1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року

м. Київ

справа № 826/15724/17

касаційне провадження № К/9901/25920/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2020 року (головуючий суддя - Клочкова Н.В.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бєлова Л.В.; судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В.)

у справі № 826/15724/17

за позовом Приватного підприємства "Гідромонтаж-1"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Приватне підприємство "Гідромонтаж-1" (далі - ПП "Гідромонтаж-1"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 вересня 2017 року № 0759140102 та від 15 вересня 2017 року № 0760140102.

Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 23 березня 2020 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокбудкепітал", Приватним підприємством "Векте", Товариством з обмеженою відповідальністю "Таїр Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Гуд".

Верховний Суд ухвалою від 30 листопада 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Гідромонтаж-1" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 19 серпня 2017 року № 350/26-15-14-01-02/33072632.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з підстави неправомірного формування даних податкового обліку за наслідками придбання матеріалів, обладнання, предметів догляду за басейнами та інших супутніх товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокбудкепітал", Приватного підприємства "Векте", Товариства з обмеженою відповідальністю "Таїр Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Гуд" з огляду на фіктивний характер проведених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на недоліки представленої первинної документації, а також на дані з Інформаційної системи "Податковий блок" про те, що поставлені контрагентами товари на адресу платника в постачальників не придбавалися, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту з податку на додану вартість не відносилися. Крім того, ГУ ДПС у м. Києві звертало увагу на наявність кримінальних проваджень щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокбудкепітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Гуд".

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 15 вересня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0760140102, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1962626,00 грн за основним платежем та 490657,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0759140102, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1924997,00 грн за основним платежем та 481249,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.


................
Перейти до повного тексту