Постанова
Іменем України
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 210/906/21
провадження № 61-7116св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль",
особа, яка подала апеляційну скаргу, - первинна профспілкова організація акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги первинної профспілкової організації акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" та ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі судді Ступак С. В., від 29 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О., від 29 червня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (далі - АТ "Криворізька теплоцентраль") про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що з 18 липня 2017 року він працював на різних керівних посадах в АТ "Криворізька теплоцентраль".
В період з 03 серпня 2020 року до 05 лютого 2021 року внаслідок захворювання неодноразово був непрацездатний.
Напередодні виходу на роботу 06 лютого 2021 року, на поштовому відділенні отримав наказ відповідача № 29-к про припинення з ним із 01 лютого
2021 року трудового договору у зв`язку із нез`явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності відповідно до пункту 5 частини першої статті 40 КЗпП України.
Не погоджується із правомірністю свого звільнення, оскільки перший період непрацездатності тривав 2 місяці 5 днів, а саме із 03 серпня 2020 року
до 08 жовтня 2020 року, а другий період непрацездатності тривав 3 місяці
1 тиждень, а саме із 29 жовтня 2020 року до 05 лютого 2021 року. Тобто, між вказаними періодами, з 09 жовтня до 28 жовтня 2020 року він був працездатний.
Посилаючись на те, щохоча неодноразово і перебував на лікуванні, проте жодний з цих періодів не дорівнював чотирьом місяцям, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним наказ від 01 лютого 2021 року № 29-к про припинення трудового договору, виданий АТ "Криворізька теплоцентраль", зобов`язавши відповідача цей наказ скасувати;
- поновити його на роботі на посаді першого заступника голови правління АТ "Криворізька теплоцентраль" з 01 лютого 2021 року;
- стягнути з АТ "Криворізька теплоцентраль" середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2021 року до дати ухвалення судом рішення у справі.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дослідивши листки непрацездатності та табель обліку робочого часу, встановив, що
ОСОБА_1 у період із 03 серпня 2020 року до 01 лютого 2021 року (протягом більш як чотирьох місяців підряд) жодного разу не з`явився на роботі, у зв`язку з чим наказ АТ "Криворізька теплоцентраль" від 01 лютого 2021 року № 29-к про звільнення позивача на підставі пункту 5 частини першої статті 40 КЗпП України є правомірним.
Відхиляючи доводи позивача про те, що між періодами непрацездатності ОСОБА_1 з 01 вересня 2020 року до 25 вересня 2020 року, з 28 вересня 2020 року до 08 жовтня 2020 року та з 13 жовтня 2020 року до 28 жовтня
2020 року відбулось переривання строку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 40 КЗпП України, апеляційний суд врахував, що 26 та 27 вересня 2020 року, 10 та 11 жовтня 2020 року є вихідними днями, а 09 жовтня
2020 року - неробочим днем в АТ "Криворізька теплоцентраль".
Крім того, відповідно до табелю обліку робочого часу за жовтень 2020 року, 12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 не працював.
Встановивши, що звільнення позивача проведено відповідачем без звернення до профспілкового органу, апеляційний суд ухвалою від 07 грудня 2021 року запитав у первинної профспілкової організації АТ "Криворізька теплоцентраль" згоду/відмову в наданні згоди на звільнення
ОСОБА_1 та, отримавши відповідну відмову, оформлену протоколом № 1 від 12 січня 2022 року, вважав її необґрунтованою.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі первинна профспілкова організація АТ "Криворізька теплоцентраль", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
У липні 2022 року первинна профспілкова організація АТ "Криворізька теплоцентраль" та ОСОБА_1 подали касаційні скарги на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 29 червня 2022 року.
Ухвалами Верховного Суду від 08 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами первинної профспілкової організації АТ "Криворізька теплоцентраль" та ОСОБА_1 і витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У вересні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Підставою касаційного оскарження судових рішень первинна профспілкова організація АТ "Криворізька теплоцентраль" вказує те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду
від 18 квітня 2018 року у справі № 809/763/14, у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15, а крім того апеляційний суд не допитав свідків, заявлених профспілковою організацією, що призвело до неповного з`ясування обставин справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того апеляційний суд не врахував, що 12 жовтня 2020 року позивач перебував на роботі, а вихід працівника на роботу хоча б на один день перериває чотиримісячний строк, передбачений пунктом 5 частини першої статті 40 КЗпП України, і надалі цей строк має обчислюватись спочатку.
12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 перебував на роботі до 15 години, після чого у зв`язку з необхідністю пройти медичне обстеження, призначене на 15:50 годину, особисто повідомив т.в.о. голови правління та залишив роботу, а згодом на підтвердження поважності причин відсутності на роботі надав відповідну довідку.
Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказує те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 809/763/14
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає, що його перебування на роботі 12 жовтня 2020 року перервало чотиримісячний строк, перебачений пунктом 5 частини першої статті 40 КЗпП України, а тому цей факт не давав відповідачу права звільнити його за вказаною підставою.
Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги
АТ "Криворізька теплоцентраль" увідзиві на касаційну скаргу профспілкової організації, ставить під сумнів факт наявності у позивача членства в цій профспілці. Зазначає, що законодавство та судова практика свідчить про те, що неотримання згоди на звільнення від профспілкової організації не є безумовною підставою для поновлення на роботі.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 АТ "Криворізька теплоцентраль" вказує, що позивач не перебував на робочому місці понад шість місяців підряд, а тому був законно звільнений з роботи на підставі пункту 5 частини першої статті 40 КЗпП України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 липня 2017 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду заступника генерального директора з загальних питань та матеріально-технічного забезпечення ПАТ "Криворізька теплоцентраль".
В подальшому ОСОБА_1 був переведений 12 вересня 2017 року на посаду комерційного директора, із 16 квітня 2018 року - на посаду заступника генерального директора, із 24 вересня 2018 року - на посаду виконуючого обов`язки генерального директора, із 03 червня 2019 року назву посади "в.о. генерального директора" змінено на "в.о. голови правління", а із 25 червня 2020 року - на посаду першого заступника голови правління.
Відповідно до копії листка непрацездатності від 03 серпня 2020 року серії АДЮ № 653873 ОСОБА_1 у період з 03 серпня 2020 року до 31 серпня 2020 року перебував на лікарняному, причина непрацездатності - загальне захворювання. Із зазначенням "продовжує хворіти" виданий новий листок непрацездатності (продовження) № 676544.
Відповідно до копії листка непрацездатності від 31 серпня 2020 року серії АДЮ № 676544 (продовження листка непрацездатності № 653873),
ОСОБА_1 у період з 01 вересня 2020 року до 25 вересня 2020 року перебував на лікарняному, причина непрацездатності - загальне захворювання. Із зазначенням "стати до роботи" 26 вересня 2020 року.
Відповідно до копії листка непрацездатності серії від 28 вересня 2020 року серії АДЮ № 226682 ОСОБА_1 у період з 28 вересня 2020 року до
08 жовтня 2020 року перебував на лікарняному, причина непрацездатності - загальне захворювання. Із зазначенням "стати до роботи" 09 жовтня
2020 року.
Відповідно до копії листка непрацездатності від 28 жовтня 2020 року серії АДЮ № 725319 ОСОБА_1 у період з 13 жовтня 2020 року до 28 жовтня 2020 року перебував на лікарняному, причина непрацездатності - загальне захворювання. Із зазначенням "стати до роботи" 29 жовтня 2020 року.
Відповідно до копії листка непрацездатності серії від 29 жовтня 2020 року серії АДЮ № 259078 ОСОБА_1 у період з 29 жовтня 2020 року до
16 листопада 2020 року перебував на лікарняному, причина
непрацездатності - загальне захворювання. Із зазначенням "стати до роботи" 17 листопада 2020 року.
Відповідно до копії листка непрацездатності від 16 листопада 2020 року серії АДЮ № 259952 ОСОБА_1 у період з 16 листопада 2020 року до
14 грудня 2020 року перебував на лікарняному, причина непрацездатності - загальне захворювання. Із зазначенням "продовжує хворіти" виданий новий листок непрацездатності (продовження) № 284623.
Відповідно до копії листка непрацездатності серії від 15 грудня 2020 року серії АДЮ № 284623 (продовження листка непрацездатності № 259952), ОСОБА_1 у період з 15 грудня 2020 року до 25 січня 2021 року перебував на лікарняному, причина непрацездатності - загальне захворювання. Із зазначенням "продовжує хворіти" виданий новий листок непрацездатності № 284962.
Відповідно до копії листка непрацездатності серії від 26 січня 2021 року серії АДЮ № 284962 (продовження листка непрацездатності № 284623),
ОСОБА_1 у період з 26 січня 2021 року до 05 лютого 2021 року перебував на лікарняному, причина непрацездатності - загальне захворювання. Із зазначенням "стати до роботи" 06 лютого 2021 року.
Згідно з довідкою від 12 жовтня 2020 року товариства з обмеженою відповідальністю "Медіком Кривбас", ОСОБА_1 був на обстеженні у вказаній клініці 12 жовтня 2020 року з діагнозом радикулопатія поперекового відділу хребта та йому проведено МРТ хребта.
Наказом керівника АТ "Криворізька теплоцентраль" від 01 лютого 2021 року № 29-к перший заступник голови правління ОСОБА_1 звільнений у зв`язку із нез`явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, пункт 5 частини першої статті 40 КЗпП України.
Згідно з табелями обліку робочого часу ОСОБА_1 був відсутній на роботі у період з 03 серпня 2020 року до 01 лютого 2021 року, зокрема і
12 жовтня 2020 року.
Згідно з отриманим на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду
від 07 грудня 2021 року протоколом № 1 від 12 січня 2021 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації
АТ "Криворізька теплоцентраль" у наданні згоди на звільнення
ОСОБА_1 відмовлено, з посиланням на те, що жоден із періодів його тимчасової непрацездатності не перевищував чотири місяці.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.