Постанова
Іменем України
05 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 233/4580/20
провадження № 61-12524сво21
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Погрібного С. О.,
Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, фермерське господарство "Ф. Г. Щедрий Лан",
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" на постанову Донецького апеляційного суду від 29 червня 2021 року у складі колегії суддів:
Канурної О. Д., Космачевської Т. В., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" (далі - ПрАТ "АПК-Інвест", товариство) звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1, ОСОБА_2, фермерського господарства
"Ф. Г. Щедрий Лан" (далі - ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан", фермерське господарство), третя особа - ОСОБА_3, про визнання права оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення речового права, яке виникло на підставі договору оренди землі, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило:
- визнати за товариством право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га, на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного
між ОСОБА_4 та ПрАТ "АПК-Інвест", зареєстрованого 01 серпня
2013 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради Донецької області (далі - Миколайпільська СР) за № 1118;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га, укладений між ОСОБА_2
та ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан", право оренди за яким зареєстровано 05 березня 2020 року виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області (далі - Дружківська МР);
- припинити речове право, зареєстроване за фермерським господарством, № 35884107, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного
між ОСОБА_2 та ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан" та було зареєстровано
05 березня 2020 року виконавчим комітетом Дружківської МР.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 01 квітня 2013 року
між товариством та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 01 серпня 2013 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської СР за № 1118, за яким йому в оренду було передано земельну частку (пай), розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0237591.
У цей самий день між ними складено акт приймання-передачі земельної частки (паю) до договору, згідно з яким ОСОБА_4 передала,
а ПрАТ "АПК-Інвест" прийняло у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля), розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.
Пунктом 2.3 вищевказаного договору встановлено 20-річний строк його дії, який на час звернення до суду з позовом не сплив. Починаючи з дати укладення договору оренди земельної частки (паю), товариство сумлінно виконувало взяті на себе зобов`язання, не порушувало умови договору.
Разом із цим, товариству стало відомо про те, що власником земельної частки (паю), яка була передана йому в оренду, став ОСОБА_1, якому виділено в натурі земельну ділянку, площею 4,34 га, якій було присвоєно кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, та яка знаходиться
у фактичному користуванні ПрАТ "АПК-Інвест" на підставі укладеного
з ОСОБА_4 договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня
2013 року.
Крім того, товариство дізналося про зміну власника земельної ділянки, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га, зокрема:
з 16 березня до 08 жовтня 2018 року власником указаної земельної ділянки була ОСОБА_2, з 08 жовтня до 19 грудня 2018 року - ОСОБА_3,
а з 19 грудня 2018 року - знову ОСОБА_2 . Питання щодо правомірності переходу права власності на спірну земельну ділянку товариством
не ставилося та не оспорювалося.
Проте, ОСОБА_1 порушив умови укладеного між ОСОБА_4 та ПрАТ "АПК-Інвест" договору оренди земельної частки (паю), норми законодавства щодо виконання ним обов`язку повідомити про виділення земельної ділянки в натурі та в подальшому переукласти договір з товариством, чим порушено права останнього, як належного орендаря.
Відповідно до пункту 3.1 договору оренди земельної частки (паю)
від 01 квітня 2013 року, укладеного між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_4, орендодавець зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, письмово повідомити про це орендаря.
ОСОБА_1 успадкував передану йому в оренду земельну частку (пай) після померлої ОСОБА_4 й не повідомив ПрАТ "АПК-Інвест" про отримання ним державного акта, чим порушив вимоги договору, нормативних актів
та безпосередньо права ПрАТ "АПК-Інвест", як орендаря та фактичного користувача земельної частки (паю), яка була виділена ОСОБА_1
у земельну ділянку.
Перехідними положеннями Закону України "Про оренду землі" (чинні,
на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено імперативну норму щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю), яким укладено договір оренди землі, зокрема, після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку
на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише
за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише
у випадках, визначених цим Законом.
Аналогічні вимоги встановлені сторонами і в указаному договорі оренди земельної частки (паю).
Товариство зазначало, що під час укладання договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_4 вчинила волевиявлення щодо укладення договору строком на 20 років та правових наслідків подальшої реалізації нею (її спадкоємцем) права на виділ земельної ділянки - переукладання договору оренди землі із орендарем, відповідно до державного акта
на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю).
Відсутність бажання на переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення земельної ділянки на місцевості (в натурі) свідчить про односторонню відмову ОСОБА_5 від виконання договірних зобов`язань, що є порушенням статей 525, 526, 629 ЦК України й свідчить
про недобросовісність його дій.
Крім того, товариству стало відомо про наявність іншого договору оренди, укладеного між новим власником земельної ділянки, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, ОСОБА_2, та ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан", право оренди землі за яким зареєстровано 05 березня 2020 року виконавчим комітетом Дружківської МР, всупереч того, що є діючий договір оренди від 01 квітня 2013 року, укладений між ним та ОСОБА_4 .
Зазначений договір суперечить вимогам чинного законодавства, порушує права ПрАТ "АПК-Інвест", як орендаря, що в силу положень статей 203,
215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним та скасування державної реєстрації права оренди.
З урахуванням наведеного та заяви про зміну предмета позову, ПрАТ "АПК-Інвест" просило суд позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 20 квітня 2021 року у складі судді Бєлостоцької О. В. позов ПрАТ "АПК-Інвест" задоволено.
Визнано за ПрАТ "АПК-Інвест" право оренди земельної ділянки
з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га, на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПрАТ "АПК-Інвест", зареєстрованого 01 серпня
2013 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської СР за № 1118.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га, укладений між ОСОБА_2
та ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан", право оренди за яким зареєстровано 05 березня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виконавчим комітетом Дружківської МР.
Припинено речове право, зареєстроване за № 35884107 за ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан", яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного
між ОСОБА_2 та ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан", зареєстровано 05 березня 2020 року виконавчим комітетом Дружківської МР.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладення договору оренди земельної частки (паю) на 20 років свідчить про намір сторін забезпечити тривалу стабільність правовідносин і в такому випадку відмову орендодавця від переукладення після виділення земельної ділянки в натурі не можна вважати добросовісною поведінкою відносно орендаря.
Укладення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, між ОСОБА_2 та ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан"
у період дії іншого договору - від 01 квітня 2013 року, укладеного
між ОСОБА_4 та ПрАТ "АПК-Інвест", суперечить частині першій
статті 95 ЗК України, статтям 25, 27 Закону України "Про оренду землі"
та порушує права позивача, як орендаря, які підлягають захисту шляхом визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним та припинення речового права згідно зі статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зареєстрованого за фермерським господарством на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан", зареєстровано 05 березня 2020 року виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області.
Судом першої інстанції враховано правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі
№ 233/3676/19 (провадження № 14-65цc20), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 березня 2018 року у справі
№ 924/468/14.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Байгуша О. Ю., задоволено.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 20 квітня 2021 року у частині задоволення позовної вимоги ПрАТ "АПК-Інвест" про визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га, за орендарем -
ПрАТ "АПК-Інвест", на підставі договору оренди земельної частки (паю)
від 01 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПрАТ "АПК-Інвест", зареєстрованого 01 серпня 2013 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської СР за № 1118, скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги.
У частині судового збору рішення суду першої інстанції змінено.
В іншій частині в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не оскаржувалося і не переглядалося.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ПрАТ "АПК-Інвест"
не заявляло позовні вимоги про переукладення договору оренди (зміну правовідношення у частині предмета договору оренди). Право оренди земельної ділянки з кадастровим № 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га, не виникло, а тому відсутні правові підстави для визнання за товариством права оренди цієї земельної ділянки.
Апеляційний суд урахував правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі
№ 233/3676/19 (провадження № 14-65цc20), а також Верховним Судом
у складі колегії суддів Третьої судової плати Касаційного цивільного суду
у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 233/3366/19 (провадження
№ 61-5085св20), Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової плати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 травня 2021 року
у справі № 181/598/19 (провадження № 61-10997св20), Верховним Судом
у складі колегії суддів Другої судової плати Касаційного цивільного суду
у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 233/2107/20 (провадження
№ 61-4078св21).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року ПрАТ "АПК-Інвест" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 29 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині визнання за ПрАТ "АПК-Інвест" права оренди земельної ділянки.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової плати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року у справі № 233/2107/20 (провадження № 61-4078св21) та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389
ЦПК України).
Інші учасники справи судові рішення до суду касаційної інстанції
не оскаржили.
При цьому рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2021 року в апеляційному порядку переглядалося лише у частині задоволених позовних вимог ПрАТ "АПК-Інвест" про визнання права оренди й судові рішення у частині вирішення позовних вимог товариства про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
та припинення речового права, яке виникло на підставі договору оренди землі, у касаційному порядку не оскаржуються й не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 06 серпня 2021 року касаційну скаргу ПрАТ "АПК-Інвест" залишено
без руху та надано строк на усунення її недоліків.
У наданий судом строк заявником надіслано матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 233/4580/20 із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року справу призначено
до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року справу передано
на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільногосуду від 23 червня 2022 року прийнято до розгляду вказану справу
та призначено справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог ПрАТ "АПК-Інвест" про визнання права оренди земельної ділянки, яке у відповідній частині відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Вказує, що договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладений між товариством та ОСОБА_4, не припинив своєї дії, тому договірні зобов`язання, які виникли з цього договору, продовжують діяти
і є чинними для нового власника земельної ділянки, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035. Тобто право оренди земельної ділянки є похідним від права оренди земельної частки (паю), оскільки після розпаювання загального масиву невизначених земельних ділянок на місцевості
і виділення в натурі земельної ділянки, що відповідає орендованому паю, відповідна частина земної поверхні, якою користується орендар, не зникає,
а відбувається лише зміна її правового статусу. У цій частині посилається
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року
у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20).
Проте, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції
у частині задоволення позовних вимог товариства про визнання права оренди земельної ділянки і відмовляючи у задоволенні позову у цій частині, безпідставно виходив із того, що ПрАТ "АПК-Інвест" не заявляло позовних вимог про переукладення договору оренди (зміну правовідношення у частині предмета договору оренди) й за таких обставин право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га,
не виникло, а тому відсутні правові підстави для визнання за товариством права оренди цієї земельної ділянки. Товариство зазначає, що такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової плати Касаційного цивільного суду від 02 червня
2021 року у справі № 233/2107/20 (провадження № 61-4078св21), від якої,
на думку заявника касаційної скарги, слід відступити.
ПрАТ "АПК-Інвест" зверталося до попереднього власника спірної земельної ділянки ОСОБА_1 з пропозицією щодо переукладення договору оренди земельної частки (паю), однак пропозиція залишилася без погодження. Тому, з урахуванням неодноразової зміни власників спірної земельної ділянки, обраний товариством спосіб судового захисту порушених прав,
а саме - вимога про визнання права оренди, є ефективним. Такий спосіб судового захисту закріплений у ЗК України (частина третя статті 152), повинен забезпечити поновлення порушеного права та виключити подальше звернення до суду за захистом порушених прав.
Також посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу
від представника ОСОБА_2, ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан" - адвоката Байгуша О. Ю., в якому зазначено, що доводи касаційної скарги товариства
є безпідставними, не спростовують висновків апеляційного суду, а тому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення -
без змін.
Вказує, що ефективним способом судового захисту порушених прав позивача має бути саме заявлені ним вимоги про переукладення договору оренди земельної частки (паю) на договір оренди землі, а не визнання
за ним права оренди.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії ДН № 0237591 належало право
на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) "Дружківський" у селі Миколайпілля Костянтинівського району Донецької області, розміром 4,86 в умовних кадастрових гектарах (а. с. 81, т. 1).
Між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_4 01 квітня 2013 року було укладено договір оренди земельної частки (паю), належної останній на підставі вищевказаного сертифікату серії ДН № 0237591, згідно з пунктами 1.1,
2.2, 2.3 якого орендодавець передав орендарю у володіння та користування земельну частку (пай) (рілля,) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, строком на 20 років (а. с. 14-16, т. 1).
Пунктом 2.2 цього договору передбачено обов`язок орендаря сплачувати щороку орендну плату у розмірі 4 823,53 грн.
Відповідно до пункту 2.3 договору у разі переходу права власності до інших осіб, цей договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих самих умовах. У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно
до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором
не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки
на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором
та чинним законодавством України.
Пунктом 4 указаного договору закріплено, що він набуває чинності
з моменту його реєстрації у Миколайпільській СР.
01 квітня 2013 року між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_4 підписано акт приймання-передачі земельної частки (паю), відповідно до договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року (а. с. 18, т. 1).
Державним нотаріусом Дружківської державної нотаріальної контори Алєксєєвою В. Є. 09 листопада 2017 року ОСОБА_1 видано свідоцтво
про право на спадщину за законом після смерті дружини - ОСОБА_4,
на право на земельну частку (пай) у КСП "Дружківський" села Миколайпілля Костянтинівського району Донецької області, розміром 4,86 умовних кадастрових гектарів, який належав ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії ДН № 0237591 (а. с. 81 зворот, т. 1).
Відповідно до довідки за підписом сільського голови Миколайпільської СР Гуторова М. В. № 1 (січень 2018 року), згідно з сертифікатом серії ДН
№ 0237591, виданим Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області (далі - Костянтиніська РДА) на підставі розпорядження Костянтинівської РДА від 04 вересня 2000 року № 404, ОСОБА_4, колишньому члену КСП "Дружківський", виділена земельна частка (пай) в лоті № 24 із земель Миколайпільської СР для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка успадкована
ОСОБА_1 та перебуває в оренді ПрАТ "АПК-Інвест" згідно
із сертифікатом (а. с. 72, т. 1).
Розпорядженням голови Костянтинівської РДА від 01 грудня 2017 року
№ 400 ОСОБА_1 надано дозвіл на складання технічної документації
із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі
(на місцевості) на земельну ділянку із земель КСП "Дружківський", орієнтовною площею 4,86 умовних кадастрових гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Миколайпільської СР (а. с. 71 зворот, т. 1).
Відповідно до розпорядження голови Костянтинівської РДА від 19 лютого 2018 року № 92 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), надано
у власність та виділено в натурі ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, загальною площею 4,3400 га, з них рілля - 4,3400 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
на території Миколайпільської СР (а. с. 89, т. 1).
Відповідно до договору міни від 16 березня 2018 року, укладеного
між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, набула ОСОБА_2 (а. с. 86, т. 1).
Згідно з договором міни від 08 жовтня 2018 року, укладеним
між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, набула ОСОБА_3
(а. с. 85, т. 1).
Відповідно до договору міни від 19 грудня 2018 року, укладеного
між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, набула ОСОБА_2
(а. с. 84, т. 1).
Між ОСОБА_2 та ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан" 05 березня 2020 року було укладено договір оренди землі, за яким ОСОБА_2 передала
в користування останньому належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 гектарів, строком на 10 років,
про що складено відповідний акт (а. с. 99-100, 101, т. 1).
05 березня 2020 року за ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан" зареєстровано право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035
(а. с. 29, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду
та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, проаналізувавши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Підстави та мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає
за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року про передачу справи
на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2021 року у справі
№ 233/1851/20-ц (провадження № 61-2757св21).
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладеного у вказаній постанові, викликана тим, що колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду за обставин пред`явлення ПрАТ "АПК-Інвест" позовних вимог про визнання права оренди земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_2, за орендарем - ПрАТ "АПК-Інвест", на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року, укладеного між товариством та ОСОБА_6, зареєстрованого 02 квітня 2012 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часткок (паїв) Миколайпільської СР за № 1021, дійшла висновку про те,
що ОСОБА_2 не бажає продовження дії договору оренди спірної земельної ділянки, тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для захисту порушеного права позивача, яке полягає у визнанні за ним права оренди земельної ділянки
з кадастровим номером 1422483900:44:000:0016, площею 4,4359 га,
на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 22 березня
2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ПрАТ "АПК-Інвест".
У справі, яка переглядається Верховним Судом, судами попередніх інстанцій встановлено, що у пункті 2.3 договору оренди земельної частки (паю)
від 01 квітня 2013 року, укладеного між ПрАТ "АПК-Інвест" та ОСОБА_7, сторони обумовили, що в разі переходу права власності до інших осіб,
цей договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих самих умовах. У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю)
в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно
до державного акта про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором
не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки
на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення
дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором
та чинним законодавством України.
Разом із цим, власником земельної частки (паю), яка була передана товариству в оренду на підставі договору оренди земельної частки (паю)
від 01 квітня 2013 року, укладеного з ОСОБА_4, став ОСОБА_1, якому виділено в натурі земельну ділянку, площею 4,34 га, якій було присвоєно кадастровий номер 1422483900:29:000:0035.
Крім того, у подальшому відбулася зміна власника спірної земельної ділянки на підставі відповідних договорів міни, а саме: з 16 березня 2018 року власником указаної земельної ділянки стала ОСОБА_2, з 08 жовтня
2018 року - ОСОБА_3, а з 19 грудня 2018 року - знову ОСОБА_2, яка 05 березня 2020 року уклала договір оренди спірної землі з ФГ "Ф. Г. Щедрий Лан", за яким у цей самий день зареєстровано право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422483900:29:000:0035.
Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, виходив із того, що після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки договір оренди
землі між орендодавцем та ПрАТ "АПК-Інвест" не було переукладено відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку,
а ПрАТ "АПК-Інвест" не заявляло позовних вимог про переукладення договору оренди (зміну правовідношення у частині предмета договору оренди). За таких обставин, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:29:000:0035, площею 4,34 га, не виникло, а тому відсутні правові підстави для визнання за ПрАТ "АПК-Інвест" права оренди цієї земельної ділянки.
Указане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової плати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року у справі № 233/2107/20 (провадження № 61-4078св21), яку враховано судом апеляційної інстанції
та від якої хоче відступити заявник у поданій касаційній скарзі.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у вищевказаній постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 233/1851/20-ц (провадження № 61-2757св21).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.