ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 805/1351/17-а
касаційне провадження № К/9901/42341/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Пасічник С.С.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Бахмутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2017 (суддя Галатіна О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (головуючий суддя - Блохін А.А., судді - Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Курдюмівський завод кислототривких виробів" до Бахмутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,
УСТАНОВИВ:
У березні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Курдюмівський завод кислототривких виробів" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із адміністративним позовом до Бахмутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 0000911540.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що контролюючий орган не мав права застосовувати до Товариства штраф за несвоєчасну сплату ним податкових зобов`язань з податку на прибуток, оскільки в силу положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII (далі у тексті - Закон №1669-VII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) він звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на прибуток через проведення антитерористичної операції на території, на якій він здійснює господарську діяльність, настання обставин непереборної сили, що підтверджено відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, адміністративний позов задоволено повністю.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач відповідно до положень Закону №1669-VII звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на прибуток через проведення антитерористичної операції на території, на якій він здійснює господарську діяльність, настання обставин непереборної сили підтверджено відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, посилається на несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток, за що передбачена відповідальність пунктом 126.1 статті 126 ПК України, що і призвело до застосування штрафних санкцій.
Також відповідач зазначає, що судами залишено поза увагою, що відповідно до пункту 100.2 статті 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов`язань або податкового боргу, проте позивач своїм правом не скористався. На дату складання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Товариством не було надано сертифікати Торгово-промислової палати України, якими підтверджено настання обставин непереборної сили.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Позивач заперечення (відзив) на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25.07.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.01.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 17.01.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.
Судами у межах спірних правовідносин встановлено, що Товариство знаходилось за адресою: 84571, Донецька область, Артемівський район, селище Опитне, Вулиця Київська, б.5 та здійснювало основну господарську діяльність на території селища Опитне Донецької області.
26.02.2014 Товариством до Інспекції подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік № 9090706832.
Інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Товариства з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток за період з жовтня 2014 року - лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 29.08.2016 № 144/15/00293545 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення Товариством вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України, а саме: несвоєчасна сплата самостійно визначених податкових зобов`язань з авансових внесків з податку на прибуток за жовтень 2014 року - лютий 2015 року у загальному розмірі 166755 грн відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 26.02.2014 № 9090706832.
На підставі висновків акту перевірки та відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 0000911540, яким до платника застосовано штрафні санкції за затримку сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання більше 30 календарних днів у розмірі 20% такої суми в сумі 33351,00 грн.
Торгово-промисловою палатою України видано Товариству сертифікати від 18.02.2015 №3105, №3104, від 23.10.2014 №1095, №1096 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01.08.2014 при здійсненні господарської діяльності на території м. Донецька та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації, обов1язків платника податків щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами, зокрема: авансових внесків на прибуток по строку сплати до 30.01.2015. На момент видачі сертифікатів Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 191.1.1 пункту 191 статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом.
Проведення перевірок є однією з форм податкового контролю (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 зазначеної статті документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Розділом III ПК України передбачений порядок оподаткування податку на прибуток підприємств.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункти 36.1, 36.2 статті 36 ПК України).
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 ПК України).