ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2023 року
м. Київ
справа №460/8998/20
провадження № К/990/34937/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Громадської організації "Екоклуб"
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року (головуючий суддя Качмар В.Я., Большакова О.О., Затолочний В.С.)
у справі №460/8998/20
за позовом Громадської організації "Екоклуб"
до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМК"
про скасування висновку.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2020 року Громадська організація "Екоклуб" звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМК", у якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просила визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля щодо планової діяльності Товариства з обмеженою діяльністю "Технопривід Інвест Груп" з реконструкції промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості в с.Городок Рівненського району Рівненської області, опублікований у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 20 лютого 2020 року.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року позов задоволено повністю.
3. Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації на користь Громадської організації "Екоклуб" судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 30180,00 гривень.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року та додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову відмовлено, у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу також відмовлено.
5. Не погодившись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Громадська організація "Екоклуб" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Від Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне", Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМК" надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19 серпня 2019 року за реєстраційним номером 20198144297 на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля було оприлюднено повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.
8. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля також було опубліковано в двох друкованих засобах масової інформації "Вісті Рівненщини" від 16 серпня 2019 року № 31 (2131) та "Слово і час" від 16 серпня 2019 року № 32 (9527), а також розміщено на офіційному веб-сайті Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації.
9. Громадське обговорення повідомлення про плановану діяльність щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля тривало 20 робочих днів: з 19 серпня по 16 вересня 2019 року.
10. З дня офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест Груп" протягом 20 робочих днів зауваження і пропозиції від громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської області не надходили, і вказана обставина визнається усіма учасниками.
11. Звіт з оцінки впливу на довкілля (за текстом також - Звіт з ОВД) Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест Груп" "Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район с. Городок вул. Барона Штейнгеля, 4а" (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності №20198144297) був розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю "АБМК".
12. Звіт з ОВД та оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД було оприлюднено на веб-сайті Єдиного реєстру з ОВД 06 грудня 2019 року. Тривалість громадського обговорення Звіту з ОВД - 25 робочих днів з 06 грудня 2019 року по 15 січня 2020 року.
13. Звіт з ОВД був наданий на розгляд громадськості і розміщувався: в приміщенні Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації; у приміщенні Городоцької сільської ради, у приміщенні суб`єкта господарювання-замовника планованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест Груп".
14. Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД опубліковано в друкованих засобах масової інформації "Вісті Рівненщини" від 06 грудня 2019 року №47 (2147) та "Слово і час" від 05 грудня 2019 року №48 (9543). В оголошеннях було зазначено дату перших громадських слухань - 20 грудня 2019 року о 12:00 годині.
15. 20 грудня 2019 року в с.Городок Рівненського району в приміщенні будинку культури по вул. Першотравнева, 2 було проведено громадське обговорення Звіту з ОВД.
16. Відповідно до журналу реєстрації учасників, на громадських слуханнях 20 грудня 2019 року були присутні 139 представників громадськості.
17. За змістом протоколу від 20 грудня 2019 року громадські слухання було оголошено завершеними і про перерву, чи про їх продовження не оголошувалось.
18. У газетах "Вісті Рівненщини" від 20 грудня 2019 року №49 (2149) та "Слово і час" від 19 грудня 2019 року №50 (9545) знову були опубліковано оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД. В таких оголошеннях окрім дати перших громадських слухань - 20 грудня 2019 року о 12:00 годині було вже зазначено і дату других громадських слухань - 23 грудня 2019 року о 12:00 год.
19. Відповідно до протоколу, на громадських слуханнях 23 грудня 2019 року були присутні лише 59 представників громадськості, і Громадська організація "Екоклуб" участі не брала.
20. Під час громадського обговорення Звіту з ОВД до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації надійшло 147 зауважень та пропозицій, які суб`єктом владних повноважень було узагальнено у Звіт про громадське обговорення планованої діяльності з реконструкції промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості в с.Городок Рівненського району.
21. До Звіту з ОВД надійшли зауваження та пропозиції від громадськості, а саме від ОСОБА_1, ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; координатора ГО "Об`єднання добровольців" ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; Громадської організації "Екоклуб"; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; жителів м.Рівне через приймальню Громадської організації "Екоклуб"; громадян: ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; керівника ініціативної групи протидії будівництву заводу "Кроноспан" в с.Городок ОСОБА_12 ; громадської організації "Український національний конгрес"; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 Копії письмових зауважень Громадської організації "Екоклуб" з додатками долучені до матеріалів справи, як і інших персональних і колективних письмових зауважень.
22. За даними Звіту з ОВД було враховано 65 зауважень і пропозицій, частково враховано - 23 та відхилено - 59.
23. 14 січня 2020 року (передостанній день процедури громадських слухань) Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест Груп" направило Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації прохання врахувати при розгляді Звіту з ОВД коригування, викладені в додатках до Звіту з ОВД та Додатковий матеріал до Звіту з ОВД.
24. 19 лютого 2020 року за №31-20198144297/1 Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації був наданий Висновок з оцінки впливу на довкілля щодо планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест Груп", яке в подальшому перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне", з реконструкції промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості в с.Городок Рівненського району, Рівненської області, по вулиці Б.Штейнгеля, 4а та який офіційно опублікований в Єдиному реєстрі з ОВД 20 лютого 2020 року.
25. Громадська організація "Екоклуб" оскаржила вказаний висновок до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
26. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, керувався тим, що оспорюваний Висновок з ОВД видано Департаментом з певними порушеннями процедури та без належного врахування результатів участі громадськості у відповідній процедурі, не відповідає визначеним частиною 2 статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак підлягає скасуванню.
27. На думку суду першої інстанції відповідачем було порушено вимоги пункту 2 статті 6 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (далі - Орхуська конвенція), за яким зацікавлена громадськість адекватно та своєчасно одержує інформацію про час і місце будь-якого запланованого громадського слухання. На користь порушення статті 6 Орхуської конвенції суд зазначив, зокрема, те, що 15 січня 2020 року, в останній день проведення громадського обговорення Звіту з ОВД на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля було опубліковано Додаткові матеріали до Звіту з ОВД, а по факту ще один розділ Звіту з ОВД, який має назву "Заходи по запобіганню надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру", договір про надання послуг рідких побутових відходів та Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для заказника "Вишнева гора", всього матеріали на 50-ти сторінках, з якою громадськість фактично не мала можливості своєчасно ознайомитись.
28. Щодо зауважень Звіту з ОВД суд першої інстанції сформував такі висновки:
- критерії неканцерогенного ризику по усіх трьох забруднюючих речовинах більше 1, тобто ймовірність розвитку шкідливих ефектів внаслідок забруднення цими речовинами є неприйнятною;
- відповідачем не наведено у висновку з ОВД жодної інформації чи висновків з приводу неканцерогенних ефектів;
- розрахунок сумації проведено без врахування можливості одночасної роботи всіх джерел викидів і при цьому у таблиці 1.5.2.6 наведені дані максимальної концентрації забруднюючих речовин, які по групах сумації 5, 33, 37 становлять на межі санітарно-захисної зони 0,890, 0,997 та 0,998 часток гранично-допустимих концентрацій, тобто критично наближені до 1, тобто не може розглядатися як досить прийнятні. Також не спростовано зауваження з приводу того, що у Звіті з ОВД не наведено розрахунків усіх груп сумації розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;
- у Звіті з ОВД проведено розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі лише по тих речовинах, які виділяються при роботі обладнання запланованої діяльності Товариства і не взято до уваги інших, в той час як в даному районі розташовані ще два діючих заводи, які також мають джерела забруднення: Рівне-Азот та Завод надміцних залізобетонних конструкцій;
- Звіт з ОВД містить неповну і недостовірну оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зумовленого, зокрема викидами та скидами забруднюючих речовин та іншими факторами впливу, а також не розкриває усі ризики для здоров`я людей.
29. Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу, суд першої інстанції керувався тим, що розмір заявлених витрат є завищеним, та не в повній мірі відповідає критеріям розсудливості та адекватності, тому присудив до задоволення половину від заявлених позивачем витрат.
30. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, відмовляючи у позові, керувався тим, що громадські слухання відбулися без порушень процедури їх проведення. Так, про громадські слухання, які відбулися 20 грудня 2019 року, повідомлено більш як за 10 днів, громадські слухання 23 грудня 2019 року не були повторними, про проведення громадських слухань 23 грудня 2019 року повідомлялося головуючим на слуханнях 20 грудня 2019 року у зв`язку із наявністю великої кількості учасників та питань та для того, щоб надати всі роз`яснення по питаннях, які учасники не зможуть озвучити в цей день.
31. Восьмий апеляційний адміністративний суд вказав, що право на подання додаткової інформації передбачене пунктом 7 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля" затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №1026 (далі - Порядок №1026) і жодних законодавчих обмежень для цього не встановлено.
32. Щодо перелічених в рішенні суду зауважень громадської до Звіту з ОВД, які на переконання суду залишені без ґрунтованого аналізу та належної уваги, то апеляційний суд зазначив, що сам же суд першої інстанції лише констатував факт наявності певних зауважень громадськості щодо окремих екологічних показників, що зазначені у Звіті з ОВД, проте належно не обґрунтував підстав часткового врахування чи відхилення таких. Такі зауваження були лише перелічені, але не проаналізовані судом першої інстанції із зазначенням того, чому такі зауваження мали бути обов`язкового враховані при підготовці Висновку з ОВД. Відхилення зауважень не означає, що такі не було опрацьовано чи перевірено, а є свідченням того, що такі зауваження не знайшли свого підтвердження.
33. Суд апеляційної інстанції врахував, що для отримання фактичного стану атмосферного повітря в районі розташування планованої діяльності були проведені лабораторні дослідження ДУ. За результатами фактичних вимірювань, по всіх забруднюючих речовинах в с. Городок, в районі розташування планованої діяльності, перевищення гранично допустимих концентрацій відсутні, до того ж, фактичні вимірювання показали значно нижче фонове забруднення території, аніж прийняте до уваги в Звіті з ОВД.
34. Апеляційний суд зауважив, що висновки суду першої інстанції щодо того, що при розрахунках концентрації забруднюючих речовин були взяті неправильні вихідні дані ґрунтуються лише на доводах сторони позивача і судом першої інстанції жодним чином не спростовано тих доводів, які наведені Департаментом і третіми особами в частині того, що згідно з проведеними лабораторними дослідженнями території, на якій планується здійснення планової діяльності, перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин відсутнє.
35. На думку колегії суддів, суд не може в межах своєї компетенції оцінювати правильність чи неправильність відповідних розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря чи рівня концентрації забруднюючих речовин, оскільки не має для цього спеціальних знань та відповідної кваліфікації. Такі показники можуть оцінюватися судом лише шляхом порівняння та правової оцінки поданих учасниками справи письмових доказів, проте позивачем жодних письмових доказів, розрахунків, висновків, що могли свідчити про порушення методик розрахунків екологічних та технологічних показників не надано. Сукупно, у відповідності до частини 3 статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" при підготовці Висновку з ОВД відповідачем було розглянуто та взято до уваги всі отримані документи в ході проведення оцінки впливу на довкілля: Звіт з ОВД, звіт про громадські обговорення, протоколи, іншу додаткову інформацію, що надавалась для повного та всебічного дослідження всіх питань, що входили до предмету розгляду.
36. Висновки, апеляційного суду також підтримані у справі №460/6239/20, у якій фізична особа зверталася до Департаменту із позовом про визнання протиправним та скасування розглядуваного у цій справі Висновку з ОВД.
37. Зважаючи на наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд вважав безпідставним прийняття додаткового рішення про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВІВ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
38. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12 липня 2021 року у справі №766/12142/16-а щодо недопустимості, наданих висновку судової Інженерно-екологічної експертизи та звітів спеціалістів. Також підставою касаційного оскарження вказано неправильне застосування частини 2 статті 6 Орхуської конвенції, частин 1-3 статті 4, частини 2 статті 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки громадськість не була повідомлена про проведення громадських слухань у порядку, передбаченому чинним законодавством.
39. Громадська організація "Екоклуб" вважає, що проведення 23 грудня 2019 року громадських слухань було за відсутності інформації про місце, дату і час проведення цих слухань в оголошенні про початок громадського обговорення, на сайті відповідача та Єдиного реєстру оцінки впливу, є грубим порушенням процедури здійснення оцінки впливу на довкілля в частині порядку проведення громадського обговорення, яке позбавило зацікавлену громадськість взяти участь у громадському обговоренні звіту з оцінки впливу на довкілля.
40. Позивач, не заперечуючи право подання додаткової інформації суб`єктом господарювання, вважає, що вимоги законодавства при її поданні були порушені з огляду на дві обставини:
- оприлюдненням великого об`єму інформації в останній день громадського обговорення, чим було позбавлено Громадську організацію "Екоклуб" та іншу зацікавлену громадськість можливості ознайомитися з цією інформацією, а тим більше взяти участь в її обговоренні та подати будь-які зауваження та/або пропозиції;
- подання додаткової інформації не може бути способом усунення недоліків звіту, а саме відсутності у звіті передбаченої законом інформації, оскільки вона має бути спрямована на доповнення вже існуючої, наведеної у звіті інформації.
41. Скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частини 1, 5 статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", оскільки визначення екологічних умов планованої діяльності можливе лише за умови встановлення допустимості планованої діяльності.
42. У касаційній скарзі зазначено, що Восьмим апеляційним адміністративним судом не було спростовано встановлений судом першої інстанції факт відсутності у висновку власної оцінки відповідачем ризику розвитку неканцерогенних ефектів.
Положення пункту 6.5 ОНД-86, на які посилався апеляційний суд у своїй постанові, якраз і визначають порядок розрахунку забруднення повітря речовинами, які мають ефект сумації негативного впливу, з врахуванням фонових концентрацій забруднюючих речовин, які мають такі властивості. Такі розрахунки були проведені авторами звіту у таблиці 1.5.2.6 "Дані розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі з урахуванням фонових концентрацій" (сторінка 168 звіту), однак без врахування груп сумації з сірководнем.
43. Також позивач посилається на те, що відповідачем видано висновок про допустимість планованої діяльності за наявності даних про невідповідність реальним фонових концентрацій забруднюючих речовин в р. Усті, які наведені у Звіті з ОВД, а також суттєве завищення середньомісячної мінімальної витрати води 95 % забезпеченості у р. Устя для розрахунку гранично-допустимих скидів. Всупереч вимогам частини 2 статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" звіт з ОВД не містить опису реального опису впливу планованої діяльності на р. Устю, а тому висновок про допустимість планованої діяльності вважає незаконним.
44. Процесуальним порушенням скаржник вважає неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частин 1, 5, 7 статті 78 КАС України, стверджує, що факти, встановлені судами попередніх інстанцій у справі №460/6239/20, для цієї справи не є преюдиційними.
45. Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації у відзиві на касаційну скаргу підтримує висновки суду апеляційної інстанції, а також зазначає, що процедуру проведення громадських слухань було повністю дотримано. Подання в останній день товариством додаткових матеріалів було правом товариства, натомість у Департаменту не було законних підстав для повернення або неврахування додаткових матеріалів. Оскаржуваний висновок з ОВД не ґрунтується виключно на такому матеріалі, а є аналізом в сукупності всіх поданих в Звіті з ОВД розрахунків та інформації, додаткового матеріалу, зауважень громадськості тощо. Відповідач, будучи присутнім на громадських слуханнях, безпосередньо заслуховував усі зауваження громадськості та пізніше їх опрацьовував при видачі Висновку з ОВД.
46. Відповідач наголошує, що екологічні показники до Звіту з ОВД не можуть бути предметом переоцінки в судовому процесі поза межами процедури з ОВД, яка вже відбулася та судовий процес не може підміняти таку процедуру та здійснювати власне застосування екологічних показників чи їх тлумачення, а тим більше на стадії касаційного перегляду судового рішення.
47. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" і Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМК" також підтримують висновки суду апеляційної інстанції і звертають увагу суду касаційної інстанції, зокрема, на те, що доводи касаційної скарги є такими, що спрямовані на повторне дослідження доказів, а не на застосування правової норми, що не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження. Скаржник, фактично, вимагає від суду касаційної Інстанції визначити правильність застосування екологічних методик розрахунків та перевірити правильність таких розрахунків. У ході судового розгляду позивачем не надано доказів на підтвердження зазначених нібито порушень, а всі доводи зводилися до припущень та власного довільного тлумачення екологічних норм, методик та розрахунків.
48. Треті особи стверджують, що громадське слухання від 23 грудня 2019 року не можна вважати повторними, а отже до таких не застосовуються вимоги щодо строку повідомлення про такі, а відтак відсутнє порушення про нібито неналежне інформування громадськості. Норми про порядок повідомлення про додаткові слухання та участь уповноваженого територіального органу у такому процесі законом не визначена. Оскільки ні в Орхуській Конвенції, ані в Законі України "Про оцінку впливу на довкілля" чи в Порядку проведення громадських слухань не міститься (а) обов`язок проведення додаткових слухань чи (б) вимоги до порядку повідомлення чи проведення таких, за умови що такі не є повторними, - то Товариство не могло передбачити правильний спосіб проводити таке повідомлення чи, навпаки, передбачити, що добросовісна ініціатива з проведення таких слухань - може бути розцінена, як порушення процедури оцінки впливу на довкілля та стати підставою для скасування Висновку з ОВД.
49. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан Рівне" звертає увагу Верховного Суду на те, що громадська організація не зазначає ані в позові, ані в касаційній скарзі зауважень по суті до такої Додаткової інформації, які б Скаржник вважав за доцільне подати на етапі громадських слухань чи до прийняття оскаржуваного Висновку, але нібито не мав можливості. Скаржник не ставить під сумнів таку інформацію та не має зауважень до такої. Єдиним зауваженням скаржника є прийняття цієї інформації до уваги Департаментом, однак без зазначення реальної суті порушеного права.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
50. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
51. Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
52. Орхуська конвенція ратифікована Законом України від 06 липня 1999 року № 832-ХІV, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.
53. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
54. Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
55. У вказаному пункті 9 Орхуської конвенції, визначено, що крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.
56. Отже, положеннями Орхуської конвенції передбачено право оскарження порушень виключно "законодавства, що стосується навколишнього середовища". Критерієм віднесення положень норм чинного законодавства, до того, яке стосується навколишнього середовища, повинен бути результат, на досягнення якого ці норми спрямовані. Обрання саме такого способу тлумачення цього словосполучення обумовлюється метою Орхуської конвенції, якою є "сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту".
57. Тобто, метою зазначеної Конвенції є досягнення певного "екологічного" результату, у зв`язку з чим оскарження рішення, дії чи бездіяльності державних органів та інших осіб, у порядку, передбаченому пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції, відповідатиме меті зазначеної Конвенції лише у випадку оскарження порушення норми, яке призводить до негативного впливу на навколишнє природне середовища, або ж такого порушення, яке істотно знижує ефективність гарантій від негативного впливу на навколишнє природне середовище чи життя і здоров`я людини.
58. Аналогічна правова позиція щодо тлумачення вказаного пункту Орхуської конвенції викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 420/2256/19.
59. Орхуська конвенція містить лише загальні положення щодо необхідності забезпечення певних вимог, в той час зобов`язує кожну сторону приймати відповідні законодавчі акти, в яких саме і регламентуються процедура досягнення положень Конвенції.
60. Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про оцінку впливу на довкілля".
61. Частинами 1 і 2 статті 4 вказаного Закону визначено, що у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.
Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.