Постанова
Іменем України
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 522/981/21
провадження № 61-7371св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Одеський національний академічний театр опери та балету,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первинна профспілкова організація Одеського національного академічного театру опери та балету,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси, в складі судді Косіциної В. В.,
від 07 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М., від 30 червня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Одеського національного академічного театру опери та балету про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що наказом відповідача від 04 вересня 2020 року
№ 278-к її було прийнято на роботу прибиральницею службових приміщень господарської дільниці Одеського національного академічного театру опери та балету.
19 та 20 грудня 2020 року вона була відсутня на роботі з дозволу свого безпосереднього керівника ОСОБА_2
20 грудня 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склали акт про відсутність позивача на роботі, а наказом Одеського національного академічного театру опери та балету від 15 січня
2021 року № 16-к її було звільнено за прогул, вчинений 19 та 20 грудня
2020 року протягом усього робочого дня без поважних причин, на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вважаючи своє звільнення незаконним, оскільки 19 та 20 грудня 2020 року вона була відсутня на роботі з дозволу керівника, позивач просила суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Одеського національного академічного театру опери та балету про звільнення
ОСОБА_1 з посади прибиральниці;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прибиральниці в Одеському національному академічному театрі опери та балету;
- стягнути з Одеського національного академічного театру опери та балету середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду Одеської області від 07 липня
2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 30 червня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин відсутності на роботі з 19 та 20 грудня 2020 року, у зв`язку з чим дійшли висновку про дотримання Одеським національним академічним театром опери та балету вимог трудового законодавства під час звільнення позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29 липня 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 червня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У серпні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подали касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 369/9301/18, від 09 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20, від 30 вересня 2019 року у справі № 910/23375/17
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що поважність відсутності позивача на роботі підтверджена пояснювальною запискою позивача роботодавцю
від 22 грудня 2020 року та допитом ОСОБА_1 в якості свідка.
Зазначає, що не мала підстав не довіряти своєму керівнику, яка їй повідомила про відсутність необхідності виходу на роботу 19 та 20 грудня 2020 року, вказавши, що ці дні є вихідними.
Вважає, що дійсною причиною звільнення був не прогул, а негативне відношення до неї роботодавця.
Звертає увагу, що Одеський національний академічний театр опери та балету не розглядав такий вид дисциплінарного стягнення як догана.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2022 року Одеський національний академічний театр опери та балету подав відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження та відсутністю підстав для його продовження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом Одеського національного академічного театру опери та балету від 04 вересня 2020 року № 279-к ОСОБА_1 прийнято на роботу прибиральницею службових приміщень господарської дільниці Одеського національного академічного театру опери та балету.
19 та 20 грудня 2020 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі, про що 20 грудня 2020 року роботодавцем був складений акт, підписаний працівниками театру: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
22 грудня 2020 року ОСОБА_2 склала службову записку на ім`я генерального директора Одеського національного академічного театру опери та балету, в якій повідомила, що прибиральниця ОСОБА_1 без поважних причин не вийшла на роботу 19 грудня та 20 грудня 2020 року.
У своїх поясненнях роботодавцю ОСОБА_1 вказувала, що не виходити на роботу їй дозволили безпосередній керівник - ОСОБА_2
05 січня 2021 року відбулось засідання первинної профспілкової організації Одеського національного академічного театру опери та балету профспілки працівників культури, на якому була надана згода на звільнення ОСОБА_1 за прогул 19 та 20 грудня 2020 року.
Наказом Одеського національного академічного театру опери та балету
від 15 січня 2021 року № 16-к ОСОБА_1 було звільнено за прогул, вчинений 19 та 20 грудня 2020 року протягом усього робочого дня без поважних причин, на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.