1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 484/525/18

провадження № 61-9459св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області,

відповідачі: Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_1,

треті особи: ОСОБА_2, Фермерське господарство "Лозінське поле",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня 2018 року у складі судді Медведєвої Н. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Шаманської Н. О., Данилової О. О., Коломієць В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, відзивів на позовну заяву і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У лютому 2018 року керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області) звернувся до суду з позовомдо Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Первомайська РДА), ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Фермерське господарство "Лозінське поле" (далі - ФГ "Лозінське поле"), про скасування розпорядження, скасування запису про реєстрацію права власності, посилаючись на те, що 30 жовтня 2003 року між Первомайською РДА та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 13,63 га пасовищ в межах Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області строком на 10 років. В подальшому укладеним 26 червня 2007 року між Первомайською РДА та ОСОБА_2 договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки строк оренди продовжено до 25 років. 27 серпня 2007 року проведено державну реєстрацію ФГ "Лозінське поле", засновниками якого є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а головою обрано ОСОБА_1 . Розпорядженням Первомайської РДА від 12 серпня 2010 року № 250-р голові ФГ "Лозінське поле" ОСОБА_1 та членам вказаного господарства ОСОБА_3, ОСОБА_2 надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки на праві спільної сумісної власності для ведення фермерського господарства із земель, наданих в оренду члену фермерського господарства ОСОБА_2 . Пунктом 3 вказаного розпорядження на земельну ділянку, яка залишиться після приватизації земель, ОСОБА_1 рекомендовано замовити в землевпорядній організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Розпорядженням Первомайської РДА від 15 травня 2012 року № 231-р ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 безоплатно передано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 8,5296 га для ведення фермерського господарства в межах території Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Після передачі земель площею 8,5296 га у спільну сумісну власність не переданою в користування та власність із земель, що використовувалися ФГ "Лозінське поле" та перебували в оренді ОСОБА_2, залишилася земельна ділянка площею 5,1 га. За заявою голови ФГ "Лозінське поле" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, якою передбачено передачу фермерському господарству земельної ділянки площею 5,1 га з кадастровим номером 4825486300:06:000:0998. Розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації від 24 травня 2012 року № 266-р голові ФГ "Лозінське поле" ОСОБА_1 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 5,1 га для ведення фермерського господарства в межах території Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. В подальшому розпорядженням Первомайської РДА від 02 липня 2015 року № 158-р у зв`язку з технічною помилкою було внесено зміни до пункту 2 розпорядження райдержадміністрації № 266-р від 24 травня 2012 року та зазначено, що земельна ділянка площею 5,1 га пасовищ передається голові ФГ "Лозінське поле" в оренду для ведення фермерського господарства терміном на 49 років. 06 вересня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис від 01 вересня 2017 року № 22188003 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4825486300:06:000:0998 площею 5,1 га. Зазначена земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 під час дії договору оренди землі, укладеного між Первомайською РДА та ОСОБА_2, з порушенням вимог земельного законодавства щодо зміни її цільового призначення, а саме із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землі фермерського господарства. Таким чином, було порушено інтереси держави в особі ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області, яке є розпорядником земель такої категорії. ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області не вжило заходів для звернення до суду з позовом, тобто неналежним чином здійснює захист інтересів держави, тому представництво інтересів держави в суді має здійснювати прокурор. Враховуючи викладене, керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області просив визнати незаконними та скасувати розпорядження Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р зі змінами, внесеними розпорядженням від 02 липня 2015 року № 158-р, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 01 вересня 2017 року № 22188003 про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,1 га з кадастровим номером 4825486300:06:000:0998.

07 травня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Філатов І. Л. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що спір необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства. ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у справі та не зможе виконати рішення суду, оскільки він не видавав оскаржуваних розпоряджень та не здійснював реєстрацію права власності на земельну ділянку, не має доступу до діловодства Первомайської РДА та не є розпорядником або сертифікованим користувачем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, прокурор не має повноважень на звернення до суду з позовом і не навів належних підстав для скасування оскаржуваних розпоряджень. Посилання позивача на порушення встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки є недоречним, оскільки чинне законодавство не виключає можливості використання земель товарного сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства або навпаки без зміни цільового призначення земельної ділянки.

09 липня 2018 року Первомайська РДА також подала відзив на позовну заяву, в якому частково визнала позов, вказавши, що питання щодо встановлення розміру збитків, заподіяних ОСОБА_1 безоплатним використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, 10 січня 2017 року було винесено на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, на якому ОСОБА_1 пояснив, що договір на земельну ділянку площею 5,1 га не оформлений через те, що у 2012 року була втрачена технічна документація із землеустрою на вказану земельну ділянку. В Первомайській РДА такі матеріали також відсутні. У зв`язку з відсутністю об`єкта договору, коли орендар та власник земельної ділянки співпадають, на підставі статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняє свою дію після отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку. Під час видання оспорюваних розпоряджень райдержадміністрація керувалася тим, що землі для ведення фермерського і товарного сільськогосподарського виробництва належать до однієї категорії, а відтак надання земельних ділянок в межах однієї категорії не потребує розробки проекту відведення по зміні цільового призначення. Крім того, у зв`язку з технічною помилкою розпорядженням Первомайської РДА від 02 липня 2015 року № 158-р внесено зміни до пункту 2 розпорядження райдержадміністрації № 266-р від 24 травня 2012 року та зазначено, що спірна земельна ділянка передана ОСОБА_1 в оренду. Тому позовні вимоги керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про визнання незаконними та скасування розпорядження Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р зі змінами, внесеними розпорядженням від 02 липня 2015 року № 158-р, не підлягають задоволенню.

24 липня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Філатов І. Л. подав до суду заяву про застосування позовної давності, в якій послався на те, що у 2012 році розпорядження Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р було направлено прокурору для перевірки його законності, що підтверджується листом Первомайської РДА від 07 червня 2018 року № 1117-01.02-07. Оскільки прокурор дізнався про вказане розпорядження у 2012 році, то позов не підлягає задоволенню у зв`язку з пропуском трирічної позовної давності.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня 2018 року позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано розпорядження Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р зі змінами, внесеними розпорядженням від 02 липня 2015 року № 158-р "Про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), переданої громадянину України, голові ФГ "Лозінське поле" ОСОБА_1, в оренду". Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 01 вересня 2017 року № 22188003 про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,1 га з кадастровим номером 4825486300:06:000:0998. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що у 2003 році ОСОБА_2 отримала в оренду земельну ділянку площею 13,63 га, з урахуванням внесених у 2007 році змін до договору оренди, строком на 25 років. У 2012 році частина зазначеної земельної ділянки (площею 8,5296 га) була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а інша частина (площею 5,1 га) у власність державі не поверталася. Оскільки ОСОБА_2 стала співвласником лише частини земельної ділянки, яка була передана їй в оренду, то поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря в повному обсязі не відбулося, відтак договір оренди земельної ділянки, укладений 30 жовтня 2003 року між Первомайською РДА та ОСОБА_2, не можна вважати припиненим на підставі частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі". В оренду ОСОБА_2 передавалася земельна ділянка площею 13,63 га пасовищ для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу, а розпорядженням Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), переданої ОСОБА_1 в оренду, загальною площею 5,1 га для ведення фермерського господарства. При цьому проект відведення земельної ділянки не складався, отже, зміна цільового призначення землі в межах однієї категорії відбулася з порушенням вимог Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Згідно з пунктом 2 розпорядження Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р земельну ділянку загальною площею 5,1 га для ведення фермерського господарства безоплатно передано ОСОБА_1 у власність, а не в оренду. Розпорядженням Первомайської РДА від 02 липня 2015 року № 158-р до вказаного пункту розпорядження Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р було внесенно зміни. Однак ОСОБА_1, достовірно знаючи про розпорядження Первомайської РДА від 02 липня 2015 року № 158-р, звернувся до виконавчого комітету Первомайської міської ради, та 01 вересня 2017 року за ним було здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 5,1 га. Оскільки зазначені розпорядження Первомайської РДА прийняті всупереч вимогам земельного законодавства та підлягають скасуванню, то також підлягає скасуванню і запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01 вересня 2017 року № 22188003 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 5,1 га з кадастровим номером 4825486300:06:000:0998 за ОСОБА_1, здійснений за його заявою на підставі розпорядження Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р. Враховуючи, що в цій справі цивільно-правовий спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, він є належним відповідачем. Про порушення, допущенні Первомайською РДА при прийнятті оспорюваних розпоряджень, ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області могло дізнатися лише 10 січня 2017 року під час засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Крім того, розпорядження Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р було виконане лише 01 вересня 2017 року, коли здійснено реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку площею 5,1 га за ОСОБА_1 . Тому прокурор звернувся до суду з позовом в межах позовної давності.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня 2018 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Додатковим рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2019 року заяву керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 та Первомайської РДА на користь Прокуратури Миколаївської області витрати зі сплати судового збору в сумі по 881 грн з кожного.

Додаткове рішення місцевого суду мотивоване тим, що судовим рішенням від 06 грудня 2018 року не повною мірою вирішено питання розподілу судових витрат, а саме витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 1 762 грн за подання прокурором апеляційної скарги на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2018 року про відмову у відкритті провадження в цій справі, яка була скасована постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 березня 2018 року, а матеріали позовної заяви передано до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

07 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не дослідили належним чином докази і не звернули уваги на те, що учасником справи може бути не будь-який прокурор, а лише прокурор відповідного рівня з переліку, наведеного в частині першій статті 24 Закону України "Про прокуратуру". Позовну заяву подав керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, однак в судових засіданнях брали участь прокурори нижчого рівня, посилаючись на наказ Генерального прокурора України "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень" від 21 вересня 2018 року № 186, який не є нормативно-правовим актом і не спроможний визначати загальні правила щодо процесуальної компетенції прокурорів у судовому процесі. При цьому керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області не скористався своїм правом брати участь у розгляді справи за його позовом, жодного разу не з`явився в судові засідання, клопотань про розгляд справи без його участі не подавав. Крім того, прокурор не надав доказів, які підтверджували б, що ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області не спроможне самостійно звернутися до суду з позовом, або доказів виконання ним приписів частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме звернення до ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області з інформацією про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. Наданий позивачем лист Первомайської місцевої прокуратури від 12 січня 2018 року № (15-34) 200 вих-18, яким прокуратура інформувала ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області про факт підготовки позовної заяви, жодним чином не свідчить про неналежне виконання або невиконання ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави та виникнення підстав для представництва інтересів держави саме прокурором. Зазначене свідчить про те, що прокурор не підтвердив належними доказами свої повноваження на ведення справи в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області. Тому суд першої інстанції повинен був залишити позовну заяву без розгляду. Також місцевий суд протиправно, з порушенням порядку, передбаченого статтею 53 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), залучив до участі у справі як третіх осіб ОСОБА_2 та ФГ "Лозінське поле". Оскільки позов пред`явлений з приводу земельної ділянки, що надана йому як голові ФГ "Лозінське поле", яке є юридичною особою, то справа підлягала розгляду в порядку господарського судочинства. Крім того, суди дійшли помилкового висновку про порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки, не врахували, що чинне земельне законодавство не виключає можливості використання земель товарного сільськогосподарського виробництва для ведення фермерського господарства або навпаки без зміни цільового призначення земельної ділянки. При визначенні початку перебігу позовної давності в цьому спорі має бути враховано, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженою органу, а не конкретний позивач або прокурор. З 2011 року позивач знав про сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 4825486300:06:000:0998, про що свідчить наявна в матеріалах справи технічна документація. Отже, держава в особі органів, які були уповноважені розпоряджатися земельними ділянками державної власності та на яких покладений обов`язок державного контролю за використанням та охороною земель, а саме Первомайська РДА та ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області, довідалися про факт прийняття оспорюваного розпорядження від 24 травня 2012 року № 266-р з моменту його прийняття, а перебіг позовної давності розпочавсяз 25 травня 2012 року. Прокурор дізнався про вказане розпорядження у 2012 році, коли прокуратурою проводилася перевірка його законності, що підтверджується листом Первомайської РДАвід 07 червня 2018 року № 1117-01.02-07. Однак суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки матеріалам справи, не застосували наслідки спливу позовної давності, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про задоволення позову.

06 червня 2019 року перший заступник прокурора Миколаївської області подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив визнати поважними причини пропуску та поновити строк для подання відзиву, у зв`язку із несвоєчасним отриманням ухвали суду касаційної інстанції про відкриття провадження, залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги. Прокурором Первомайської місцевої прокуратури у місцевому суді та прокурором відділу прокуратури Миколаївської області в суді апеляційної інстанції не здійснювалося представництво інтересів керівника Первомайської місцевої прокуратури Залуцького С. В., а забезпечувалося здійснення представництва інтересів держави в цій справі відповідно до наданих законом процесуальних повноважень. Тому посилання заявника на те, що в судових засіданнях повинен був брати участь саме керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, є необґрунтованим. Доводи касаційної скарги про наявність в ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області об`єктивної можливості довідатися про порушене право з моменту прийняття розпорядження Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р не відповідають дійсності, так як на момент прийняття вказаного розпорядження повноваження з передачі земель державної власності для сільськогосподарського використання у власність та користування належали районним державним адміністраціям. Спірне розпорядження прийнято на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), переданої голові ФГ "Лозінське поле" ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, яка не підлягала погодженню ані відповідними підрозділами Державного агентства земельних ресурсів, ані Комісією з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою. Тому, навіть за умови погодження вищевказаної технічної документації, ГУ Держкомзему в Миколаївській області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області, не могло довідатися про наявні порушення при прийнятті розпорядження райдержадміністрації. Реальну можливість довідатися про порушене право ГУ Держгеокадастру в Миколаївській областіотримало тільки 10 січня 2017 року, на засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Крім того, порушення земельного законодавства з боку Первомайської РДА та ОСОБА_1 мало триваючий характер, так як розпочалося моментом прийняття спірного розпорядження та завершилося моментом проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 5,1 га за ОСОБА_1, яка здійснена 06 вересня 2017 року. Оскільки позов подано до суду 02 лютого 2018 року, то позовну давність не пропущено. Посилання ОСОБА_1 на лист Первомайської РДА від 07 червня 2018 року № 1117-01.02-07, в якому йдеться про направлення до Первомайської міжрайонної прокуратури копій розпоряджень за 2012 рік, жодним чином не доводить обізнаності прокурора про факт порушень закону при прийнятті спірного розпорядження. Матеріали справи не містять доказів отримання прокурором саме розпорядження Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р. 23 листопада 2017 року та 18 грудня 2017 року Первомайською місцевою прокуратурою направлялися ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області листи про порушення інтересів держави при прийнятті спірного розпорядження райдержадміністрації та проведенні реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,1 га в межах Синюхінобрідської сільської ради Первомайського району, однак ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області не вжило відповідних заходів для захисту інтересів держави, а листами від 30 листопада 2017 року та від 29 грудня 2017 року повідомило про відсутність порушень земельного законодавства. Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 28 березня 2018 року було скасовано ухвалу Первомайського міськрайонного суду від 12 лютого 2018 року про відмову у відкритті провадження в цій справі та зазначено, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому що підставою для звернення прокурора до суду стало порушення вимог законодавства при оформленні права власності на спірну земельну ділянку за фізичною особою, оспорюване право зареєстроване саме за фізичною особою - відповідачем. Вказана постанова апеляційного суду не оскаржувалася в касаційному порядку. Суди дійшли правильного висновку про те, що при затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 5,1 га для ведення фермерського господарства розпорядженням Первомайської РДА від 24 травня 2012 року № 266-р відбулося порушення визначеної статтями 20, 21 ЗК України процедури зміни цільового призначення землі, оскільки проект землеустрою щодо зміни цільового призначення розроблено не було, хоча фактично мала місце зміна цільового призначення земельної ділянки з товарного сільськогосподарського виробництва на земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Доводи касаційної скарги про те, що місцевий суд протиправно, з порушенням порядку, передбаченого статтею 53 ЦПК України, залучив до участі у справі як третіх осіб ОСОБА_2 та ФГ "Лозінське поле", не заслуговують на увагу, оскільки в позовній заяві керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області порушив питання про залучення вказаних третіх осіб до участі у справі, а ухвалою Первомайського міськрайонного суду від 16 квітня 2018 року про відкриття провадження у справі ОСОБА_2 та ФГ "Лозінське поле" залучено до участі у справі як третіх осіб. Тобто суд першої інстанції залучив третіх осіб до участі у справі з дотриманням вимог частини третьої статті 53, частини третьої статті 187 ЦПК України. Крім того, всі доводи, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження під час судового розгляду судом апеляційної інстанції та правильно оцінені в судовому рішенні. За таких обставин оскаржувані судові рішенні ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

09 липня 2019 року справа № 484/525/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року провадження в цій справі було зупинене до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1830/19 за позовом заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до ОСОБА_5, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Фермерського господарства "Скосогорівка" про визнання недійсним договору та повернення ділянок за касаційною заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2020 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 09 січня 2023 року, касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2020 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020 року змінено у мотивувальних частинах, викладено їх у редакції цієї постанови щодо відмови у задоволенні позовних вимог про: скасування рішень про державну реєстрацію від 31 грудня 2014 року № 18503870, від 31 грудня 2014 року № 18504611, від 31 грудня 2014 року № 18502807, від 09 лютого 2016 року № 28151672, від 09 лютого 2016 року № 28150465, від 09 лютого 2016 року № 28151864; про визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 16 вересня 2014 року № 2215-СГ "Про надання в оренду земельних ділянок" ОСОБА_5 . Рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2020 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020 року скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог про: визнання недійсним договору оренди землі від 29 грудня 2014 року, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_5 щодо оренди земельної ділянки площею 65,7339 га, в тому числі земельна ділянка площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельна ділянка площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельна ділянка площею 39,9995 га кадастровий номер 6320888100:02:001:0096; визнання недійсним договору суборенди землі від 05 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_5 та Фермерським господарством "Скосогорівка" щодо суборенди земельних ділянок площею 65,7339 га у тому числі: земельна ділянка площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельна ділянка площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельна ділянка площею 39,9995 га кадастровий номер 6320888100:02:001:0096; зобов`язання ОСОБА_5 повернути державі земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 65,7339 га у тому числі земельну ділянку площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельну ділянку площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельну ділянку площею 39,9995 га кадастровий номер 6320888100:02:001:0096. У частині вказаних вимог справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.


................
Перейти до повного тексту