Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 363/702/17
провадження № 61-10747 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват"",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області у складі судді Баличевої М. Б. від 29 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А.,
Андрієнко А. М., Борисової О. В. від 28 вересня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних заяв
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват"", про знесення самочинної забудови.
На обґрунтування позову посилалася на таке, що 30 вересня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України винесено припис
№ С-3009/4 про усунення виявлених порушень вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд, які розташовані по АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу.
02 липня 2016 року за результатом проведення Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства щодо будівництва житлового будинку та господарських споруд на земельній ділянці відповідача складено акт, протокол № 1-Л-А-0207/1, припис № С-0207/1 та винесено постанову від 13 липня 2016 року № А-1307/4.
Вимоги зазначених приписів від 30 вересня 2015 року, від 02 липня 2016 року та постанови від 13 липня 2016 року ОСОБА_2 не виконував, що є порушенням її прав та інтересів як власника квартири
АДРЕСА_2 . При цьому, на її земельній ділянці знаходяться господарські споруди, а саме об`єкти самочинного будівництва, збудовані відповідачем: прибудова до житлового будинку літ. "а2", гараж літ. "К" та сарай літ. "И".
Вказувала, що 09 серпня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Шомою А. В. проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд за її адресою. За результатами перевірки складено протокол від 29 вересня
2016 року № 1-ЛА-2909/1 та винесено припис № 2909/1 про усунення відповідачем виявлених порушень.
Невиконання відповідачем постанови і приписів головного інспектора будівельного нагляду має наслідком знаходження на земельній ділянці відповідачасамочинно збудованих будівель, зведених без дотримання протипожежних норм, чим порушує її право на володіння, користування та розпорядження майном.
Також, спірні будівлі розміщені без додержання відстані 1 м до межі сусідньої земельної ділянки для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту, чим порушено пункт 3,25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 знести самочинно збудовану прибудову до житлового будинку літ. "а2" загальною площею 14,1 кв. м, гараж літ. "К", сарай літ. "И", що розміщені
по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 вересня
2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 26 січня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що на час розгляду справи не було встановлено порушення відповідачем будівельних норм, спірні об`єкти будівництва є його власністю, що також підтверджується дослідженими письмовими доказами.
Постановою Верховного Суду від 27 липня 2022 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду
від 26 січня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-3220 св 21).
Останньою постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів, зокрема, висновку спеціаліста або експерта на підтвердження того, що зведення ОСОБА_2 прибудови до житлового будинку літ. "а2", загальною площею 14,1 кв. м, 2008 року побудови, гаража літ. "К", 1995 року побудови, сарая літ. "И", 1998 року побудови, без наявності документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, без дотримання відстані до межі сусідньої земельної ділянки - 1 м для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту у порушення вимоги пункту 3,25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", порушує її цивільні права як суміжного землевласника, та яким саме чином слід усунути порушення її прав. При цьому, припис від 02 липня 2016 року
№ С-0207/1 не підтверджує, що вказані будівлі розташовані на земельній ділянці позивачки.
Суд апеляційної інстанції вказав, що на відміну від органів, які вправі здійснювати контроль над дотриманням державних будівельних норм та звертатися до суду із вимогами в інтересах держави, ОСОБА_1 не має права на звернення до суду з вимогами про знесення збудованих суміжним землевласником будівель, посилаючись лише на порушення будівельних норм. А на порушення її прав, порушення вимог статей 391, 396 ЦК України вона доказів не надала.
Також суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду.
Крім того, суд зазначив, що знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. При цьому ОСОБА_1 не надала жодних доказів того, що в даному випадку неможлива перебудова об`єктів нерухомості, які вона просила знести.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вишгородського районного суду Київської області
від 29 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду
від 28 вересня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до Вишгородського районного суду Київської області.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 363/702/17 із Вишгородського районного суду Київської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди неправильно застосували норми права, неповно дослідили фактичні обставини у справі, надані докази.
Суди безпідставно зазначили, що вона не довела належними та допустимими доказами порушення її прав як власника земельної ділянки внаслідок розташування на земельній ділянці, належній відповідачу, самочинних будівель та прибудов, чим, на її переконання, створюються перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою. При цьому, суди не надали оцінки встановленим інспектором ДАБІ порушенням: розташування самочинних будівель відповідача без дотримання відстані до межі сусідньої земельної ділянки в 1 м для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту, що є порушенням пункту 3.25* ДБН 360-92**.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що приписи
від 30 вересня 2015 року № С-3009/4; від 02 липня 2016 року № С-0207/1 не скасовані і в судовому порядку відповідачем не оскаржувалися.
Апеляційний суд проігнорував вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 липня 2022 року, й не з`ясував: чи є можливість проведення перебудови спірного об`єкта та чи відмовляється відповідач від її проведення; чи буде належним способом захисту порушеного права позивача знесення належного відповідачу нерухомого майна; чи є технічна можливість виконати перебудову нерухомого майна відповідно до будівельних норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами.
Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,245 га, яка розташована по АДРЕСА_3, з кадастровим номером 3221886401:35:022:0103 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 256104132218, номер запису про право власності: 4121117 від 28 грудня 2013 року, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,2436 га, яка розташована по АДРЕСА_3, з кадастровим номером 3221886401:35:022:0104, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року у справі № 363/5120/15-ц у задоволенні позову ОСОБА_2 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області,
ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа - управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, про скасування рішення Виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 червня 2016 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року змінено, виключено із мотивувальної частини рішення посилання суду на пропущення позивачем позовної давності як на підставу відмови у задоволенні позову. У решті рішення районного суду залишено без змін.
Судами у вказаній справі встановлено, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю, виданого 13 січня 2000 року на підставі рішення Виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24 вересня 1999 року № 61, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,245 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка розташована
по АДРЕСА_3 . Власницею зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_1 згідно з договором дарування від 28 грудня 2013 року.
Згідно із актом про встановлення на місцевості та погодженні зовнішньої межі земельної ділянки від 08 жовтня 1998 року, площа ділянки, наданої ОСОБА_3, згідно із земельно-кадастровою документацією становить 0,24 га. Акт складено в присутності землевласника ОСОБА_3, представника виконкому ОСОБА_4 та суміжних землевласників в тому числі батька ОСОБА_2 - ОСОБА_5, а також ОСОБА_6, ОСОБА_7 . Претензій при встановленні зовнішньої межі не заявлено. Межі погоджені і не викликають спірних питань про, що всі присутні поставили підписи. Зазначені обставини підтверджуються копією технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землі громадянам с. Новосілки Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Рішенням Виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 12 жовтня 1993 року № 31
ОСОБА_5 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,29 га на АДРЕСА_3, в тому числі, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,04 га.
Рішенням Виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24 січня 2000 року № 5 затверджено матеріали технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки громадянам с. Новосілки, внесено зміни у відповідні рішення виконкому сільської ради "Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам" згідно з додатками, видано державні акти громадянам відповідно до додатку та зареєстровано їх у книзі записів. Згідно з додатком до цього рішення ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,244 га.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2016 року у відкритті касаційного провадження у вказаній вище справі відмовлено.
30 вересня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України винесено припис № С-3009/4 про усунення виявлених порушень вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2
02 липня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шомою А. Г. проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
За результатами перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів від 02 липня 2016 року, протокол від 02 липня 2016 року № 1-Л-0207/1, припис № С-0207/1 та винесено постанову від 13 липня 2016 року № А-1307/4.
09 серпня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шомою А. Г. проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_4 .
За результатами зазначеної перевірки складено протокол від 29 вересня
2016 року № 1-Л-А-2909/1 та цього ж дня було винесено припис № 2909/1 про усунення виявлених порушень.
На підставі звернення ОСОБА_2 від 05 липня 2016 року вх. № 10/26-В-3007/110/10-0507/3 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об`єкта будівництва: реконструкція житлового будинку, будівництво господарських будівель за адресою: АДРЕСА_4 .
За результатами перевірки складено акт від 29 вересня 2016 року, яким установлено, що земельна ділянка за адресою:
АДРЕСА_4, з кадастровим номером 3221886401:35:022:0103 належить ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 256104132218, номер запису про право власності 4121117 від 28 грудня 2013 року, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площа 0,245 га. Житловий будинок належить позивачу на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 255289932218, номер запису про право власності 4120387
від 28 грудня 2013 року. Декларація про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю
у Київській області від 06 грудня 2013 року КС182133400854.
На час перевірки, станом на 09 серпня 2016 року, встановлено, що на земельній ділянці за вищевказаною адресою розташований житловий будинок літ. "А" розмірами 10,3х6,55 м, рік побудови - 1961, сарай літ. "М" розмірами 2,8х2,4 м, рік побудови - 2000, літня кухня літ "І" розмірами 5,2х4,43 м, рік побудови- 2000, сарай літ. "Б" розмірами 6,2х10,7 м, рік побудови - 2000, сарай літ. "В" розмірами 1,68х5,57 м, рік побудови - 1998, сарай літ. "Ї" розмірами 1,6х1,8 м, рік побудови - 1998, убиральня літ. "Ж" з розмірами 1,0х1,6 м, рік побудови - 1975, згідно з технічним паспортом Бюро технічної інвентаризації виготовленим ТОВ "Контакт КМП", інвентаризаційна справа від 28 жовтня 2013 року
№ 027-1113/Ц, виконавець Бобровська Л. В., сертифікат АЕ002728.
Проведеною перевіркою встановлено, що будівля сараю літ. "М" розміщена на межі земельної ділянки без забезпечення відстані в 1 м для обслуговування будівлі, чим порушено вимоги пункту 3,25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
Відстань між літньою кухнею літ. "І" і будівлею гаража, що знаходиться на сусідній земельній ділянці (літ. "К" розміром 4,15х8,8 м, згідно з технічним паспортом Бюро технічної інвентаризації, виготовленим Вишгородським бюро технічної інвентаризації, інвентаризаційний номер 2900096 від 20 грудня
2008 року), складає 5,5 м, відстань між сараєм літ. "Б" і будівлею гаража, що знаходиться на сусідній земельній ділянці (літ. "К" розміром 4,15х8,8 м, згідно з технічним паспортом Бюро технічної інвентаризації, виготовленим Вишгородським бюро технічної інвентаризації, інвентаризаційний номер 2900096 від 20 грудня 2008 року), становить 5,5 м, (будівлі, відносяться до
V ступеню вогнестійкості, побудовані без дотримання протипожежних розривів), чим порушено вимоги пункту 3,25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
На підставі встановлених порушень Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України 29 вересня 2016 року винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано ОСОБА_1 до 29 грудня 2016 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та у термін до 29 жовтня 2016 року повідомити департамент про виконання припису.
29 вересня 2016 року складено протокол № 1-Л-А-2909/1 про адміністративне правопорушення, яким повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
12 жовтня 2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України винесено постанову № А-1210/1 у справі про адміністративне правопорушення, якою за порушення ОСОБА_1 норм частини першої
статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня
2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис від 29 вересня 2016 року № 2909/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12 жовтня 2016року № А-1210/1 у справі про адміністративне правопорушення. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили.
02 липня 2018 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області складено акт обстеження земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_4, площею 0,2436 га,
в якому зазначено, що під час встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3221886401:35:022:0103 порушено пункти 3.4, 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18 травня 2010 року № 376, при цьому винесені межі земельної ділянки не відповідають фактичним даним Державного земельного кадастру.
Листом від 14 лютого 2019 року вих. № Р-067/0-302/6-19 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області повідомило ОСОБА_1 про те, що державним інспектором Березовим А. О. було здійснено виїзд до місця розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886401:35:022:0103 та 3221886401:35:022:0104