ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4811/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 (колегія суддів: Агрикова О. В. - головуючий, Мальченко А. О., Черногуз М. Г.)
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології"
про стягнення 1 094 392,60 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст обставин справи
1.1. У 2017 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (далі - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (далі - ТОВ "Українські новітні технології") про стягнення 1 094 392,60 грн.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/4811/17 позовні вимоги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволено повністю.
1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі № 910/4811/17 заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про заміну сторони у справі та заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником задоволено. Замінено сторону (позивача) у справі № 910/4811/17 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" на правонаступника - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС".
1.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 у справі № 910/4811/17 скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі - державний виконавець) задоволено частково. Визнано за період з 04.10.2021 до 11.02.2022 неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 66837724, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження № 59262260, котра виразилася у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій, визначених частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4811/17 від 06.06.2017. Зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Шевченківського відділу ДВС у м. Києві усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 66837724, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження № 59262260, визначених частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4811/17 від 06.06.2017. В іншій частині вимог скарги відмовлено.
1.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/4811/17 апеляційну скаргу Шевченківського відділу ДВС у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.05.2022 у справі № 910/4811/17 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 у справі № 910/4811/17 залишено без змін.
1.6. 05.09.2022 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося із заявою до Північного апеляційного господарського суду про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат, понесених під час розгляду апеляційної скарги.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали
2.1. Додатковою постановою від 16.11.2022 у справі № 910/4811/17 Північний апеляційний господарський суд заяву ТОВ "Компанія " НІКО-ТАЙС" про прийняття додаткового рішення у справі № 910/4811/17 задовольнив частково. Вирішив стягнути із Шевченківського відділу ДВС у м. Києві на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в апеляційній інстанції, в розмірі 562,52 грн.
2.2. Апеляційний господарський суд встановив:
- 14.07.2022 між ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" як замовником та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем як виконавцем укладено договір № 14-07-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), відповідно до якого виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ "Українські новітні технології" та Шевченківським відділом ДВС у м. Києві, що виникли у виконавчому провадженні № 66837724 щодо примусового виконання наказу від 06.06.2017 Господарського суду міста Києва у справі № 910/4811/17, а також з підстав, змісту та сутності, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 у справі № 910/4811/17 та апеляційній скарзі Шевченківського відділу ДВС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 у справі № 910/4811/17;
- 31.08.2022 між ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" як замовником та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем як виконавцем складено та підписано акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) відповідно до договору від 14.07.2022 № 14-07-2022/1 за період з 14.07.2022 до 31.08.2022, згідно з пунктом 2 цього акта загальна вартість вказаних послуг склала 11 250,00 грн.
Апеляційний господарський суд, задовольняючи частково заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", виходив із того, що ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" є суб`єктом господарювання, що надає юридичні послуги, до видів діяльності позивача належать діяльність агентств зі стягнення платежів та бюро кредитних історій. Суд також врахував наявність значної кількості подібних справ за участю ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (зокрема, суд установив наявність додаткових ухвал про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у 2021 році у 42 судових справах, а в 2020 році - у 70 судових справах), та зазначив, що в переважній більшості справ, у яких ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" зверталося до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу. За таких обставин суд дійшов висновку, що стягнення ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу є системним. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додаткового способу отримання доходу.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на загальну суму 11 250,00 грн є неспівмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер. Керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, з метою запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" правом на компенсацію правничої допомоги колегія суддів дійшла висновку про зменшення цієї суми на 95%.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 910/4811/17, ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 910/4811/17 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про покладення на Шевченківській відділ ДВС у м. Києві судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 687,50 грн, прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про покладення на Шевченківській відділ ДВС у м. Києві судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задовольнити повністю, стягнути з Шевченківського відділу ДВС у м. Києві на користь ТОВ "Компанія " НІКО-ТАЙС" судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в апеляційній інстанції, в розмірі 11 250,00 грн згідно з договором від 14.07.2022 № 14-07-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги).
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження у цій справі, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/4858/19, від 22.10.2020 у справі № 910/9187/19, від 13.01.2021 у справі № 922/267/20, від 06.04.2020 у справі № 910/4783/19, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, від 04.06.2019 у справі № 910/21516/17, від 24.07.2018 у справі № 918/560/16, від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18, від 20.11.2020 у справі № 910/4783/19, від 25.06.2019 у справі № 904/66/18, у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема положення статей 43, 74 Господарського процесуального кодексу України.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржувану у справі постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
4.2. Предметом касаційного перегляду є додаткова постанова суду апеляційної інстанції ухвалена за результатами розгляду заяви ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" щодо стягнення судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції.
4.3. Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
4.4. Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
4.5. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.6. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
4.7. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
4.8. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
4.9. У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
4.10. Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4.11. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
4.12. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
4.13. За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
4.14. Отже, за змістом положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
4.15. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 911/1512/13).