ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 520/9160/19
касаційне провадження № К/9901/31498/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року (головуючий суддя - Мельников Р.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Перцова Т.С.; судді: Жигилій С.П., Русанова В.Б.)
у справі № 520/9160/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП" (далі - ТОВ "СДМ ГРУП"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 серпня 2019 року № 00001331412 та від 29 серпня 2019 року № 00001321412.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 22 січня 2020 року адміністративний позов задовольнив частково. Скасував податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року № 00001321412 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 205826,00 грн за основним платежем та 51456,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, а також від 29 серпня 2019 року № 00001331412 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 337311,00 грн за основним платежем та 84327,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку про реальний характер господарських операцій, вчинених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРКХОРС", Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТБУД ПРОЕКТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КАСТА", Товариством з обмеженою відповідальністю "УРАН ГОРБУД". Водночас суд першої інстанції врахував ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року у справі № 201/4522/18, якою директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України) у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто за нереабілітуючими підставами. З огляду на це суд дійшов висновку, що статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 серпня 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року скасував у частині відмови в задоволенні позову та прийняв у цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив повністю. Вирішуючи спір у частині відмови в задоволенні позову, суд виходив із того, що ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року у справі № 201/4522/18 не є вироком суду у кримінальному провадженні, яким встановлюються певні обставини, що є обов`язковими для адміністративного суду. Вказана ухвала лише встановлює факт закінчення строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, при цьому, суд у справі № 201/4522/18 не досліджував та не давав оцінки господарським операціям Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС", у тому числі з позивачем, не встановив недійсність документів, що були складені за наслідком здійснення господарських операцій, досліджувані судом в ухвалі обставини стосуються періоду створення та реєстрації юридичної особи, подальша ж господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" не була предметом розгляду.
ГУ ДПС у Харківській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у частині задоволення позову, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує на фіктивному характері господарських операцій із придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРКХОРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТБУД ПРОЕКТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КАСТА", Товариства з обмеженою відповідальністю "УРАН ГОРБУД", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС".
Верховний Суд ухвалою від 04 березня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.
31 березня 2021 року та 01 квітня 2021 року від позивача надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
02 серпня 2021 року ГУ ДПС у Харківській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДПС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СДМ ГРУП" з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, результати якої оформлено актом від 07 серпня 2019 року № 2697/20-40-14-12-09/36456673.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 ПК України з огляду на неправомірне формування даних податкового обліку за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРКХОРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТБУД ПРОЕКТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КАСТА", Товариства з обмеженою відповідальністю "УРАН ГОРБУД", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" з підстави удаваного характеру здійснених господарських операцій.
Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДПС у Харківській області зазначало про відсутність у контрагентів платника у достатній кількості трудових ресурсів для виконання оспорюваних господарських операцій. Крім того, звертало увагу на наявність кримінальних проваджень щодо постачальників позивача, а також ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року у справі № 201/4522/18, якою директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 29 серпня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00001321412, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 362732,00 грн за основним платежем та 90683,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 00001331412, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 337311,00 грн за основним платежем та 84327,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.