Постанова
Іменем України
12 січня 2023 року
м. Київ
справа № 308/5036/16-ц
провадження № 61-6408св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської Ірини Валентинівни на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2020 року в складі судді Данко В. Й., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 травня 2022 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Малаховської І. В. про визнання дій неправомірними, скасування державної реєстрації права власності та повернення майна.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 він є власником автомагазину на АДРЕСА_1 загальною площею 1 589,2 кв. м. Право власності на земельну ділянку, на якій розташований цей магазин, ним набуто 21 вересня 2004 року.
05 квітня 2005 року між позивачем та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком був укладений кредитний договір № 13/4-05, для забезпечення виконання умов якого укладено також іпотечний договір № 44/23-2005. Предметом іпотеки є вищевказаний автомагазин.
Він частково виконував узяті на себе зобов`язання до лютого 2012 року.
Приватний нотаріус КМНО Малаховська І. В. здійснила перереєстрацію його права власності відповідно до іпотечного застереження без належних підстав і документів, незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання. ТОВ "Кредитні ініціативи" надало нотаріусу документи, в яких навмисно занизило вартість об`єктів нерухомості задля незаконного заволодіння майном позивача.
Вважав, що позов підлягає задоволенню також з підстав вчинення приватним нотаріусом Малаховською І. В. державної реєстрації права власності за іпотекодержателем після державної реєстрації інших обтяжень, встановлених щодо майна, забезпеченого іпотекою.
ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати дії приватного нотаріуса КМНО Малаховської І. В. у частині реєстрації власності на автомагазин на АДРЕСА_1 та реєстрації власності на земельну ділянку в місті Ужгороді за ТОВ "Кредитні ініціативи" неправомірними;
скасувати реєстрацію права власності на автомагазин на АДРЕСА_1 та реєстрацію права власності на земельну ділянку в місті Ужгороді за ТОВ "Кредитні ініціативи" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу індексний номер 29484372 від 29 квітня 2016 року);
повернути у власність позивача автомагазин на АДРЕСА_1 загальною площею 1 589,2 кв. м (зареєстровано за позивачем на підставі рішення Ужгородської міської ради від 11 жовтня 2005 року № 315 і видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 );
повернути позивачу у власність земельну ділянку, набуту ним згідно з державним актом серії ЗК № 017852, виданим 21 вересня 2004 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення приватного нотаріуса КМНО Малаховської І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29484372 від 29 квітня 2016 року, про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 2110100000:73:001:0010, за ТОВ "Кредитні ініціативи" (податковий номер 35326253).
Скасовано рішення приватного нотаріуса КМНО Малаховської І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29483833 від 29 квітня 2016 року, про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - автомагазин, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Кредитні ініціативи" (податковий номер 35326253).
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з приватного нотаріуса КМНО Малаховської І. В. та ТОВ "Кредитні ініціативи" в рівних частинах на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 826,82 грн.
Суд першої інстанції вважав, що наявність в Реєстрі запису про арешт майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте. Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі № 21-357а14, постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17. 09 квітня 2004 року на майно в АДРЕСА_1 накладено обтяження за номером 57907 у вигляді арешту зареєстрованого Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою, а 27 серпня 2015 року державним реєстратором Ужгородського міськрайонного управління юстиції під номером 10945108 зареєстровано обтяження, арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби від 25 серпня 2015 року. Тому за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна державний реєстратор не мав права здійснювати реєстраційних дій поки таке обтяження не буде зняте.
Крім того, суду не надано доказів, що на момент переходу права власності тобто станом на 29 квітня 2016 року проводилась оцінка майна предмету іпотеки, у матеріалах, наданих на вимогу суду відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Ужгородської міської ради відсутній висновок суб`єкта оціночної діяльності щодо висновку про вартість іпотечного майна на день вчинення реєстраційної/нотаріальної дії. Натомість в матеріалах справи наявні висновки суб`єкта оціночної діяльності щодо висновку про вартість іпотечного майна, представлені позивачем - ОСОБА_1 які виконані вже після прийняття рішення про державну реєстрацію іпотечного майна.
Суд першої інстанції вказав, що не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про повернення майна у власність, оскільки сам факт укладання договору іпотеки не є підставою припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, та підставою позбавлення власника користуватися належним йому майном переданим в іпотеку, підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений відповідачем, шляхом визнання права власності на спірні об`єкти нерухомого майна в межах даного спору судом визнано неправомірним, що зумовлює необхідність скасування рішення про державну реєстрацію прав, що в свою чергу не перешкоджає позивачу реалізувати свої права як власника нерухомого майна, з урахуванням обмежень визначених іпотечними договорам та накладених обтяжень.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанцій
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 травня 2022 року апеляційні скарги ТОВ "Кредитні ініціативи" та приватного нотаріуса КМНО Малаховської І. В. залишено без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 11 грудня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна державний реєстратор не мав права здійснювати реєстраційних дій, допоки це обтяження не буде зняте. Окрім того, суду не надано доказів, що на момент переходу права власності, тобто станом на 29 квітня 2016 року проводилась оцінка предмету іпотеки, в матеріалах справи відсутній висновок суб`єкта оціночної діяльності щодо висновку про вартість іпотечного майна на день учинення реєстраційної/нотаріальної дії. Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, а тому відсутність відомостей про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, є порушенням і таке було допущено при переході права власності на предмет іпотеки. Указані обставини не були взяті до уваги приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І. В.
Апеляційний суд зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин (квітень 2016 року) наявність обтяжень майна було перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Указаний висновок полягає у тому, що в разі наявності арештів предмету іпотеки чи всього майна боржника реєстратор повинен відмовити у проведенні звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17. Наведений висновок перестав бути актуальним для банків і фінансових установ лише з 04 лютого 2019 року - з моменту введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" (зокрема, постанови ВС у справі № 405/812/19 від 12 листопада 2020 року і № 201/13251/17 від 22 січня 2020 року). Згідно з інформацією від 09 грудня 2020 року із державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 09 липня 2004 року на майно в АДРЕСА_1, (колишній № 3) було накладено обтяження за номером 57907 у вигляді арешту, зареєстрованого Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою, а 27 серпня 2015 року державним реєстратором Ужгородського міськрайонного управління юстиції під номером 10945108 зареєстровано обтяження - арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби від 25 серпня 2015 року. 05 листопада 2013 року державним реєстратором Крицкій Я. Е. на підставі постанови МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 18 липня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було внесено запис про обтяження - арешт усього належного ОСОБА_1 нерухомого майна. Усі наведені обтяження на момент державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за товариством були чинними. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за наявності в єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна державний реєстратор не мав права здійснювати реєстраційних дій, поки таке обтяження не буде зняте.
Колегія суддів зазначила, що кредитор при реалізації статті 37 Закону України "Про іпотеку" повинен провести ще й оцінку предмету іпотеки з метою визначення суми, яка буде зарахована в рахунок погашення заборгованості, а яка повинна бути повернута іпотекодавцю. Товариство не проводило такої оцінки, що не спростовано.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги Малаховської І. В. про неналежність її статусу як відповідача. Згідно з усталеною практикою ВС позовна вимога про визнання незаконною і скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначив співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Разом із тим, у спірних правовідносинах предметом позовних вимог є, зокрема, і визнання дій приватного нотаріуса Малаховської І. В. у частині реєстрації права власності на автомагазин і земельну ділянку неправомірними, що входить у коло доказування і тягне за собою необхідність правової оцінки прав та обов`язків останньої. За таких обставин залучення Малаховської І. В. як відповідача у справі є доцільним.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У липні 2022 року до Верховного Суду від приватного нотаріуса КМНО Малаховської І. В. надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі приватний нотаріус КМНО Малаховська І. В. зазначає, що нотаріус у цій справі не є належним відповідачем. Стверджує, що реєстрація права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2022 року: відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції; касаційну скаргу приватного нотаріуса КМНО Малаховської І. В. на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 травня 2022 року в частині підстав касаційного оскарження - неврахування висновків суду, викладених в ухвалі Верховного Суду України від 05 грудня 2017 року у справі № 6-16344св07 та в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 199/8324/19, від 21 листопада 2019 року у справі № 757/13243/17 як підставу касаційного оскарження, зазначеної у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 916/5073/15, від 23 травня 2018 року у справі № 760/20096/14-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 757/14247/13-ц, від 21 червня 2018 року у справі № 809/1487/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, щоОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка в м. Ужгороді, кадастровий № 2110100000:73:001:0010, та об`єкт нерухомості (автомагазин) по АДРЕСА_1, що підтверджено, копією свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 15 листопада 2005 року та копією державного акту на право власності на земельну ділянку зареєстровану за актовим записом № 0104070000396, виданого 21 вересня 2004 року Ужгородською міською радою народних депутатів Закарпатської області на підставі договору купівлі-продажу ВВЕ № 550288 від 01 липня 2004 року, з якого також вбачається, що вказана земельна ділянка передана позивачу як приватному підприємцю, і відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.