ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/2441/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
на постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Зварич О.В., судді: Гриців В.М., Малех І.Б.)
від 14.11.2022
у справі № 914/2441/21
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
про стягнення 19 304 201, 35 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Дудченко В.В.;
відповідача - Шиян М.В., Свідунович Р.І., Дороніна О.М.;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про стягнення 19 304 201, 35 грн, в тому числі: 15 160 476, 78 грн заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, 1 870 655, 38 грн пені, 721 572, 68 грн 3% річних та 1 551 496, 51 грн інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань з оплати рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період з травня по грудень 2019 року на загальну суму 15 160 476, 78 грн, чим порушив умови пунктів 2.1, 2.6, 4.1, 8.4 договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності позивач нарахував 1 870 655, 38 грн пені, 721 572, 68 грн 3% річних та 1 551 496, 51 грн інфляційних втрат.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 Акціонерному товариству "Укртрансгаз" повністю відмовлено в позові.
2.2. Суд першої інстанції виходив з того, що сторони не укладали договору, який передбачав врегулювання щодобових небалансів та був підставою виникнення у відповідача відповідного обов`язку по оплаті щодобових небалансів. Відтак, в позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з оплати щодобових небалансів в примусовому порядку. Також суд зазначив, що матеріали справи не містять первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби та понесення витрат пов`язаних з таким балансуванням.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Суд стягнув з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 15 160 476, 78 грн заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, 1 870 655, 38 грн пені, 721 572, 68 грн 3% річних та 1 551 496, 51 грн інфляційних втрат.
2.4. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, виходив з того, що додані позивачем до матеріалів справи докази є належними, допустимими та підтверджують факт перевищення відповідачем розміру договірних потужностей у спірному періоді. Матеріали справи не містять доказів про оплату відповідачем перевищеної замовленої (договірної) потужності за період травень-грудень 2019 року на підставі договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015 на загальну суму 15 160 476, 78 грн. Наданий позивачем розрахунок суми основного боргу, пені, 3 % річних та втрат від інфляції Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" не спростувало належними і допустимими доказами.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 05.01.2022.
3.2. Підставою касаційного оскарження Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 924/1153/19, від 21.07.2022 у справі № 909/65/20, від 25.08.2022 у справі № 914/2351/19, від 13.11.2019 у справі № 910/9834/18.
Також підставою касаційного оскарження зазначено пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування:
- положень Директиви 2003/55/ЄС від 26.06.2003 у подібних правовідносинах;
- положень Регламенту Комісії (ЄС) N 2017/459 від 16.03.2017 про встановлення мережевого кодексу механізмів розподілу потужності в газотранспортних системах та Регламенту Комісії (ЄС) № 312/2014 від 26.03.2014 про Мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних системах у подібних правовідносинах;
- ст. ст. 6, 11 Цивільного кодексу України, положень постанов НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437, від 22.04.2019 № 580, якими внесені зміни до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1383/27828, пункту 1 глави 3 розділу І, пункт 8 глави 1 розділу XI, пункту 3 глави 1 розділу IX, пункту 1 та пункт 2 Глави 2 Розділу IX Кодексу ГТС, у частині оновленого порядку та умов надання права на користування договірною потужністю, яке надається Оператором ГТС замовнику послуг транспортування, порядку документального підтвердження факту розподілу потужності, порядку розрахунків договірної потужності та підстави для оплати вартості перевищення договірної потужності.
3.3. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" також подало клопотання про передачу цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду для відступу від правового висновку, наведеного в постанові від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, відповідно до якого, виходячи із спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу, договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами про надання послуг і до правовідносин за ними не підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 Господарського кодексу України. Скаржник зазначив про те, що на його думку, такий висновок суперечить закону.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство "Укртрансгаз" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. При цьому позивач зазначив, що Директива 2003/55/ЄС скасована, їй на заміну прийнято іншу Директиву 2009/73/ЄС, а тому в суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстав для її застосування. Також позивач вказує на те, що доводи відповідача про те, що доступ до потужностей є правом, а не послугою, які зроблені з посиланням на положення Регламенту Комісії (ЄС) N 2017/459 від 16.03.2017 про встановлення мережевого кодексу механізмів розподілу потужності в газотранспортних системах та Регламенту Комісії (ЄС) № 312/2014 від 26.03.2014 про Мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних системах у подібних правовідносинах, є його довільним тлумаченням, що суперечить вимогам чинного законодавства та практиці Верховного Суду.
Щодо доводів скаржника про відсутність правового висновку про застосування ст. ст. 6, 11 Цивільного кодексу України, положень постанов НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437, від 22.04.2019 № 580, якими внесені зміни до Типового договору транспортування природного газу, то Акціонерне товариство "Укртрансгаз" зазначило, що такий висновок викладений в постановах Верховного Суду у справах № 922/3303/21, № 921/184/21, № 9047656/21.
Також Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звертає увагу на те, що правовідносини у цій справі, що переглядається, та в справах, на які посилається скаржник в своїй касаційній скарзі в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не є подібними.
3.5. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" подало заперечення на відзив, в яких зокрема зазначає, що спірний період охоплює також і грудень 2019 року, а отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова НКРЕКП № 2586 "Про транспозицію положень актів Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства на ринку природного газу України", яка набрала чинності 01.12.2019. Також скаржник обґрунтовує те, що Львівгаз не є користувачем системи ГТС. Такими користувачами є споживачі природного газу через їх постачальників, яких вони можуть вільно обирати. Факт фізичного підключення газорозподільних мереж безпосередньо до ГТС не змінює цього висновку. Тому Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" не використовувало потужність ГТС у спіний період. Цю потужність могли використати лише постачальники або власники газу (в т.ч. Оператор ГТС - позивач) чий газ знаходився в цей час в ГТС.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор) та ПАТ "Львівгаз" (замовник) 17.12.2015 укладено договір транспортування природного газу № 1512000709 (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 договору).
В пункті 2.3 договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:
послуга замовленої потужності в точках виходу та входу до/з газотранспортної системи (далі розподіл потужності);
послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі транспортування);
послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі балансування).
Згідно з п. 2.4 договору обсяг послуг, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.5 договору).
Відповідно до п.п. 2.6, 2.7 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
За умовами пунктів 2.5-2.8 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому, додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Відповідно до п. 3.2 договору оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему в порядку, визначеному цим договором.
Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором (пункт 4.1 договору).
Згідно з п. 5.1 договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
Відповідно до пункту 5.4 окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі ЗВТ) (п.5.5 договору).
Відповідно до п.п. 6.1-6.3 договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
За змістом п.п. 7.1, 7.3 договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
Розділом VIII договору врегульовано порядок визначення вартості та розрахунків за договірну потужність.
Згідно з п. 8.1 договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розділу розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 8.3 договору вартість договірної потужності замовника на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця, яка розраховується за відповідною формулою, передбаченою цим пунктом договору.
Пункт 8.4 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 29.11.2017) передбачає, що у випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою, передбаченою цим пунктом договору. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього договору, визначається за даними оператора.
Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від писання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення суду вартість послуг визначається за даними оператора (пункти 11.1-11.3 договору).
Пункт 13.1 договору передбачає, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
Згідно з п. 13.5 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
В пункті п.17.1 передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його укладання і діє до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме, з 01.12.2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше, ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Пункт 17.3 договору встановлює, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.
За умовами пункту 19.1 договору сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.
Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою (п.19.2 договору).
Згідно з п. 19.3 договору повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання.
Сторони цього спору визнають, що додатки 1 та 2, про які йдеться у пунктах 2.4 - 2.8 розділу ІІ договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015, не були підписані.
В матеріалах справи наявна копія підписаного сторонами додатку 3 "Перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу".
Рішеннями господарських судів у справах №914/1583/16, №910/7190/19, №910/5412/19, які набрали законної сили, встановлено обставину про укладення між сторонами договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015.
Укладаючи договір №1512000709 від 17.12.2015 та додаткову угоду №1 від 29.11.2017 до нього, сторони узгодили можливість замовлення відповідачем потужності (можливість отримання послуги) та визначили підстави і порядок виникнення обов`язку з оплати у випадку, коли обсяг використаної потужності перевищує обсяг договірної потужності за результатами звітного місяця.
Також в матеріалах справи наявні копії підписаних обома сторонами актів приймання-передачі природного газу за період з травня по грудень 2019 року, в яких відображено обсяги отриманого відповідачем газу від АТ "Укртрансгаз" у спірний період та які підтверджують факт виконання сторонами умов договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015 (з наступними змінами та доповненнями).
В позовній заяві Акціонерне товариство "Укртрансгаз" зазначило, що за результатами остаточної алокації відборів та подач Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" природного газу до/з газотранспортної системи за травень-грудень 2019 року (інформація подана відповідачем до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 5, 9) виявлено наявність у відповідача перевищення договірної потужності.
На обґрунтування позовних вимог позивач надав такі докази: копії звітів про власний видобуток, транспортування та передачу AT "Укргазвидобування" та ПАТ "Укрнафта" за травень-грудень 2019, які містять інформацію про подачі природного гачу газовидобувним підприємством; копії актів приймання-передачі газу; копії реєстрів файлів завантаження до Інформаційної платформи, форми 2, 3, 5, 9; копії реєстрів файлів, відправлених з Інформаційної платформи; копії актів наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності; копії звітів про використання замовленої потужності; копії скрінів з Інформаційної платформи; копії звітів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про використання потужності форми №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг.
За результатами проведеного розрахунку вартості плати за перевищення договірної потужності було складено звіти про використання замовленої потужності Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", а саме: за травень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 14521804,58 тис.куб.м вартістю 2 739 218, 95 грн; за червень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 4106412,25 тис.куб.м вартістю 774 584, 33 грн; за липень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 6871120,31 тис.куб.м вартістю 1 296 085, 68 грн; за серпень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 7106204,60 тис.куб.м вартістю 1 340 429, 16 грн; за вересень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 7405605,22 тис.куб.м вартістю 1 396 904, 50 грн; за жовтень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 5653441,79 тис.куб.м вартістю 1 066 397, 41 грн; за листопад 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 10033895,38 тис.куб.м вартістю 1 892 673, 61 грн; за грудень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 24673872,05 тис.куб.м вартістю 4 654 183, 14 грн, всього на загальну суму 15 160 476, 78 грн.
Через інформаційну платформу позивач відправив відповідачу звіти про використання замовленої потужності Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" за травень - грудень 2019 року, рахунки на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 15 160 476, 78 грн та акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності за цей період, що підтверджується реєстрами файлів, відправлених з інформаційної платформи AT "Укртрансгаз".
Відповідач не оплатив вищевказаних рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за травень-грудень 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 15 160 476, 78 грн.
У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності за травень-грудень 2019 року, позивач на підставі пунктів 13.1, 13.5 договору № 1512000709 від 17.12.2015 (з наступними змінами та доповненнями) нарахував пеню в сумі 1 870 655, 38 грн, та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України - 721 572, 68 грн 3% річних і 1 551 496, 51 грн інфляційних втрат.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про стягнення 19 304 201, 35 грн, в тому числі: 15 160 476, 78 грн заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, 1 870 655, 38 грн пені, 721 572, 68 грн 3% річних та 1 551 496, 51 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Укртрансгаз" посилалось на те, що відповідач зобов`язаний здійснювати розрахунки за надані послуги транспортування природного газу магістральним трубопровідним транспортом на такі обсяги природного газу, які ним використовуються в процесі розподілу природного газу. Якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему, перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи, то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи. За твердженням позивача така різниця складається з обсягів природного газу, які визначаються згідно з пунктом 4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об`ємом (обсягом) надходження природного газу до ГРМ у відповідний період і об`ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжній ГРМ протягом зазначеного періоду. Об`єм (обсяг) фактичних виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу складається з нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат, а також понаднормованих втрат природного газу, які виникають під час переміщення природного газу газорозподільною системою. Як зазначив позивач, відповідач не закуповував природний газ для покриття нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат та не мав жодного постачальника природного газу, який би здійснював йому постачання вказаних обсягів природного газу та був замовником послуг транспортування, а отже, відповідач отримував послуги транспортування від позивача за договором протягом травня-грудня 2019 року на обсяги 80 127 754, 27 м3. При цьому позивач вказав, що саме на підставі договору ним надавалися відповідачу послуги транспортування природного газу протягом травня-грудня 2019 року і у відповідача виник цивільний обов`язок на умовах договору сплатити вартість наданих послуг. Також позивач посилається на те, що оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього кодексу. За період з травня 2019 по грудень 2019, позивач надав, а відповідач отримав послуги перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи для обсягів використаного Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" природного газу. Згідно з пунктом 8.4. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.11.2017) за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача, позивач виявив наявність у відповідача перевищення договірної потужності та здійснив розрахунок вартості плати за перевищення договірної потужності всього на загальну суму 15 160 476, 78 грн.
5.3. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не укладали договору, який передбачав врегулювання щодобових небалансів та був підставою виникнення у відповідача відповідного обов`язку по оплаті щодобових небалансів. Відтак, в позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з оплати щодобових небалансів в примусовому порядку. Також суд зазначив, що матеріали справи не містять первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби та понесення витрат пов`язаних з таким балансуванням, а додані до матеріалів справи односторонні акти врегулювання щодобових небалансів не містять відомостей про джерела внесення в них інформації. Коригуючі акти врегулювання щодобових небалансів не містять пояснень, чому відбулися коригування, тим самим ставлять під сумнів достовірність інформації, зазначеної в таких актах.
5.4. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що суд першої інстанції при його ухваленні не дотримав вимог частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України та помилково визначив предметом спору у даній справі заборгованість з оплати щодобових небалансів, не зважаючи на те, що предметом позовних вимог згідно з позовною заявою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" №1001 ВИХ-21-5669 від 29.07.2021 (вх.№2651 від 11.08.2021) є стягнення заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 з підстав порушення судом норм процесуального права.
5.5. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, суд апеляційної інстанції встановив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
В пункті 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС), затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 року.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.
Згідно з пунктом 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Виходячи зі змісту наведених норм чинного законодавства, транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Як встановив суд апеляційної інстанції, згідно з умовами укладеного між сторонами договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015 позивач (оператор) надає відповідачу (замовнику) послуги транспортування природного газу.
Відповідно до пунктів 1, 2, 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.
Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: