ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 826/7263/17
касаційне провадження № К/9901/12622/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року (головуючий суддя - Кузьменко В.А.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Єгорова Н.М., судді - Коротких А.Ю., Федотов І.В.)
у справі № 826/7263/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" (далі - ТОВ "УПІ-Магістраль"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 травня 2017 року № 1382615147.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 29 листопада 2019 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 квітня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері оспорюваних господарських операцій.
Верховний Суд ухвалою від 15 червня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
07 серпня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "УПІ-Магістраль" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 29 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 04 травня 2017 року № 70/26-15-14-07-01-10/36240675.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні транспортно-експедиційних послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю "НБ-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кожк-Логістика", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ариал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Консар" з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій.
Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДПС у м. Києві посилалося на наявність кримінального провадження щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "НБ-Україна" та пояснення директора цього суб`єкта господарювання ОСОБА_1 щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "НБ-Україна". Крім того, контролюючий орган зазначав, що ТОВ "УПІ-Магістраль" не включало операції із Товариством з обмеженою відповідальністю "Кожк-Логістика" до валових витрат балансу суб`єкта малого підприємництва та декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, у зв`язку з чим відсутнє фактичне виконання договірних зобов`язань в цілому, зокрема, експедитора в частині фактичного надання послуг у кількості, яка зазначена в документах, та клієнта в частині оприбуткування, а відтак і подальшого використання в господарській діяльності. Також відповідач звертав увагу на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ариал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Консар" необхідних ресурсів для виконання оспорюваних господарських операцій.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2017 року № 1382615147, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 747735,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у м. Києві названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.