її волею заволоділа належним їй майно, яке знаходилось в квартирі.
Крім того, 04 січня 2021 року у відповідь на адвокатський запит від Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов лист, в якому повідомлялось, що позивачку було знято з реєстрації місця проживання на підставі заяви власника у зв`язку з переходом права власності на вказану квартиру до іншої особи.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просила:
- усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення її до вказаної квартири;
- визнати дії Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 протиправними та зобов`язати державну адміністрацію вчинити дії, спрямовані на скасування зняття її з реєстрації місця проживання за вказаною адресою та поновити реєстрацію місця проживання позивача.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня
2021 року відмовлено у відкритті провадження в справі в частині вимог про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відкрито провадження у справі за позовом про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня
2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що власником квартири на даний час є відповідач ОСОБА_2, позивач не є власником квартири, не зареєстрована у вказаній квартирі, знята з реєстрації в зв`язку з переходом права власності і реєстрація права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 не скасована.
Крім того, апеляційним судом відхилено доводи позивачки в частині викладення обставин продажу належної їй квартири на електронних торгах 19 жовтня 2020 року всупереч Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" з огляду на те, що вказані обставини не належать до предмету доказування в позові про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення, а є предметом розгляду іншої судової справи № 761/36545/20, яка розглядається Шевченківським районним судом
м. Києва за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного виконавця Корольова М. А., ДП "СЕТАМ", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сєрова О. В., про визнання електронних торгів недійсними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29 грудня 2021 року представник ОСОБА_3, діючий в інтересах ОСОБА_1, засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач),
Петрова Є. В., Ткачука О. С., відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року № 604/0/226-22, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 18 травня 2022 року, у зв`язку з увільненням від роботи на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони судді Калараша А. А. справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю., судді: Білоконь О. В., Осіян О. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат
Черепахін Д. С., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій під час вирішення справи не розглядали наявність спору між сторонами щодо права власності на квартиру, що суттєво вплинуло на висновки про законність дій ОСОБА_2 і призвело до позбавлення позивача його єдиного майна, позбавлення законного права проживання в його житлі.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що не є підставою для виселення особи із житлового приміщення сам факт переходу права власності на це майно до іншої особи без оцінки законності такого виселення, яке по факту є втручанням у право на житло у розумінні положень статті 8 Конвенції, на предмет пропорційності у контексті відповідної практики ЄСПЛ.
Враховуючи те, що між сторонами є спір щодо права власності на квартиру і судами не надано оцінки незаконності виселення позивача з квартири, а досліджений в матеріалах справи порядок виселення позивача зі спірної квартири суперечить нормам статті 109 ЖК України, це порушує законні права позивача, які можуть бути відновленні шляхом зворотного вселення у спірну квартиру.
Також зазначає, що судами не враховано, що спірна квартира є єдиним житлом позивача, в якій вона проживала з 2006 року, тобто тривалий час.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Морозовою С. В. 06 листопада 2006 року.
З Інформації від 02 листопада 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів рухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна 30 жовтня
2020 року було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, що було предметом іпотеки, серія та номер 3404, від 30 жовтня
2020 року, видавник: приватний нотаріус Сєрова О. В.
За заявою ОСОБА_2 від 04 листопада 2020 року
ОСОБА_1 було знято з реєстрації місця проживання квартири
АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня
2022 року у справі № 761/36545/20, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, позов
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного виконавця
Корольова М. А., державного підприємства "СЕТАМ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сєрова О. В., про визнання електронних торгів недійсними та застосування наслідків нікчемного правочину залишено без задоволення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.