Постанова
Іменем України
13 січня 2023 року
м. Київ
справа № 750/6976/20
провадження № 61-7335св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Прокоф`єва Ольга Михайлівна, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Белова Ольга Степанівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хімін Інни Сергіївни на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2021 року у складі судді Рахманкулової І. П. та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 25 січня 2022 рокуу складі колегії суддів: Шитченко Н. В.,
Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на ім`я відповідача 19 липня 2017 року, який посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Прокоф`євою О. М.
Позовна заява мотивована тим, що внаслідок погіршення фізичного та психічного стану померла ОСОБА_3 на час складання заповіту не могла усвідомлювати значення своїх дій та свідомо керувати ними.
Крім того, заповіт складено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки згідно зі статтею 5 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 глави 4 Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов`язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки та піклування над такою фізичною особою, проте, нотаріусом такого запиту зроблено не було.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня
2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали суду
від 26 серпня 2020 року, у вигляді заборони приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Беловій Ользі Степанівні (місце знаходження: вул. Коцюбинського, 48, м. Чернігів) видавати у спадковій справі № 36/2020 свідоцтва про право на спадщину щодо майна після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 25 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня
2021 року - без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження доводів позову, зокрема, тієї обставини, що в момент укладення оспорюваного правочину ОСОБА_3 за наявності у неї захворювань не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Матеріали справи не містять допустимих письмових доказів, які б свідчили про визнання ОСОБА_3 у встановленому законом порядку недієздатною або її перебування на обліку у лікаря-психіатра.
Та обставина, що ОСОБА_3 потребувала постійного стороннього догляду, свідчить про наявність фізичних вад особи, проте не свідчить автоматично про її недієздатність. Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_3 до медичних закладів за період з 2015 по
2019 роки.
Крім того, згідно з висновком посмертної судово-психіатричної експертизи від 20 серпня 2021 року під час складання та підписання заповіту від 19 липня 2017 року ОСОБА_3 виявляла ознаки органічного ураження головного мозку судинного ґенезу з церебрастенічним синдромом і за психічним станом у зазначений період часу усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду була надіслана касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Хімін І. С. на рішення Деснянського районного суду
м. Чернігова від 26 жовтня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 січня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Хімін І. С., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 204/1064/16-ц, провадження № 61-21834св19, від 20 червня 2018 року у справі № 161/17119/16-ц, провадження № 61?11268св18, від 14 травня 2018 року у справі № 756/14304/15-ц, провадження
№ 61?11896св18, від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц, провадження № 61-7835сво19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій обґрунтували свої рішення висновком судово-психіатричної експертизи, показами свідків зі сторони відповідача, не зазначивши мотиви неприйняття інших доказів, що містяться в матеріалах справи. Відмовивши в задоволенні клопотання позивача про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, апеляційний суд фактично позбавив її можливості подальшого доказування у справі.
Судами попередніх інстанцій не перевірено покази свідків та не враховано, що обидві судово-психіатричні експертизи містять розбіжності між мотивувальною частиною та кінцевим висновком, що викликає сумніви в їх правильності та свідчить про порушення принципу об`єктивності дослідження.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на те, що касаційна скарга фактично зводиться до переоцінки доказів, які були зібрані як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.
Вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили усі обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 травня 2012 року, яке видане на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради
від 17 липня 2006 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира, що розташована по АДРЕСА_1 .
За свого життя ОСОБА_3 неодноразово виявляла намір розпорядитися своїм майном на випадок своєї смерті, про що свідчать складені нею заповіти від 25 вересня 1998 року, від 29 травня 2003 року, від 26 квітня 2006 року, від 09 липня 2009 року, від 11 червня 2012 року та
від 19 липня 2017 року, що узгоджується з даними Спадкового реєстру.
Заповітом від 11 червня 2012 року ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 все майно, що належатиме їй на день смерті.
Останнім заповітом, складеним 19 липня 2017 року, ОСОБА_3 визначила своїм спадкоємцем ОСОБА_2 - відповідача у справі, якому заповіла все належне їй на день смерті майно.
З довідки лікарсько-консультативної комісії Чернігівської міської лікарні № 1 від 03 грудня 2013 року № 3367 вбачається, що ОСОБА_3,
1932 року народження, за станом здоров`я потребувала постійного стороннього догляду та надання соціальних послуг, оскільки втратила здатність до самообслуговування та мала інвалідність ІІ групи (безтерміново).
Згідно з довідкою від 12 серпня 2020 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради та з 17 грудня 2013 року по 06 лютого 2020 року їй призначено допомогу на надання соціальних послуг ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
У лікарському свідоцтві про смерть № 23 від 07 лютого 2020 року причиною смерті ОСОБА_3 зазначено: "Цереброваскулярна хвороба. Церебральний атеросклероз. Набряк мозку. Гіпертонічна хвороба ІІІ ступеню".
24 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Белової О. С. про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на спадщину не видано.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 08 квітня 2021 року № 152 об`єктивно визначити психічний стан ОСОБА_3 під час складання та підписання заповіту від 19 липня 2017 року неможливо у зв`язку з недостатністю експертних джерел на час провадження даної судової експертизи.
За клопотанням сторони позивача ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2021 року у справі призначено додаткову посмертну судово-психіатричну експертизу.
За висновком судово-психіатричної експертизи від 20 серпня 2021 року № 479 під час складання та підписання заповіту від 19 липня 2017 року ОСОБА_3 виявляла ознаки органічного ураження головного мозку судинного ґенезу з церебрастенічним синдромом і за психічним станом у зазначений період часу усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звернувшись з позовом про визнання заповіту від 19 липня 2017 року недійсним, ОСОБА_1 зазначала, що спадкодавиця ОСОБА_3 за декілька років до складання оспорюваного заповіту і на момент його вчинення в силу свого фізичного та психічного стану здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.