ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 638/4473/20
провадження № 61-6555св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Подус Г. С., та постанову Харківського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Бурлаки І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за первісним та зустрічним позовами
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія (далі - ТОВ "ФК) "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказувало, що 28 липня 2016 року ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір шляхом подання останньою заяви про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг та заяви № 7411257520 на отримання кредиту, яка в сукупності з умовами отримання кредитів та інших послуг становила кредитний договір.
За умовами договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 24 360 грн з кінцевим строком повернення не пізніше 28 липня 2019 року. Проте ОСОБА_1 не повернула наданий їй кредит у строки, передбачені договором.
У зв`язку з невиконанням умов договору утворилась заборгованість у розмірі 42 313,40 грн, що складається з: 7 845,41 грн заборгованості за основною сумою боргу, 1 798,07 грн - суми заборгованості за річними процентами, 20 542,28 грн - заборгованості за щомісячними процентами, розмірі 12 127,64 грн - заборгованості за пенею.
26 червня 2019 року ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та
ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" уклали договір відступлення прав вимоги № 20190626, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги за укладеним зі ОСОБА_1 кредитним договором.
За таких обставин просило стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 7411257520 від 28 липня 2016 року у розмірі 42 313,40 грн.
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до
ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" приховав від неї суттєву інформацію про умови кредитування, чим ввело її в оману.
Такі дії товариства позивач за зустрічним позовом вважала нечесною підприємницькою практикою, що має наслідком визнання договору недійсним.
Просила визнати недійсним кредитний договір від 28 липня 2016 року, укладений ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", шляхом підписання нею заяви № 7411257520 на отримання кредиту.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2020 року, з урахування ухвали цього ж суду від 15 січня 2021 року, задоволено первісний позов та стягнено зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором від 28 липня
2016 року № 7411257520 у розмірі 42 313,40 грн та судовий збір
у розмірі 2 102 грн.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову.
Ухвалюючи рішення в частині вирішення позовних вимог первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з неї у заявленому кредитором розмірі.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив про відповідність положенням закону укладеного сторонами кредитного договору та відсутності правових підстав для визнання його недійсним.
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 березня 2021 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2020 року і ухвалено нове рішення про задоволення первісного позову.
Стягнено зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № 7411257520 від 28 липня
2016 року у загальному розмірі 42 313,40 грн, з яких 7 845,41 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1 798,07 грн - заборгованість за річними процентами, 20 542,28 грн - заборгованість за щомісячними процентами та 12 127,64 грн - пеня.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав про розгляд цим судом в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Задовольняючи первісний позов, апеляційний суд зазначив, що ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень", правонаступником якого є позивач за первісним позовом, свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти. Заперечень проти суми отриманих кредитних коштів позичальник не висловлювала. До серпня 2017 року ОСОБА_1 здійснювала платежі на погашення заборгованості за кредитом, а в подальшому припинила їх сплату, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за кредитом.
Врахувавши, що позичальник не заперечує факт отримання нею кредитних коштів та не спростовує їх не повернення кредитору у повному обсязі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості, яка складається із заборгованості за тілом кредиту, передбаченими договором річними і щомісячними процентами та пенею, є обґрунтованим.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд апеляційної інстанції зазначив про ненадання ОСОБА_1 належних і допустимих доказів того, що на час укладення оспорюваного договору кредитор приховав від неї інформацію про умови кредитування, чим ввів її в оману, та застосував відносно неї нечесну підприємницьку практику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 березня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Також вказує про неврахування апеляційний судом висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року
у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, оформленими шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми права, які не підлягали застосуванню, - статті 1046, 1047, 1049 ЦК України.
Також заявник зазначає про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 11 листопада 2015 року
у справі № 6-1967цс15 та від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13.
Позиція інших учасників справи
У липні 2021 року ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" подало відзив на касаційну скаргу, у якому послалося на безпідставність її доводів та відповідність висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права. Просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 4 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи
заявника про:
- застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року
у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, від 18 вересня
2013 року у справі № 6-63цс13 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- розгляд судом у порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Апеляційним судом встановлено, що 28 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" із заявою про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг та заявою № 7411257520 на отримання кредиту, підписанням яких підтвердила згоду, що ці заяви разом з умовами отримання кредитів та інших послуг становлять кредитний договір між ними.
У заяві № 7411257520 на отримання кредиту зазначено, що ОСОБА_1 отримує кредит у розмірі 24 360 грн строком на 36 місяців зі сплатою початкового проценту (2 %) від суми кредиту - 400 грн, щомісячних процентів у розмірі 3,69 % від суми кредиту згідно з графіком платежів та річних процентів у розмірі 11,99 % від суми боргу за договором згідно з графіком платежів, а також щоденної пені 0,3% від загальної суми прострочення.
Зі змісту вказаної заяви суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 доручає товариству перерахувати за рахунок отриманого нею кредиту такі суми грошових коштів:
- 20 000 грн на її рахунок;
- 3 600 грн на рахунок Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" в рахунок оплати страхового платежу за договором страхування № 7411257520-С від 28 липня 2016 року;
- 360 грн на рахунок ТОВ "МайСейфеті" на оплату пакета послуги "Охоронець КредитМаркет 24".
Підписаним ОСОБА_1 графіком платежів визначено загальний щомісячний платіж у розмірі 1 708,02 грн (останній у розмірі 1 707,63 грн), який складається з платежів на повернення кредиту, річних процентів та щомісячних процентів. Щомісячні проценти складають фіксовану суму 898,89 грн. Згідно з графіком загальна сума усіх щомісячних платежів за кредитом становить 61 488,33 грн.
Крім того, за встановленими апеляційним судом обставинами, ОСОБА_1 своїм підписом засвідчила, що умови кредитного договору, зокрема, про сукупну вартість кредиту, їй роз`яснені та зрозумілі; вона ознайомилась з кредитним договором до його укладення і згодна з усіма його умовами; примірник заяви отримала, умови отримання кредитів згодна отримати шляхом роздрукування з веб-сайта кредитодавця. Також ОСОБА_1 засвідчила, що повідомлена у встановленій законом формі про всі умови, передбачені частиною другою
статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", та їх зміст, а також про всі інші умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
З копії платіжного доручення № І88056021 від 28 липня 2016 року суд встановив факт перерахування кредитних коштів у розмірі 20 000 грн на рахунок
ОСОБА_1 .
Зі змісту довідки ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" № 3179857-SG від 16 липня 2019 року суди встановили, що ОСОБА_1 дійсно оформила кредит на загальну суму 24 360 грн; ОСОБА_1 вносила платежі на погашення заборгованості:
19 серпня 2016 року - 4 500 грн, 4 500 грн та 1 000 грн; 27 вересня 2016 року - 2 000 грн, 28 жовтня 2016 року - 2 000 грн, 28 листопада 2016 року - 1 881 грн,
27 грудня 2016 року - 1 712,70 грн, 30 січня 2017 року - 891 грн та 900 грн;
27 лютого 2017 року - 1 708,52 грн, 28 березня 2017 року - 1 732,50 грн, 3 травня 2017 року - 1 683 грн, 18 липня 2017 року - 3 920 грн, 4 серпня 2017 року -
396 грн. Всього надійшло 28 824,72 грн, за рахунок яких погашено річні проценти у розмірі 1 523,45 грн, щомісячні проценти - 10 786,68 грн та частину кредиту - 16 514,59 грн.
З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 7411257520 від 28 липня 2016 року апеляційний суд встановив, що
на 26 червня 2019 року заборгованість складає 42 313,40 грн, з яких 7 845,41 грн заборгованості за кредитом, 1 798,07 грн заборгованості за річними процентами, 20 542,28 грн заборгованості за щомісячними процентами та 12 127,64 грн пеня.
26 червня 2019 року ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір відступлення права вимоги № 20190626, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги за вказаним кредитним договором.
Листами ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" від 9 липня 2019 року повідомлено ОСОБА_1
про відступлення права вимоги за укладеним з нею кредитним договором та про необхідність сплати боргу у розмірі 42 313,40 грн в строк до 23 липня 2019 року.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.