ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 662/2625/18
провадження № 51-4737км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 в інтересах засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 на вирок Іванівського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2020 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016230000000243, за обвинуваченням
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз - 11 грудня 2009 року вироком Вільнянського районного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць; 07 квітня 2010 року Апеляційним судом Запорізької області змінено вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 грудня 2009 року та засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць. 19 вересня 2012 року на підставі постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2012 року звільнений умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 1 рік 7 місяців 13 дні,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 296 КК України.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Мала Білозерка Васильківського району Запорізької області, зареєстрованого у АДРЕСА_2, проживаючого у АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України
Вступ
ОСОБА_11 14 квітня 2016 року за попередньою змовою групою осіб, способом небезпечним для здоров`я, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань, із застосуванням зброї, незаконно позбавив волі двох осіб.
Окрім того, він же, цього ж дня вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб із застосуванням вогнепальної зброї та іншого предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
ОСОБА_9 14 квітня 2016 року за попередньою змовою групою осіб незаконно заволодів транспортним засобом марки "АЗЛК 2140Д", державний номер НОМЕР_1, користувачем якого є потерпілий ОСОБА_12 .
Вироком районного суду, ОСОБА_11 визнано винуватим та засуджено за: ч. 2 ст. 146 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Цим же вироком визнано винуватим та засуджено ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
Рішенням апеляційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишено без задоволення, вирок районного суду щодо ОСОБА_9 без зміни.
Захисники засуджених звернулися в суд касаційної інстанції зі скаргами в яких поставили питання про скасування судових рішень щодо засуджених у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених.
Короткий зміст оскаржених судових рішення
За вироком Іванівського районного суду Херсонської області від 22 грудня 2020 року засуджено:
ОСОБА_11 за: ч. 2 ст. 146 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 01 липня 2021 року вирок районного суду щодо ОСОБА_9 залишено без зміни.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
ОСОБА_11 визнано винним у тому, що він 14 квітня 2016 року приблизно о 05:30., прибув на поле, контур № 8 Сергіївської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, де діючи за попередньою змовою з іншими особами, матеріали кримінального провадження відносно яких виділено в інше провадження та групою інших невстановлених досудовим рохслідуванням осіб, виконуючи усну вказівку іншої особи, як організатора, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в інше провадження, почав виконувати дії направлені на незаконне позбавлення волі охоронців ПСП "УШБА" ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які виконували охорону вказаного поля.
Зокрема, для здійснення психологічного тиску та пригнічення волі охоронців ПСП "УШБА" ОСОБА_12 та ОСОБА_13, за допомогою вогнепальної зброї здійснили погрози шляхом її спрямування в бік охоронців.
В подальшому інша особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження та троє невстановлених досудовим розслідуванням осіб, вчинили насильницькі дії, що виразились у поваленні ОСОБА_12 на землю, при цьому завели останньому руки за спину, утримуючи у положенні лежачи на землі та нанесли удари ногами та руками по обличчю та тулубу, спричинивши ОСОБА_12 легкі тілесні ушкодження.
В момент спричинення потерпілому ОСОБА_12, потерпілому ОСОБА_13, фізичного білю, шляхом нанесення ударів ногою в область грудної клітини вказані особи надавали накази потерпілим лежати на землі, при цьому здійснюючи на них психологічний тиск, приставляючи невстановлену вогнепальну зброю в область шиї.
У подальшому невстановлені досудовим розслідуванням особи помістили ОСОБА_12 та ОСОБА_13 всупереч їх волі, до кузова автомобіля марки "Газель", державний номер НОМЕР_2 . та незаконно позбавили волі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 перевезли на відстань близько 3 км, де потерпілих відпустили та повернули їх власні телефони.
Крім того, ОСОБА_11 14 квітня 2016 року приблизно о 16:00, у групі з іншими особами, матеріали кримінального провадження відносно яких виділено в окреме провадження та невстановленими досудовим розслідуванням особами, на автомобілях ВАЗ 2104 державний номер НОМЕР_3 та "Газель" державний номер НОМЕР_2, прибули на землі Сергіївської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, розташовані поблизу насосної станції № 30, зрошувального каналу Р-2, Новотроїцького управління водного господарства, де діючи у групі з вказаними особами, скоїли хуліганство, яке виразилось у тому, що інші особи, матеріали кримінального провадження відносно яких виділено в окреме провадження, використовували гладкоствольну вогнепальну та травматичну зброю, з якої здійснювали прицільні постріли у потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, спричинивши останнім тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості.
ОСОБА_11, при цьому, під час вчинення хуліганський дій, викрикував образливі фрази в адресу потерпілих, наніс удари ногою в область голови ОСОБА_22, та використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням предмет, схожий на металевий прут, вдарив ОСОБА_23, які перебували у автомобілі ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_4, спричинивши їм фізичного болю. Інша особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, в цей час використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням колюче-ріжучий предмет пошкодив транспортні засоби ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_4 ; "Nissan", державний номер НОМЕР_5 ; "Mitsubichi Outlander", державний номер НОМЕР_6 ; ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_7 ; ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_8, шляхом прорізу скатів коліс вказаних автомобілів.
ОСОБА_9 визнано винним у тому, що він, 14 квітня 2016 року приблизно о 05:30, за попередньою змовою з іншою особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, незаконно заволодів транспортним засобом марки "АЗЛК 2140Д", державний номер НОМЕР_1, користувачем якого є потерпілий ОСОБА_12, перемістивши зазначений автомобіль на відстань близько 3 км, до перемички розташованої поблизу насосної станції № 30, зрошувального каналу Р-2, Новотроїцького управління водного господарства, на землі Сергіївської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, де і залишив.
Вимоги касаційних скарг й узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість. Стверджуючи у своїй касаційні скарзі про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, вказує на наступні порушення:
- викладене в обвинувальному акті обвинувачення не збігається з викладом фактичних даних у повідомлені про підозру;
- в основу обвинувального вироку покладено ряд доказів, які були зібрані під час розслідування інших кримінальних проваджень;
- суд першої інстанції в порушення вимог ст. 337 КПК України самостійно змінив обвинувачення, формулювання якого викладено в обвинувальному акті;
- в матеріалах справи відсутні постанови про призначення прокурора (групи прокурорів) та визначення слідчого (групи слідчих), які мають повноваження в у конкретному кримінальному проваджені.
Посилаючись на неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, вказує на невірну кваліфікацію дій засудженого за ч. 2 ст. 289 КК України, зокрема про відсутність попередньої змови групою осіб.
Не погоджуючись з призначеним покаранням, вказує на те, що судові рішення не містять обґрунтувань щодо неможливості застосування до ОСОБА_9 положень ст. 75 КК України, при цьому судами не враховано в повній мірі і дані про особу засудженого, тому вважає призначене покарання занадто суворим.
Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
У поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_10 в інтересах засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність - незастосування судом апеляційної інстанції щодо ОСОБА_11 закону, який підлягає застосуванню.
Вказуючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, посилається на порушення права засудженого на захист у зв`язку з неефективним захистом засудженого ОСОБА_11 захисником ОСОБА_24, що призвело до несвоєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, що в подальшому призвело до повернення апеляційної скарги.
Стверджує, що судом апеляційної інстанції не взято до належної уваги доводи про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . При цьому зазначає, що під час судового розгляду не підтверджено доказами правову кваліфікацію дій засуджених щодо вчинення злочинів за попередньою змовою з особами відносно яких матеріали провадження виділені в окреме провадження. Також відсутні докази наявності в діях ОСОБА_11 такої ознаки хуліганства як вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Крім того, стверджує про неправильне застосуванням судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, зокрема незастосуванням апеляційним судом закону про кримінальну відповідальність щодо звільнення ОСОБА_25 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченнями строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 146 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги захисників не надходило.
У судовому засіданні захисники підтримали касаційні скарги, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
За матеріалами провадження в апеляційному порядку було розглянуто апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 на вирок Іванівського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2020 року та ухвалою Херсонського апеляційного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 на вищевказаний вирок залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 - без зміни.
Таким чином вирок щодо ОСОБА_11 в апеляційному порядку не переглядався.
Захисником засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_10 було подано касаційну скаргу, в якій ставилось питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_11, проте в силу вимог ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_11 у апеляційному порядку не переглядався, а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_10 на вказану ухвалу щодо засудженого ОСОБА_11 відкрито передчасно, а тому касаційне провадження за даною касаційною скаргою щодо ОСОБА_11 слід закрити.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено в частинах 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.