Постанова
Іменем України
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 206/3948/21
провадження № 61-8368св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, від імені якого діє законний представник ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ),
третя особа - Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Дроздом Романом Юрійовичем, на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2022 року у складі судді Плінської А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, від імені якого діє законний представник - його мати ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), про втрату права на користування житлом.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 грудня 2014 року, виданого державним нотаріусом Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Н. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 2-2288.
За вказаною адресою також зареєстрований неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - син його колишньої дружини ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) від іншого чоловіка.
У квартирі АДРЕСА_1 відповідач не проживає з квітня 2019 року.
Відповідач є неповнолітнім та проживає разом зі своєю матір`ю в іншому місці за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач вважає, що реєстрація ОСОБА_2 в належній йому квартирі порушує його право власності на житло, створює перепони у розпорядженні майном, а також породжує додаткові фінансові витрати по оплаті комунальних послуг.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, оскільки у спірній квартирі він зареєстрований за згодою власника ОСОБА_1, іншого житла не має, будучи малолітнім не міг самостійно визначати своє місце проживання та змушений був перебувати разом із матір`ю, якій рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2020 року усунуто перешкоди у користуванні спірним житлом, вселено її у квартиру та зобов`язано ОСОБА_1 не чинити їй перешкод в користуванні вказаною квартирою.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через представника - адвоката Дрозда Р. Ю. звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 рокуапеляційну скаргу Дрозда Р. Ю., який діяв від імені ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2022 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Дрозда Р. Ю. звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у вказаній цивільній справі.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення у справі про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
13 вересня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03 грудня 2014 року.
З 31 травня 2013 року за вказаною адресою зареєстровані також ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) та її син - ОСОБА_2 .
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), яка з 08 лютого 2013 року перебувала з позивачем ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
20 жовтня 2020 року ОСОБА_3 змінила ім`я на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 .
Згідно з актом обстеження домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 від 18 серпня 2021 року, ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою з квітня 2019 року до теперішнього часу.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2020 року у справі № 206/6610/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 усунуто ОСОБА_3 перешкоди у користуванні житлом; вселено ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 ; надано дублікат ключів від замка на вхідних дверях.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2020 року залишено без змін.
ОСОБА_2 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 не проживають у спірній квартирі з 2019 року, однак періодично роблять спроби вселитись, рішення суду про вселення матері не виконується, що сторонами не оспорювалось, а також підтверджено в судовому засіданні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.