ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2023 року
м. Київ
справа №826/27185/15
адміністративне провадження № К/9901/4022/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2018 (колегія у складі суддів Амельохіна В.В., Качура І.А., Келеберди В.І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019 (колегія у складі суддів Вівдиченко Т.Р., Кузьмишиної О.М. Файдюка В.В.)
у справі № 826/27185/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" "Приватбанк"
до Кабінету Міністрів України
треті особи Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, Національний банк України, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"
про визнання незаконними та скасування постанов.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" "Приватбанк" (далі - позивач, Приватбанк) звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, Національний банк України, Публічне
акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - Ощадбанк), в якому просило:
- визнати незаконною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 №615 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 і від 05 листопада 2014 року №637";
- визнати незаконною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №788 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 і від 05 листопада 2014 року №637".
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі позивач просить скасувати попередні судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 №615 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 і від 05 листопада 2014 року №637" внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 "Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року № 734" і від 5 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції" наступні зміни:
У Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596:
1) пункт 6 доповнити реченням такого змісту: "Для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296), уповноваженим банком є АТ "Ощадбанк".";
2) пункт 12 після слів "грошової допомоги" доповнити словами", крім осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення,";
3) пункт 27 доповнити реченням такого змісту: "Обмін інформацією між Мінфіном та АТ "Ощадбанк" щодо здійснення пенсійних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених
пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, здійснюється на підставі укладеного між Міністерством та товариством договору про взаємодію.".
2. У постанові Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637:
1) в абзаці першому пункту :
слова "території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції" замінити словами "території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення";
доповнити абзац реченнями такого змісту: "Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому.";
2) доповнити постанову пунктом 3 такого змісту:
"3. Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" разом з Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" забезпечити організацію доставки коштів для здійснення виплати пенсій на умовах, передбачених тристороннім договором, укладеним між Пенсійним фондом України і зазначеними товариством та підприємством, особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, за їх фактичним місцем перебування.".
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №788 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 і від 05 листопада 2014 року №637" внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 "Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року № 734" і від 5 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" наступні зміни:
1. У Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596:
1) пункт 6 викласти в такій редакції:
"6. Одержувачі пенсій та грошової допомоги самостійно обирають уповноважений банк, де відкривають поточний рахунок. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., №81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), уповноваженим банком є АТ "Ощадбанк".";
2) у першому реченні пункту 12 слова "крім осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" замінити словами "крім внутрішньо переміщених осіб";
3) у другому реченні пункту 27 слова "особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення," замінити словами "внутрішньо переміщеним особам".
2. У постанові Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637:
1) пункт 1 викласти в такій редакції:
"1. Установити, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому.
Зазначені виплати припиняються з місяця, наступного за тим, у якому завершився строк дії такої довідки, виданої після 09 вересня 2015 року. У разі продовження строку дії довідки зазначені виплати поновлюються з дати припинення їх виплати.";
2) у пункті 3 слова "особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення," замінити словами "внутрішньо переміщеним особам".
6. Вважаючи незаконними зазначені постанови Кабінету Міністрів України, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 та від 05.11.2014 №637 обмежують його право на надання банківських послуг у сфері виплати пенсій та інших соціальних виплат для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. При прийнятті оскаржуваних постанов відповідачем було порушено його право на правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку.
8. Кабінет Міністрів України заперечував проти задоволення позовних вимог, покликався
на те, що оскаржувані постанови прийняті на виконання положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Їх метою є збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, забезпечення виплати пенсій та соціальних допомог, недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат, запобігання фінансуванню тероризму.
При прийнятті оскаржуваних постанов №615 та №788 не було порушено конкурентного законодавства, оскільки Ощадбанк є суб`єктом господарювання державного сектора економіки, 100% акцій якого належить державі, згідно Статуту АТ Ощадбанк, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 №261.
При цьому, Ощадбанк є одним банком, вклади якого 100% гарантуються державою в розумінні ч. 2 ст. 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Надання Ощадбанку статусу уповноваженого банку жодним чином не призводить до обмеження конкуренції на ринку банківських послуг, оскільки ніхто не позбавлений вільного права вибору щодо переведення коштів з одного банку в інший.
9. Міністерство соціальної політики України пояснило, що Постанову №615 прийнято Кабінетом Міністрів України з метою посилення соціального захисту та збереження коштів ВПО, забезпечення виплати пенсій за фактичним місцем проживання, недопущення зловживань, протиправних дій третіх осіб під час здійснення таких виплат, а також з метою недопущення виплати пенсій ВПО одночасно на підконтрольних та непідконтрольних територіях України.
Статус уповноваженого банку, набутий Ощадбанком згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 №615, від 30.09.2015 №788, має винятковий характер і є формою забезпечення державою функції соціального захисту населення в особливих обставинах, таких як: загроза війни, неоголошена війна, збройний конфлікт, тимчасова окупація та мінімізації пов`язаних з цим ризиків.
10. Пенсійний фонд України заперечив проти задоволення позовних вимог. Вважає, що оскаржувані постанови не вплинули на кількість пенсіонерів, що одержують пенсію та грошову допомогу через поточні рахунки в Приватбанку, та права пенсіонерів на вибір такого банку. Крім того, станом на 01.08.2015 Приватбанк здійснює виплату пенсій та грошової допомоги наступній кількості пенсіонерів: 2 937 734; станом на 01.01.2016 - 3 022 645 та станом на 01.03.2016 - 3 034 680, у той час, коли кількість пенсіонерів у ПАТ Державний ощадний банк України станом на 01.08.2015 - 2 490 817; станом на 01.01.2016 - 2 599 935 та станом на 01.03.2016 - 2 633 510. Тобто кількість пенсіонерів в Ощадбанку є значно меншою, ніж у Приватбанку.
11. Національний банк України надав пояснення, у яких зазначив, що позов не містить вимог до НБ України чи до його нормативно-правових актів, доказів щодо участі НБ України в ініціюванні, розробці чи погодженні постанов №615 та №788. Проект Постанови №615 до НБ України на погодження не надходив. У той же час, при опрацюванні наступного після прийняття Постанови №615 проекту Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення
змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо виплати пенсій та грошової допомоги" НБ України у листі від 01.10.2015 №18-01010/71821 звертав увагу Пенсійного фонду України на те, що визначення для внутрішньо переміщених осіб уповноваженим банком Ощадбанку не узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України, якими надається право вільного вибору банку для укладення договору банківського рахунку, та звужує права внутрішньо переміщених осіб порівняно з іншими одержувачами пенсій та грошової допомоги.
12. Ощадбанк проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень, оскільки вони прийняті на виконання положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", з метою реалізації політики у сфері соціального захисту переміщених осіб та в межах наданих повноважень.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що метою прийняття оскаржуваних постанов Кабінету Міністрів України є збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, забезпечення виплати пенсій та соціальних допомог, недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат, запобігання фінансуванню тероризму.
Тому постанови від 12 серпня 2015 року №615 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 і від 05 листопада 2014 року №637" та від 30 вересня 2015 року №788 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 і від 05 листопада 2014 року №637" прийняті Кабінетом Міністрів України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Крім того, за висновком суду першої інстанції, позивач не є суб`єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття оскаржуваних постанов відповідачем, відповідно і дані постанови не можуть порушувати прав, свобод чи інтересів позивача.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
15. Скаржник зазначає такі підстави касаційного оскарження:
А) суди помилково не застосували норми Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про захист економічної конкуренції", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", "Про Національний банк України", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої правлінням Національного банку України № 492 від 12.11.2003 та положення п. 3 ч.1 ст. 3, ч.1 ст. 12, ч.ч. 1, 2, 6, 7 ст. 319, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 651, ст. 1074 ЦК України;
Б) суди невірно застосували Закон України "Про Кабінет Міністрів України" та положення Регламенту Кабінету Міністрів України, у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов, оскільки спірні постанови не відповідали процедурі їх прийняття;
В) суди безпідставно застосували правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 826/11272/16, оскільки така постанова стосується інших фактичних обставин, інших суб`єктів;
Г) з редакції Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках та Постанови №637 вбачається, що до внесених Постановою № 615 змін, всі особи, які мають право на отримання пенсій та інші соціальні виплати, мали право самостійно обирати банк для відкриття рахунків та здійснення таких виплат.
Постановою № 615 врегульовані відносини банківського обслуговування певних категорій громадян - для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, встановлений єдиний уповноважений банк.
Після внесення змін Постановою № 788 до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, а також Постанови № 637, право самостійно обирати банк для відкриття рахунків та здійснення таких виплат зазнало обмежень, оскільки зазначені обмеження було поширено на "внутрішньо переміщених осіб", що термінологічно є більш ширшим поняттям, ніж "особи, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення";