Постанова
Іменем України
20 січня 2023 року
м. Київ
справа № 296/2251/21
провадження № 61-7131св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 28 червня 2022 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Миніч Т. І., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" (далі - ТОВ "Т-Стиль") про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що відповідно до наказу ТОВ "Т-Стиль" від 21 квітня 2016 року № 94 її було прийнято на посаду продавця-консультанта магазину ТОВ "Т-Стиль" ТМ "Льонокомбінат "Goldi" з 22 квітня 2016 року.
В подальшому, 21 вересня 2018 року її переведено на посаду адміністратора магазину, а з 29 вересня 2018 року на посаду менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку.
У лютому 2021 року за бажанням роботодавця була проведена інвентаризація у магазині у м. Житомирі, за результатами якої був встановлений факт недостачі матеріальних цінностей.
На підставі цього наказом ТОВ "Т-Стиль" від 23 лютого 2021 року № 233-Ос її звільнено з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв`язку з втратою довір`я.
ОСОБА_1 вважає, що її звільнення було незаконним, оскільки договір про повну матеріальну відповідальність або колективну матеріальну відповідальність з нею не укладався, та основними її посадовими обов`язками були розвиток мережі магазинів, контроль за діяльністю магазинів.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, на підставі статті 235 КЗпП України, просила суд визнати незаконним її звільнення з роботи за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, скасувати наказ про звільнення від 23 лютого 2021 року № 233-Ос, поновити її на посаді менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку, зобов`язати ТОВ "Т-Стиль" внести відповідні записи до трудової книжки та стягнути з ТОВ "Т-Стиль" на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 січня 2022 року у складі судді Адамовича О. Й. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи за пунктом 2 статті 41 КЗпП України та скасовано наказ про звільнення від 23 лютого 2021 року№ 233-Ос.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку, про що зобов`язано внести відповідні записи до трудової книжки ОСОБА_1 .
Стягнуто з ТОВ "Т-Стиль" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 149 588,33 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що посада менеджера, яку займала ОСОБА_1, відноситься до членів колективу (бригади), а також того, що на ОСОБА_1, як менеджера, покладено обов`язок щодо безпосереднього приймання передачі товарно-матеріальних цінностей, і що такий обов`язок, з урахуванням решти покладених обов`язків, становив основний зміст її трудових обов`язків.
Також, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 ознайомлена з посадовою інструкцією адміністратора ТОВ "Т-Стиль".
Таким чином, виходячи з обставин справи та зібраних у справі доказів суд дійшов висновку, що позивач отримуючи товарні цінності, підписуючи акти приймання-передачі товару діяла як адміністратор, а не як менеджер.
Враховуючи викладене, у роботодавця були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку ТОВ "Т-Стиль" у зв`язку із втратою довір`я, що є підставою для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 28 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Т-Стиль" задоволено.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що 29 вересня 2018 року ОСОБА_1, як менеджер, уклала з ТОВ "Т-Стиль" договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, за яким вона зобов`язувалася забезпечувати збереження матеріальних цінностей ТОВ "Т-Стиль", які знаходяться у магазині; дбайливо ставитися до переданих на збереження та продаж або з іншою метою матеріальних цінностей ТОВ "Т-Стиль" і вживати заходів для попередження збитків; своєчасно повідомляти керівництво ТОВ "Т-Стиль" про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженню ввірених матеріальних цінностей; вести облік, складати йпередавати у визначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації ввірених матеріальних цінностей.
Таким чином, ОСОБА_1 була матеріально відповідальною і підзвітною особою, оскільки приймала під звіт товари, несла відповідальність за їх збереження.
З огляду на викладене колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1, отримуючи товарні цінності, підписуючи акти приймання-передачі товару, діяла як адміністратор, а не як менеджер (управитель) з питань регіонального розвитку, оскільки наказом ТОВ "Т-Стиль" від 29 вересня 2018 року № 277/1-к, який є чинним, ОСОБА_1 була переведена з посади адміністратора на посаду менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку, у трудовій книжці зроблений запис про її переведення саме на посаду менеджера ( управителя) з питань регіонального розвитку.
Отже, звільняючи ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, ТОВ "Т-Стиль" належним чином дотрималося вимог трудового законодавства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У липні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 28 червня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 490/9707/14-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 521/4221/16-ц, від 10 червня 2019 року у справі № 385/1345/16-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 359/3683/18, та не дослідив зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, щосудом апеляційної інстанції не враховано те, що в посадових інструкціях адміністратора та менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку зазначено, що працівник лише складає товарні звіти, акти на брак, акти приймання та завдання при передаванні матеріальних цінностей, а не обслуговує матеріальні цінності.
Отже, посадові інструкції не передбачали обов`язку ОСОБА_1 приймання товарно-матеріальних цінностей під звіт і збереження цінностей.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не встановив чи були підстави для покладення на ОСОБА_1 матеріальної відповідальності в силу вимог статті 134 КЗпП України.
Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що з 29 вересня 2018 року ОСОБА_1 було переведено на посаду менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку і на час її звільнення діяв договір від 28 листопада 2019 року № 104 про колективну (бригаду) матеріальну відповідальність, укладений між ТОВ "Т-Стиль", як власником, та керівником колективу, адміністратором. Отже, працівник, який займає посаду менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку,не відноситься до членів колективу (бригади), відповідно не може нести матеріальну відповідальність.
Також суд апеляційної інстанції безпідставно посилався на договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 29 вересня 2018 року, оскільки у ньому наявні протиріччя, зокрема у договорі міститься письмовий рукописний допис про посаду менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку, а у друкованому тексті самого договору міститься запис про посаду працівника, який займає посаду продавця-консультанта. Тобто з цього договору вбачається, що продавець-консультант виконує роботу безпосередньо пов`язану із збереженням та продажем переданих йому матеріальних цінностей.
Матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 вчинила конкретні порушення вимог посадової інструкції, приписів нормативних актів, тобто вчинила проступок, який є достатньою підставою для надання висновку про втрату довір`я з боку роботодавця.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Т-Стиль", на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до наказу ТОВ "Т-Стиль" від 21 квітня 2016 року № 94 ОСОБА_1 прийнято на посаду продавця-консультанта магазину ТОВ "Т-Стиль" ТМ "Льонокомбінат "Goldi" з 22 квітня 2016 року (т. 1, а. с. 46).
Згідно з наказом ТОВ "Т-Стиль" від 17 вересня 2018 року № 260/1-к ОСОБА_1 переведено на посаду адміністратора магазину ТОВ "Т-Стиль" ТМ "Льонокомбінат ""Goldi" з 21 вересня 2018 року (т. 1, а. с. 47).
21 вересня 2018 року між ТОВ "Т-Стиль", в особі керівника підприємства, установи, організації директора Коробки Г. В., з одного боку, та членами колективу (бригади) магазину ТОВ "Т-Стиль" "Льонокомбінат "Goldi" в особі керівника колективу (бригадира) адміністратора Кец Т. П., з другого боку, укладений договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність № 83, а саме про те, що колектив (бригада) бере на себе колективну (бригадну) матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання майна та інших цінностей, переданих йому для продажу товарів та здійснення касових операцій, а власник зобов`язується створити колективну (бригаді) умови, необхідні для належного виконання прийнятих за договором зобов`язань (т. 1, а. с. 110-112).
Наказом ТОВ "Т-Стиль" від 29 вересня 2018 року № 277/1-к ОСОБА_1 переведена на посаду менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку ТОВ "Т-Стиль" "Льонокомбінат "Goldi" з 29 вересня 2018 року (т. 1, а. с. 48).
Відповідно до Розділу 2 "Завдання та посадові обов`язки" посадової інструкції менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку від 06 березня 2018 року № 133, затвердженої директором ТОВ "Т-Стиль", менеджер (управитель) з питань регіонального розвитку виконує такі функціональні завдання та обов`язки: 2.1. розробляє стратегічні цілі з питань регіонального розвитку; 2.2. на основі комплексного вивчення, проведення маркетингових досліджень та аналізу діяльності регіону забезпечує розроблення проектів поточних і перспективних планів його технічного та економічного розвитку; 2.3. визначає оптимальну стратегію економічної діяльності регіону, обґрунтовує економічні розрахунки, та планові показники з урахуванням досягнень науки і техніки, організації виробництва та праці; 2.4. контролює організацію торгово-технологічного процесу, правильне оформлення торговельного залу, викладання товарів, наявність цінників, збереження товарно-матеріальних цінностей, додержання правил торгівлі, правильність застосування цін та якість надання торговельних послуг покупцям (за умови відсутності адміністратора магазину здійснює приймання/відпуск товару); 2.5. контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів, правильне використання торговельно-технологічного обладнання; 2.6. проводить внутрішній облік та інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей згідно облікових відомостей (за умови відсутності адміністратора магазину); 2.7. проводить аналіз і розрахунок основних економічних показників діяльності регіону з використанням сучасних методик і обґрунтувань; 2.8. складає товарні звіти, акти на брак, акти приймання та здавання при передаванні матеріальних цінностей; 2.9. здійснює методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, удосконалення та підвищення ролі економічних методів управління на місцевому та регіональному рівні; 2.10. на основі даних статистичної звітності та бухгалтерського обліку з основних показників господарської діяльності підприємств регіону оцінює їх експортний потенціал, розраховує можливості зовнішньоекономічної діяльності; 2.11. здійснює контроль за виконанням працівниками вказівок керівництва підприємства щодо торговельного обслуговування населення; 2.12. прогнозує потреби в матеріальних, фінансових та трудових ресурсах на регіональному рівні; 2.13. бере участь у роботі щодо вдосконалення організації виробництва, підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва; 2.14. обґрунтовує та пропонує шляхи економії всіх видів ресурсів; 2.16. бере участь у маркетингових дослідженнях зовнішнього ринку з метою визначення потенційних споживачів та прогнозування попиту на продукцію; забезпечує складання встановленої звітності; 2.17. підтримує необхідні зв`язки з підприємствами регіону, органами державної влади та місцевого самоврядування; 2.18. знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності; 2.19. веде встановлену документацію і підготовляє звітність у встановлені терміни; 2.20. дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог даної посадової інструкції, правила та норми охорони праці, виробничої санітарії, правила техніки безпеки та пожежної безпеки (т.1, а. с. 56-60).