П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/278/21
Провадження № 11-126заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Штелик С. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання частково протиправним і скасування указу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року (судді Хохуляк В. В., Васильєва І. А., Гімон М. М., Пасічник С. С., Чумаченко Т. А.),
УСТАНОВИЛА:
14 липня 2021 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Гриненко Т. В., звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати Указ Президента України Зеленського В. О. від 21 травня 2021 року № 203/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" у частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 (пункт 649 додатку 1 до рішення; далі - Указ № 203/2021).
Ухвалою від 26 жовтня 2022 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Висновок суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду обґрунтовано неприбуттям представника позивача в судове засідання повторно, неповідомленням позивача про причини неприбуття його представника до суду повторно та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності.
Не погодившись із цим судовим рішенням, адвокат Гриненко Т. В. від імені позивача ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу цього суду від 26 жовтня 2022 року.
Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваної ухвали, представник позивача посилається на наявність поважних причин неявки в судове засідання, зокрема й у зв`язку з важкими умовами життя в місті Миколаєві та Миколаївській області під час воєнного стану.
Так, представник позивача зазначає, що перебувала на лікарняному із 17 по 28 жовтня 2022 року, а тому не мала можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, це підтверджується листками непрацездатності № 5489425-2010511647-1 та 5489425-2010600368-1. Щоденні обстріли міста Миколаїв, де знаходиться робоче місце адвоката і не завжди є інтернет, змусили її змінити місце проживання та переселитися за 17 км від Миколаєва до селища Зайчівське, с. Каравелове, про що свідчить довідка вимушено переміщеної особи від 8 вересня 2022 року.
Гриненко Т. В. зазначає, що хвороба завадилазавчасно повідомити суд через систему "Електроний суд" і надіслати заяву про відкладення розгляду справи, та стверджує, що вона направляла суду повідомлення про свою хворобу з власного мобільного телефону та мобільного інтернету, однак, можливо, через проблеми з електроенергією та інтернетом її заява не була отримана судом.
На вказану нею у позові електронну адресу не надходило повідомлення про призначене на 26 жовтня 2022 року судове засідання в режимі відеоконференції, як і телефонне запрошення на це засідання від секретаря судового засідання.
При цьому позивач ОСОБА_1, перебуваючи зараз у Молдові та отримавши рішення про відмову в перетині державного кордону України від 4 жовтня 2022 року № 1662, самостійно не має можливості зареєструватися в системі "Електронний суд" та направляти суду відповідні заяви й повідомлення.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення, посилаючись на дотримання судом першої інстанції норм процесуального законодавства, які визначають наслідки неявки учасника справи в судове засідання та передумови для залишення позовної заяви без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі й відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною п`ятою цієї ж статті КАС у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС визначено, що суд своєюухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини третьої статті 124 КАС судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Як унормовано статтею 129 КАС, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.