Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 537/909/17
провадження № 61-9131св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 червня 2018 року в складі судді Хіневич В. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року в складі колегії суддів Дорош А. І., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
07 березня 2017 року ТОВ "Кей-Колект" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивувало тим, що 20 червня 2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", укладено кредитний договір № 11172801000, за яким ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 16 100 дол. США на споживчі цілі. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором того ж дня укладено іпотечний договір, за яким передано банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, оціночною вартістю 260 883 грн. Вказувало, що 13 лютого 2012 року банк за договором факторингу та договором про відступлення прав за іпотечним договором відступив ТОВ "Кей-Колект" права вимоги до ОСОБА_2 щодо виконання ним зобов`язань за кредитним й іпотечним договорами. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, не виконавши свої зобов`язання, в зв`язку з чим станом на 22 лютого 2017 року заборгованість за кредитним договором становила 20 142,73 дол. США, що еквівалентно 544 659,42 грн. Позивач указував, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно останнім власником предмета іпотеки є ОСОБА_1 .
З огляду на викладене ТОВ "Кей-Колект" просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11172801000 від 20 червня 2007 року в розмірі 20 142,73 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1, шляхом застосування процедури продажу на користь третьої особи за ціною 260 883 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, позов задоволено: звернуто стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру, загальною площею 42,9 м?, житловою площею 26,9 м?, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 15600586, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, належну ОСОБА_1 в межах залишку заборгованості ОСОБА_1 в загальному розмірі у валюті договору 20 142,73 дол. США шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Судові рішення мотивовані тим, що після смерті боржника ОСОБА_2 обов`язок з виконання кредитного договору в порядку правонаступництва перейшов до спадкоємця боржника - ОСОБА_1 . Оскільки відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, зокрема в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, то позовні вимоги ТОВ "Кей-Колект" про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не знав про перебування справи в провадженні суду, за висновком апеляційного суду спростовуються матеріалами справи, зокрема: "на а.с. 111 т.1 міститься рекомендоване повідомлення про вручення 27.07.2017 судової повістки ОСОБА_1 . Згідно журналу судового засідання 04.09.2017 відповідач ОСОБА_1 брав участь у справі, в якій була оголошена перерва за його клопотанням про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи (т.1 а.с. 126). Відповідач ОСОБА_1 згідно довідкового листа отримав судову повістку на 02.10.2017 (т.1 а.с. 128). 06.10.2017 відповідач ОСОБА_1 отримав матеріали позовної заяви під розписку (т.1 а.с. 130). 25.10.2017 відповідач ОСОБА_1 подав суду заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з лікуванням (т.1 а.с. 135), згідно журналу судового засідання від 20.11.2017 у справі брав участь представник відповідача ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю (т.1 а.с. 140,141), також у судових засіданнях 12.12.2017, 27.12.2017, 09.02.2018, 27.02.2018 брав участь вказаний представник відповідача (т.1 а.с.149,151,159,168), 27.02.2018 відповідач ОСОБА_1 подав суду заперечення проти позову (т.1 а.с. 164-165), 05.04.2018 відповідач ОСОБА_1 та його представник брали участь у судовому засіданні згідно протоколу судового засідання (т.1 а.с. 183-184), також отримали судові повістки на 10.05.2018 (т.1 а.с. 185), але до суду не з`явилися. 23.06.2018 на адресу відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 направлялася копія рішення суду, але повернулася без вручення (т.1 а.с. 209)".
Аргументи учасників справи
16 вересня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення й просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, який не був повідомленим належним чином про дату, час і місце розгляду справи, оскільки судової повістки про виклик до суду на 13 червня 2018 року не отримував. Посилався також на пропуск позивачем позовної давності та на відсутність у матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, якими підтверджувався б розмір кредитної заборгованості.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У листопаді 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Заявник зазначав, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 03 листопада 2020 року в справі № 916/907/97, а також не дослідили зібрані в справі докази, розглянувши справу за його відсутності.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 20 червня 2007 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 11172801000 про надання кредиту у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті у розмірі 16 100 дол. США, що еквівалентно 81 305 грн за курсом НБУ на день укладення договору.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором банк та позичальник уклали договір іпотеки б/н від 20 червня 2007 року, за яким ОСОБА_2 передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, оціночною вартістю 260 883,00 грн.
Між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також було укладено договір поруки б/н від 20 червня 2007 року, за яким ОСОБА_1 поручився перед банком за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.
Відповідно до договору факторингу №2 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 13 лютого 2012 року ПАТ "УкрСиббанк" відступив ТОВ "Кей-Колект" свої права вимоги за зобов`язаннями по кредитному договору № 11172801000 від 20 червня 2007 року та іпотечним договором б/н від цієї ж дати.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер; предмет іпотеки перейшов у власність ОСОБА_1 в порядку спадкування.
За розрахунком позивача станом на 26 травня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 11172801000 від 20 червня 2007 року складала 20 142,73 дол. США, в тому числі строкова заборгованість 536,28 дол. США та прострочена заборгованість 19 606,45 дол. США.