ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 440/7141/20
адміністративне провадження № К/990/12946/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 (суддя Бойко С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 (судді: Спаскін О.А. (головуючий), Присяжнюк О.В., П`янова Я.В.) у справі №440/7141/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОЛІЯ" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРОЛІЯ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2020 №00024040103.
2. Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу про обов`язок позивача нарахувати податкові зобов`язання на суму вартості втрат сировини (соняшника) при здійсненні операцій із давальницькою сировиною між позивачем та контрагентом ТОВ "Укроліяпродукт", оскільки сировинні витрати є складовою виробництва продукції (олії), підтверджені галузевими нормативними актами і невід`ємні від виробничого процесу. Позивач також вказує про наявність всіх первинних документів, що підтверджують правомірність формування даних податкового обліку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022, позов Товариства задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що існують сировинні втрати, які пов`язані виключно з виробничим процесом переробки сировини, а тому втрату вологи у процесі виробництва готової продукції, внаслідок переробки насіння соняшника, не можна розглядати як втрату сировини (насіння соняшника).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2021, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації з ПДВ за червень 2020 року №9171912810 від 20.07.2020 з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої оформлено акт перевірки від 18.09.2020 №1030/28-10-42-03/31577685 та встановлено порушення позивачем вимог законодавства при здійсненні операцій із давальницькою сировиною, що призвело до порушень п.198.5 ст.198, п.200.1 п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22.10.2020 №00024040103, щодо завищення бюджетного відшкодування в сумі 627206 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 313603 грн.
Порушення позивачем вимог норм податкового законодавства контролюючим органом обґрунтовано тим, що згідно з наданими Товариством до перевірки документами, сировину (соняшник) втрачено, а тому така сировина не може бути використана у подальших (дохідних) операціях підприємства пов`язаних із господарською діяльністю, а отже підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ "Укролія" допустило порушення, не склавши та не зареєструвавши в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника за договором підряду № 1 від 01.01.2017, що призвело до заниження суми нарахованих податкових зобов`язань за операціями, що оподатковуються.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Контролюючий орган вважає, що оскільки сировина (соняшник) на закупку якої позивачем було нараховано податковий кредит (по операціях з придбання соняшнику) під час переробки втрачена та не може у подальшому використовуватись у господарській діяльності, то позивач має нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну на сировинні втрати відповідно до підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення просить залишити без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Позивач вказує, що сировинні втрати (утворення відповідної вологи) є невід`ємною частиною процесу виробництва олії, і таке виробництво є прямою господарською діяльністю Товариства.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
11. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України).
У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1статті 189 Податкового кодексу України).
Згідно з вимогами підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що використання платником податку товарів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, поза межами його господарської діяльності зумовлює виникнення в нього таких обов`язків:
- визначити податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з вартості придбання таких товарів;
- скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну.