Постанова
Іменем України
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 273/1549/20
провадження № 61-8748св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біріт імені Шевченка", Приватне сільськогосподарське підприємство імені Шевченка,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: Комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, Дубрівська сільська рада Баранівського району Житомирської області, Управління архітектури, інфраструктури з питань оборонної роботи та цивільного захисту Баранівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Новоград-Волинського нотаріального округу Люлевич Анатолій Іванович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2022 року у складі судді Сташків Т. Г. та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Біріт імені Шевченка" (далі - ТОВ "Біріт імені Шевченка"), Приватне сільськогосподарське підприємство імені Шевченка (далі - ПСП ім. Шевченка) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування ПСП ім. Шевченка, Дубрівська сільська рада Баранівського району Житомирської області, Управління архітектури, інфраструктури з питань оборонної роботи та цивільного захисту Баранівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Новоград-Волинського нотаріального округу Люлевич А. І., про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства, скасування державної реєстрації речового права, витребування майна.
Позовна заява мотивована тим, що ТОВ "Біріт імені Шевченка" є співвласником майнового паю колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, правонаступником якого є ПСП ім. Шевченка, що підтверджується свідоцтвами про право власності на майновий пай.
У червні 2020 року їм стало відомо, що 03 жовтня 2017 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на комплекс нежитлових будівель, що належало співвласникам майнових паїв колишнього КСП ім. Шевченка, а саме: на зерносховище, площею 555,3 кв. м, телятник, площею 815,46 кв. м, сушарку ОБВ, площею 128,93 кв. м, корівник 2-х рядний, корівник 4-х рядний, площею 2 657,13 кв. м, зерносховище, площею 904,17 кв. м, комору, площею 295,04 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 .
У подальшому, ОСОБА_2 відчужив вказане нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 10 жовтня 2018 року.
Зазначали, що реєстрація права власності на спірне пайове майно за ОСОБА_2 була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, поза волею власників цього майна, та на підставі документів, що мають ознаки підробки.
Позивачі вказали, що виділення зі складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників, яке при вирішенні питання про виділення ОСОБА_2 майнового паю в натурі, не приймалось.
Крім того, всупереч пункту 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на зворотній сторінці свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії НОМЕР_1, виданого 14 червня 2016 року на ім`я ОСОБА_2, зазначено лише перелік майна й не зазначено якою посадовою особою здійснено такий напис та відсутній підпис керівника підприємства, також на свідоцтві проставлено печатку підприємства старого зразка, яка є недійсною.
Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, ТОВ "Біріт імені Шевченка", ПСП ім. Шевченка просили суд:
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай серії НОМЕР_1, видане Дубрівською сільською радою на ім`я ОСОБА_2 ;
- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 жовтня 2017 року № 37411203;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 № 22665929 та № 28324534;
- витребувати у ОСОБА_1 на користь співвласників майнових паїв колишнього КСП, правонаступником якого є ПСП ім. Шевченка нерухоме майно: зерносховище, площею 555,30 кв. м, телятник, площею 815,46 кв. м, сушарку ОБВ, площею 128,93 кв. м, корівник 2-х рядний, корівник 4-х рядний, площею 2 657,13 кв. м, зерносховище, площею 904,17 кв. м, комору, площею 295,04 кв. м, розташовані на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2022 року позов ТОВ "Біріт імені Шевченка", ПСП ім. Шевченка задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай серії НОМЕР_1, виданий 14 червня 2016 року Дубрівською сільською радою Баранівського району на ім`я ОСОБА_2 .
Скасовано рішення державного реєстратора Управління архітектури, інфраструктури з питань оборонної роботи та цивільного захисту Баранівської районної державної адміністрації Бабюк О. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 жовтня 2017 року № 37411203.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державну реєстрацію речового права на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, номери запису про право власності № 22665929, № 28324534, припинивши право власності.
Витребувано від ОСОБА_1 на користь співвласників майнових паїв колишнього КСП, правонаступником якого є ПСП імені Шевченка, нерухоме майно: зерносховище, площею 555,30 кв. м, телятник, площею 815,46 кв. м, сушарку ОБВ, площею 128,93 кв. м, корівник 2-х рядний, корівник 4-х рядний, площею 2 657,13 кв. м, зерносховище, площею 904,17 кв. м, комору, площею 295,04 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що співвласники розпайованого майна КСП мають право отримати свій майновий пай лише у вигляді та розмірі, визначених рішенням зборів співвласників паїв або у порядку виділу своєї частки зі спільного майна шляхом пред`явлення позову до всіх інших співвласників на підставі положень ЦК України та інших норм законодавства, які регулюють відносини між учасниками спільної часткової власності. Оскільки належних та допустимих доказів згідно зі статтями 77-78 ЦПК України щодо прийняття загальними зборами членів співвласників майнових паїв рішення про виділення ОСОБА_2 у натурі майна не надано, то виділення йому в натурі спірного майна здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.
Суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2022 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки майно вибуло не з волі власників, з порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги про витребування майна підлягають задоволенню. Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність факту спливу строків позовної давності, про що ОСОБА_1 було заявлено у судовому засіданні, оскільки позивачами зазначено, що про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майно за відповідачами вони дізналися лише у червні 2020 року, отримавши заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки, а у липні 2020 року вони вже звернулися до суду із зазначеним позовом.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Біріт імені Шевченка", ПСП ім. Шевченка відмовити.
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Біріт імені Шевченка", ПСП ім. Шевченка відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційні скарги, які є ідентичними за змістом, мотивовані тим, що ТОВ "Біріт імені Шевченка", ПСП ім. Шевченка є неналежними позивачами у справі, оскільки не довели, що вони є володільцями (користувачами) спірного майна, а відтак, вважають, що вони обрали неправильний спосіб захисту своїх прав.
Вказує, що судами не враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо пред`явлення віндикаційного позову, а саме те, що з таким позовом до суду може звернутися виключно власник.
Вказують, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, надали неправильну оцінку доказам у справі, зокрема, безпідставно взяли до уваги висновок почеркознавчої експертизи, яка була проведена під час досудового розслідування у рамках кримінального провадження.
Також, вважають, що хоча позов є необґрунтованим, проте позивачами у будь-якому разі пропущено строк позовної давності, оскільки вони повинні були довідатися про, нібито, порушення своїх прав 26 листопада 2015 року, коли було підписано акт приймання-передачі майнового пая ОСОБА_2, який був підписаний директором ПСП ім. Шевченка ОСОБА_6.
Крім зазначеного, касаційна скарга ОСОБА_1 містить доводи про те, що ним у суді першої інстанції було заявлено обґрунтований відвід судді Сташків Т. Б., проте у його задоволенні було безпідставно відмовлено.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
У листопаді 2022 року ТОВ "Біріт імені Шевченка" подало до Верховного Суду відзив на касаційні скарги, в якому вказує, що їхні доводи є безпідставними, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на правильність ухвалених судових рішень, тому просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
08 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно зі статтею 5 Статуту ПСП ім. Шевченка, зареєстрованого Баранівською районною державною адміністрацією 07 березня 2001 року, підприємство є правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованого сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка.
ТОВ "Біріт імені Шевченка" є власником майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства ПСП ім. Шевченка, що підтверджується свідоцтвами про право власності від 09 вересня 2016 року серії ЖИ-6 № 355951 та серії ЖИ-6 № 355948.
Відповідно до протоколу № 1/13/01/2016/1 зборів засновків ПСП ім. Шевченка ЄДРПОУ 05267110 від 13 січня 2016 року вирішено припинити повноваження і звільнити з посади директора ПСП ім. Шевченка - ОСОБА_6. з 13 січня 2016 року та призначити на посаду директора ПСП ім. Шевченка - ОСОБА_4, а також зобов`язати ОСОБА_5 передати новому директору підприємства документи, печатки та штампи підприємства.
Згідно з наказом ПСП ім. Шевченка від 14 січня 2016 року № 1-к ОСОБА_4 з 14 січня 2016 року приступив до роботи та обов`язків директора ПСП ім. Шевченка, з повноваженнями згідно зі Статутом підприємства, у тому числі, з правом першого підпису документів.
Відповідно до довідки ПСП ім. Шевченка від 06 липня 2020 року у період з 14 січня 2016 року керівником ПСП ім. Шевченка - ОСОБА_4, виділення пайового майна, яке перебувало у користуванні ПСП не проводилось. Напис на свідоцтві про право власності на майновий пай серії НОМЕР_1, виданому 14 червня 2016 року на ім`я ОСОБА_2, не здійснювався. Будь-яких інших примірників актів приймання-передачі вказаного майна від ПСП ім. Шевченка до ОСОБА_2, що датовані 12 січня 2016 року на обліку у підприємстві не значиться і з 14 січня 2016 року керівником підприємства - ОСОБА_4, не підписувався. Печатка ПСП ім. Шевченка колишнім директором підприємства - ОСОБА_6. після звільнення, підприємству не поверталась, внаслідок чого була виготовлена нова печатка ПСП ім. Шевченка.
Згідно з актом приймання-передачі майна пайового фонду від 26 листопада 2015 року директор ПСП ім. Шевченка ОСОБА_6. передав, а ОСОБА_2 прийняв у замін наявних в нього свідоцтв про право власності на майновий пай (майнових сертифікатів) нерухоме майно ПСП ім. Шевченка на загальну суму 373 277 грн.(том 1, а. с. 177).
З огляду на оспорюване свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1, видане 14 червня 2016 року Дубрівською сільською радою, ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ПСП ім. Шевченка, частка майнового паю якого становить 358 574 грн. На звороті свідоцтва зазначено майно, яке передається ОСОБА_2 в натурі, а саме нежитлові будівлі на АДРЕСА_1 : корівник чотирьохрядний, 1991 року; корівник двохрядний, 1972 року; зерносховище (будівля комори), 1991 року; зерносховище (будівля комори); будівля комори 1965 року; сушарка ОБВ_110, 1989 року; телятник, 1994 року. На звороті свідоцтва проставлено відтиск печатки ПСП ім. Шевченка, однак відсутній підпис керівника підприємства (том 3, а. с. 195).
На підставі зазначеного свідоцтва відомості про право власності ОСОБА_2 на вказане майно були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до договорів купівлі-продажу від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_2 продав спірне майно ОСОБА_1 .
Того ж дня відомості про право власності ОСОБА_1 на спірне майно були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 16 березня 2021 року рукописні записи на зворотному боці свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1, виданого Дубрівською сільською радою, виконані не керівником ПСП ім. Шевченка - Приймаком А. І., а іншою особою.
Відповідно до судової технічної експертизи документів від 17 березня 2021 року відбиток круглої печатки ПСП ім. Шевченка, розташований на зворотному боці свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий пай) серії НОМЕР_1, виданого Дубрівською сільською радою, нанесений не печаткою ПСП ім. Шевченка, експериментальні та вільні зразки відбитків якої надані на дослідження.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 466/8649/16-ц, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц та постанові Верховного Суду від 20 вересня 2022 року у справі № 683/1505/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає про порушення судами норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід
(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме те, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 466/8649/16-ц, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 та від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, ОСОБА_2 зазначає про порушення судами норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід
(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_2 посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме те, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.