ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2023 року
м. Київ
справа №560/10231/21
адміністративне провадження № К/990/10949/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2022 (головуючий суддя: Боровицький О.А., судді: Курко О.П., Шидловський В.Б.) у справі №560/10231/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУПФУ в Хмельницькій області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову у здійсненні збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугою років у розмірі 80% заробітної плати без обмеження її максимальним розміром відповідно до статті 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VІІ) на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 06.05.2021 №21-303вих-21;
зобов`язати відповідача здійснити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно Закону № 1697-VІІ з 27.03.2020 у розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Хмельницької області від 06.05.2021 №21-303вих-21, без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою і належною до сплати сумою пенсії за період з 27.03.2020.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.10.2021 позов задоволено частково:
визнано протиправними і скасовані рішення ГУПФУ України у Хмельницькій області від 22.07.2021 №968130144378 та від 26.07.2021 №968130144378 в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 10.03.2020 із розрахунку 60 відсотків від заробітної плати та з застосуванням обмеження максимального розміру пенсії у десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
зобов`язано відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 10.03.2020 у розмірі 80% від заробітної плати без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач 10.11.2021 вперше через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2021 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Реалізуючи право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відповідач 10.01.2022 через систему "Електронний суд" вдруге подав апеляційну скаргу.
Проте, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2022 апеляційну скаргу також повернуто скаржнику.
31.01.2022 відповідач через систему "Електронний суд" втретє подав апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.10.2021. Одночасно із апеляційною скаргою, апелянт заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 визнано неповажними наведені пенсійним органом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.10.2021 та відмовлено у задоволенні клопотання ГУПФУ в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 апеляційну скаргу ГУПФУ в Хмельницькій області залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказану ухвалу апелянтом отримано 23.03.2022.
29.03.2022 на адресу суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.10.2021, мотивоване тим, що конституційний принцип апеляційного та касаційного перегляду рішення суду першої інстанції гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Просить врахувати суд той факт, що у ситуації, що склалася пенсійний орган діяв швидко та без невиправданих зволікань.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2022 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені пенсійним органом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.10.2021 є неповажними, оскільки об`єктивно не перешкоджали своєчасно вчинити процесуальні дії. Одночасно з цим, апеляційний суд констатував, що пропуск строку апеляційного оскарження понад три місяці не можна вважати таким, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до наявних у нього прав і обов`язків.
Також спростовуючи доводи апелянта про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження з підстав направлення апеляційної скарги за неналежною адресою, суд апеляційної інстанції зазначив, що такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію чи касацію. Наполягає, що право на оскарження судових рішень в судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист.
В контексті ситуації, що склалася, апелянт стверджує, що законодавець, у разі повернення первинно поданої апеляційної скарги, допускає можливість повторного звернення зі скаргою та поновлення строку на апеляційне оскарження. Наполягає, що діяв швидко та відповідно до ситуації, без невиправданих зволікань.
Також скаржник просить врахувати ту обставину, що звертаючись із клопотанням до суду апеляційної інстанції про поновлення строків апеляційного оскарження останній не зазначав таку підставу, як направлення апеляційної скарги за неналежною адресою.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної норми визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.