ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 914/2350/18 (914/608/20)
Провадження № 12-83гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючої судді Рогач Л. І.,
судді-доповідача Ткача І. В.,
суддів: Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
за участю секретаря судового засідання Співака С. В.,
представників учасників:
позивача - Камінської С. М.,
відповідача-1 - Дребот І. А.,
відповідача-2 - не з`явилися,
розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (головуючий суддя Мирутенко О. Л., судді Кордюк Г. Т., Скрипчук О. С.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 (суддя Морозюк А. Я.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра"
до 1. Акціонерного товариства "Мегабанк" 2. Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни
про визнання протиправними рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності
в межах справи № 914/2350/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА"
до Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра"
про банкрутство.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1.13.02.2020 Приватне акціонерне товариство "Львівський електроламповий завод "Іскра" (далі - ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра", позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області (в межах справи № 914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра") з позовною заявою до Акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - АТ "Мегабанк", скаржник), приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М. про визнання протиправними рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності, в якій просило суд (з урахуванням заяви № 112/1602юр від 18.08.2020):
1) визнати протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладене в протоколі № 58 чергового засідання правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019, про прийняття у власність з подальшою реалізацією нерухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 01.02.2011, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е. В. за реєстровим номером 506 (далі - іпотечний договір № 506), а саме:
- будівлю парової котельні, що на плані позначена літерою "Р-2", загальною площею 1 118,5 кв. м, реєстраційний номер 13069595 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю водонагрійної котельні, що на плані позначено літерою "П-4", загальною площею 2 083,3 кв. м, реєстраційний номер 13068906 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю воднево-кисневої станції, що на плані позначена літерою "М-2", загальною площею 1 065,2 кв. м, реєстраційний номер 13067251 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю компресорної станції, що на плані позначена літерою "Н-2", загальною площею 1 018,2 кв. м, реєстраційний номер 13068181 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14;
- будівлю виробничу механо-штампувального цеху, що на плані позначена літерою "Ц-2", загальною площею 3 058,3 кв. м та будівлю заготівельної дільниці, літ. "Ч-1", загальною площею 437,8 кв. м, реєстраційний номер 10086697 у реєстрі прав власності на нерухоме майно;
2) визнати протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладене в протоколі № 58 чергового засідання правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019, про прийняття у власність з подальшою реалізацією рухомого майна, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 06.09.2011 № 05/2011-з (далі - договір застави № 05/2011-з), в порядку, передбаченому статтею 29 Закону України від 18.11.2003 № 1255-ІV"Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (далі - Закон № 1255-IV);
3) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М. від 30.12.2019:
- № 50546195 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю парової котельні, літ. "Р-2", що знаходиться в м. Львові на вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 144419246101;
- № 50546328 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю водонагрійної котельні, літ. "П-4", що знаходиться в м. Львові на вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 138750746101;
- № 50546542 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю воднево-кисневої станції, літ. "М-2", що знаходиться в м. Львові на вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 138635246101;
- № 50546668 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю компресорної станції, літ. "Н-2", що знаходиться в м. Львові на вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 150150846101;
- № 50546821 про реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на будівлю виробничу механо-штампувального цеху, літ. "Ц-2", та будівлю заготівельної дільниці, літ. "Ч-1", що знаходяться в м. Львові на вул. Заводській, 31, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 153699546101.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2019 Господарський суд Львівської області у справі № 914/2350/18 виніс ухвалу, згідно з якою відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника (в тому числі на задоволення вимог АТ "Мегабанк"). Під час дії вказаного мораторію АТ "Мегабанк" прийняло у власність з подальшою реалізацією нерухоме майно (що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 506) та рухоме майно (що є предметом застави за договором застави № 05/2011-з), власником якого є позивач, а приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М. прийняла рішення від 30.12.2019 № 50546195, 50546328,50546542, 50546668, 50546821 про реєстрацію права власності (далі - рішення про державну реєстрацію права власності від 30.12.2019) об`єктів нерухомого майна за АТ "Мегабанк".
3. Також позивач зазначив, що рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.12.2019 є протиправними, оскільки вчинені: в умовах накладених у період 2016-2019 років органами ДВС арештів на нерухоме майно позивача; без проведення оцінки на момент набуття іпотеки у власність; у зв`язку з відчуженням майна позивача, внесеного до Єдиного реєстру боржників.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.01.2019, зокрема, відкрито провадження у справі № 914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра". Введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра".
5. 01.02.2019 АТ "Мегабанк" звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою № 80.01-124 з грошовими вимогами до ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" на суму 2 069 170,03 дол. США та 12 402 081,75 грн (що разом в гривневому еквіваленті станом на 01.02.2019 складає 69 802 844,79 грн). З указаної заяви слідує наведене у пунктах 6, 7, 9-13 цієї постанови.
6. Між Відкритим акціонерним товариством "Іскра" (далі - ВАТ "Іскра") та ПАТ "Мегабанк" було укладено кредитний договір № 01/2011 від 01.02.2011 про надання кредиту у розмірі 1 500 000 дол. США строком до 31.01.2012 (в редакції додаткової угоди № 25 від 31.10.2016 -у розмірі 1 591 793,91 дол. США строком до 31.12.2016).
7. З метою забезпечення виконання зобов`язань за наведеним вище кредитним договором 01.02.2011 між ВАТ "Іскра" та ПАТ "Мегабанк" укладено іпотечний договір № 506, за яким банку передано в іпотеку нерухоме майно.
8. Суди попередніх інстанцій встановили, що в пункті 5.2 (5.2.1) іпотечного договору № 506 передбачено іпотечне застереження (зокрема, право іпотекодержателя при зверненні стягнення на предмет іпотеки отримати на праві власності предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання).
9. Станом на 02.01.2019 заборгованість боржника за кредитним договором № 01/2011 від 01.02.2011 становить 1 611 213,79 дол. США (в тому числі 1 591 793,91 дол. США - залишок кредиту, та 19 419,88 дол. США - проценти за період з 01.11.2016 по 02.02.2019), а також 6 175 736,05 грн неустойки. Також нараховано штраф відповідно до іпотечного договору № 506 у сумі 1 858 523,70 грн. Строк виконання зазначених вимог настав до відкриття провадження у справі про банкрутство.
10. Між ВАТ "Іскра" та ПАТ "Мегабанк" укладено кредитний договір № 08/2011 від 06.09.2011 про надання кредиту в розмірі 1 200 000 дол. США строком до 25.01.2012 (в редакції додаткової угоди № 26 від 31.10.2016 - у розмірі 1 022 436,54 дол. США строком до 31.12.2016).
11. З метою забезпечення виконання зобов`язань за наведеним вище кредитним договором 06.09.2011 між ПАТ "Іскра" та ПАТ "Мегабанк" укладено договір застави № 05/2011-з, за яким банку передано в заставу визначене майно (перелік товарно-матеріальних цінностей наведено в договорі), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14.
12. Станом на 02.01.2019 заборгованість боржника за кредитним договором № 08/2011 від 06.09.2011 становить 457 956,24 дол. США (в тому числі 452 436,54 дол. США - залишок кредиту, та 5 519,70 дол. США - проценти за період з 01.11.2016 по 02.02.2019), а також 3 398 666,85 грн неустойки. Крім того, нараховано штраф відповідно до договору застави № 05/2011-зу сумі 758 613,15 грн. Строк виконання зазначених вимог настав до відкриття провадження у справі про банкрутство.
13. До складу грошових вимог також включено 206 700,00 грн сплаченого судового збору у справі № 914/2032/16.
14. Суди попередніх інстанцій встановили, що ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" є правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Іскра", що в свою чергу є правонаступником ВАТ "Іскра".
15. 07.05.2020 АТ "Мегабанк" долучено до матеріалів справи копію витягу з протоколу № 58 чергового засідання правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019 (далі - протокол № 58).
16. На вказаному засіданні правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019 розглядалося питання 2 порядку денного "Про прийняття на баланс іпотечного та заставного майна".
17. У протоколі № 58, зокрема, зазначено, що правління АТ "Мегабанк" вирішило:
"2.2. З метою погашення кредитної заборгованості ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" за кредитними договорами № 01/2011 від 01.02.2011 та № 08/2011 від 06.09.2011 р. прийняти у власність з подальшою реалізацією:
- нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 506, в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку", за ціною, що визначена відповідно до незалежної оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "САБО МАКРО" від 27.12.2019, та складає 48 922 000,00 грн з ПДВ.
- рухоме майно, що є предметом застави за договором застави № 05/2011-з, в порядку, передбаченому статтею 29 Закону № 1255-IV, за ціною, що визначена відповідно до незалежної оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "САБО МАКРО" від 27.12.2019, та складає 1 245 300,00 грн з ПДВ".
18. У тексті витягу з протоколу № 58 відсутня будь-яка згадка чи будь-яке посилання на існування справи № 914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра".
19. 30.12.2019 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М. (як державним реєстратором) були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності об`єктів нерухомого майна за АТ "Мегабанк".
20. Підставою виникнення у АТ "Мегабанк" права власності на кожен з об`єктів нерухомого майна вказано іпотечний договір № 506 та договори про внесення змін до нього.
21. По кожному з вищевказаних об`єктів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М. (як державним реєстратором) 30.12.2019 були внесені записи про право власності, власником указано АТ "Мегабанк".
22. Також АТ "Мегабанк" разом з відзивом на позов долучено до матеріалів справи: висновок про вартість майна від 27.12.2019, виконаний суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "САБО МАКРО" (далі - висновок про вартість майна від 27.12.2019), на який робиться посилання в протоколі № 58; вимогу в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку" № 80-01-121 від 01.02.2019 та докази її надіслання на адресу ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра".
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
23. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладене в протоколі № 58 чергового засідання правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019, про прийняття у власність з подальшою реалізацією рухомого майна, що є предметом застави за договором застави № 05/2011-з, у порядку, передбаченому статтею 29 Закону № 1255-IV (далі - рішення АТ "Мегабанк" № 58 від 27.12.2019 про прийняття у власність рухомого майна); визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л.М. від 30.12.2019 про реєстрацію права власності. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
24. Суд першої інстанції виходив з того, що дія положення абзацу другого частини восьмої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) не може поширюватися на період процедури розпорядження майном у справі № 914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра", що мав місце з 03.01.2019 (дати відкриття провадження у справі, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та процедури розпорядження майном боржника) до 21.10.2019 (дати введення в дію КУзПБ), тобто не може застосовуватися до події, факту, які відбувались у зазначений період, протягом якого розгляд справи здійснювався відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, період спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном (протягом яких діє мораторій на задоволення вимог кредиторів) не може починати обчислюватися раніше 21.10.2019 (дати введення в дію КУзПБ). АТ "Мегабанк" звернуло стягнення на майно позивача 27.12.2019 та 30.12.2019, тобто в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, чим порушено приписи частини чотирнадцятої статті 39, частин першої, третьої, абзацу другого частини шостої статті 41 КУзПБ.
25. Суд відхилив доводи АТ "Мегабанк" щодо неналежності способу захисту, обраного позивачем (визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на нерухоме майно), зазначивши, що чинна редакція статті 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) не передбачає такого способу захисту права або інтересу, як скасування на підставі рішення суду записів про проведену державну реєстрацію прав. Натомість позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.12.2019 повністю відповідає визначеним у статті 26 Закону № 1952-IV та частині четвертій статті 37 Закону України "Про іпотеку" способам захисту права або інтересу позивача у відповідних правовідносинах.
26. Стосовно посилань позивача на те, що рішення про державну реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, протиправно прийнято в умовах накладених у період 2016-2019 років органами ДВС арештів на нерухоме майно позивача, суд зазначив, що наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
27. Спростовуючи аргументи позивача про те, що рішення про державну реєстрацію права власності АТ "Мегабанк" на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, протиправно прийнято без проведення оцінки на момент набуття іпотеки у власність, суд першої інстанції послався на наявний у матеріалах справи висновок про вартість майна від 27.12.2019, у якому міститься така оцінка.
28. Посилання позивача на відчуження в цьому випадку майна особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, як підстави для визнання незаконним рішення про державну реєстрацію права власності суд вважав безпідставними виходячи з того, що майно відчужувалося банком, а не особою, внесеною до Єдиного реєстру боржників. Перехід права власності в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку", здійснюється незалежно від волевиявлення власника об`єкта нерухомого майна.
29. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним рішення АТ "Мегабанк", викладеного в протоколі № 58 чергового засідання правління АТ "Мегабанк" від 27.12.2019, про прийняття у власність з подальшою реалізацією нерухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 506 (далі - рішення АТ "Мегабанк" № 58 від 27.12.2019 про прийняття у власність нерухомого майна), суд першої інстанції вказав, що задоволення такої вимоги не забезпечить ефективного поновлення порушеного права позивача. Натомість скасування відповідного рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно забезпечує ефективний захист і не потребує в такому випадку додаткового визнання протиправним рішення АТ "Мегабанк" № 58 від 27.12.2019 про прийняття у власність нерухомого майна.
30. Задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправним рішення АТ "Мегабанк" № 58 від 27.12.2019 про прийняття у власність рухомого майна, суд виходив з того, що, на відміну від звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), звернення стягнення на предмет застави - рухоме майно шляхом прийняття його у власність не мало своїм наслідком здійснення реєстраційних дій про виникнення в АТ "Мегабанк" права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи будь-якому іншому реєстрі. Вказане рухоме майно є виробничим обладнанням, право власності на яке не підлягає державній реєстрації. Однією з ознак права власності на вказане рухоме майно є його перебування на балансі відповідного власника. На думку суду, вказана позовна вимога відповідає способам захисту прав згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), забезпечує ефективний захист порушеного права та інтересу позивача у відповідних правовідносинах.
31. Суд погодився з доводами АТ "Мегабанк" про те, що нотаріуса (як державного реєстратора) безпідставно зазначено як співвідповідача у справі та що він має залучатися до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Разом з цим суд зауважив, що Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) не передбачає процесуальної можливості виключення судом із числа відповідачів особи, зазначеної позивачем у позові як відповідача.
32. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 у справі № 914/2350/18 (914/608/20). Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними у рішенні суду першої інстанції.
Стислий виклад вимог касаційної скарги
33. Не погодившись із вищенаведеними рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, АТ "Мегабанк" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) у частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
34. На обґрунтування доводів касаційної скарги АТ "Мегабанк" зазначає, щосуди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам скаржника щодо неналежності способу захисту, обраного позивачем. Посилаючись на норми абзаців третього, четвертого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, скаржник стверджує, що скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням судовим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності прав).
35. Також зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що період спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном (протягом яких діє мораторій на задоволення вимог кредиторів) не може починати обчислюватися раніше 21.10.2019 (дати введення в дію КУзПБ). Зазначає, що такий строк має обчислюватися з 03.01.2019 (дати введення процедури розпорядження майном).
36. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про залучення третьої особи у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ЛТД ГРУПП" (далі - ТОВ "ЛЮКС ЛТД ГРУПП"), яке станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції було власником нерухомого майна (щодо якого прийняті оскаржувані рішення АТ "Мегабанк" № 58 від 27.12.2019 про прийняття у власність нерухомого майна та рішення про державну реєстрацію права власності від 30.12.2019). Як наслідок, суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, інтереси або обов`язки особи, не залученої до участі у справі.
37.Зазначає, що апеляційний господарський суд розглянув справу неповноважним складом суду, оскільки порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
38.Посилається на те, що суд першої інстанції прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, яка фактично є новим позовом.
39. Скаржник також посилається на неефективність обраного позивачем способу захисту - визнання протиправним рішення АТ "Мегабанк" № 58 від 27.12.2019 про прийняття у власність рухомого майна.
Позиція інших учасників процесу
40. Від ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) залишити без змін, а касаційну скаргу АТ "Мегабанк" -без задоволення.
41. Позивач стверджує, що його заява про уточнення позовних вимог не є окремою позовною заявою. Зауважує, що ним було здійснено уточнення заявлених вимог у порядку пункту 3 частини другої статті 182 ГПК України, при цьому предмет позову залишився незмінним.
42. Також погоджується з мотивацією судів попередніх інстанцій щодо обчислення періоду спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном (протягом яких діє мораторій на задоволення вимог кредиторів) з 21.10.2019 (дати введення в дію КУзПБ) та щодо належності та ефективності обраних ним способів захисту.
43. Щодо посилання скаржника на прийняття судом апеляційної інстанції рішення про права, інтереси або обов`язки особи, не залученої до участі у справі, позивач зауважує, що суд був позбавлений процесуальної можливості залучити ТОВ "ЛЮКС ЛТД ГРУПП" до участі у справі. При цьому позивач стверджує, що нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 506, було 29.12.2020 відчужено АТ "Мегабанк" на користь ТОВ "ЛЮКС ЛТД ГРУПП". На думку позивача, відчуження вказаного майна призведе до неможливості виконання рішення суду у цій справі.
Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
44. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 20.07.2021відкрив касаційне провадження у справі № 914/2350/18 (914/608/20) за касаційною скаргою АТ "Мегабанк" на рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021.
45. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16.12.2021 передав справу № 914/2350/18 (914/608/20) на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України з огляду на необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20.
46. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважує, що приписи статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) вказують на те, що з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення судових рішень про скасування рішення державного реєстратора обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
47. Тобто у рішенні суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав, необхідно зазначати про визнання, зміну чи припинення таких прав.
48. Натомість у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20 зазначено, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав позивача і не потребує для застосування додаткових способів захисту, зокрема поновлення права власності.
49. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від вказаного вище висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
50. Згідно із частиною третьою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
51. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02.02.2022 прийняла до розгляду справу № 914/2350/18 (914/608/20) на підставі частини третьої статті 302 ГПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, та застосовані нею положення законодавства
Щодо меж розгляду справи в суді касаційної інстанції
52.Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300 ГПК України).
53. З огляду на зазначений припис Велика Палата Верховного Суду переглядає в касаційному порядку постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тобто в частині задоволених позовних вимог.
Щодо звернення стягнення на рухоме майно позивача
54.Задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправним рішення АТ "Мегабанк" № 58 від 27.12.2019 про прийняття у власність рухомого майна, суди попередніх інстанцій виходили з того, що однією з ознак права власності на вказане рухоме майно є його перебування на балансі відповідного власника. Отже, відповідним рішенням АТ "Мегабанк" порушило права позивача, і скасування такого рішення забезпечить ефективне поновлення порушених прав. Велика Палата Верховного Суду не може погодитись з наведеним з огляду на таке.
55.Загальний порядок звернення стягнення на рухоме майно у позасудовому порядку визначений у Законі № 1255-IV.
56.Способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження закріплені статтею 26 Закону № 1255-IV. Зокрема, відповідно до неї:
[Частина перша] Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
[Частина друга] Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.
[Частина третя] Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
57. Статтею 26 Закону № 1255-IV, зокрема, встановлено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом (у тому числі передача цінних паперів електронної форми існування у власність обтяжувача відповідно до законодавства про депозитарну систему України); 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
58. Стаття 27 Закону № 1255-IV передбачає, що:
[Частина перша] Якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання.
[Частина друга] Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна (далі - Державний реєстр обтяжень) відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинне містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом строку, що визначається згідно з частиною другою статті 28 цього Закону.
59. У статті 28 Закону № 1255-IV вказані правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача.
[Частина перша] Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або тієї частини цього зобов`язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов`язання, сплати інших сум.
[Частина друга] Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження або іншого строку, встановленого за домовленістю обтяжувача та боржника, зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. У разі отримання предмета обтяження у володіння обтяжувач зобов`язаний до закінчення процедури звернення стягнення вживати заходів щодо збереження відповідного майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.
[Частина третя] Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує вимогу обтяжувача щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.
[Частина четверта] Строк, визначений частиною другою цієї статті, не може бути встановлений за домовленістю обтяжувача та боржника меншим ніж 30 днів, якщо хоча б одним боржником (за забезпеченим обтяженням зобов`язанням, майновим поручителем тощо) за відповідним забезпечувальним обтяженням є фізична особа та/або забезпечене відповідним обтяженням зобов`язання не пов`язане зі здійсненням хоча б одним боржником за таким зобов`язанням підприємницької діяльності, а також не може бути меншим, ніж зазначений у Державному реєстрі обтяжень строк, встановлений обтяжувачем з вищим пріоритетом та боржником.
60. Механізм передачі обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження встановлений статтею 29 Закону № 1255-IV.
[Частина перша] Обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов`язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.
[Частина друга] Боржник або інші обтяжувачі, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна, протягом строку, вказаного в частині другій статті 28 цього Закону, можуть заперечити проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження до обтяжувача, який ініціює звернення стягнення. Таке заперечення надсилається в письмовій формі обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна. За таких умов обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, повинен задовольнити забезпечену обтяженням вимогу шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону.
[Частина третя] Якщо заперечення проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження надійшло від іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, може набути право власності на предмет забезпечувального обтяження лише в разі задоволення ним забезпеченої вимоги обтяжувача, який заперечує проти цього. Якщо відповідне заперечення надійшло від боржника, набуття обтяжувачем, який ініціює звернення стягнення, права власності на предмет забезпечувального обтяження можливе на підставі рішення суду.