ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 805/178/17-а
касаційне провадження № К/9901/41705/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2017 (суддя Бабіч С.І.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (головуючий суддя - Васильєва І.А., судді - Василенко Л.А., Ястребова Л.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Алекс" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компания Алекс" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.12.2016 № 0013061201/20193/10/05-15-12-01, №0013071201/20194/10/05-15-12-01.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що контролюючий орган не мав права застосовувати до Товариства штраф у разі зарахування відповідачем відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку. Також платник вважає, що в силу положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII (далі у тексті - Закон №1669-VII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) він звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість через проведення антитерористичної операції на території, на якій він здійснює господарську діяльність, настання обставин непереборної сили, що підтверджено відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, адміністративний позов задоволено повністю.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач відповідно до положень Закону №1669-VII звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість через проведення антитерористичної операції на території, на якій він здійснює господарську діяльність, настання обставин непереборної сили підтверджено відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України.
Також, суди дійшли висновку, що контролюючий орган до 01.01.2017 не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платниками податків узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 30.08.2014 по 30.11.2016 в межах камеральної перевірки, проведеної 30.11.2016.
Суд апеляційної інстанції, застосовуючи положення пункту 87.9 статті 87 ПК України дійшов висновку, що у разі наявності у платника податків безперервного податкового боргу та не погашення такого протягом встановленого законом чи судовим рішенням строку, податковий орган зобов`язаний зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, посилається на несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, за що передбачена відповідальність пунктом 126.1 статті 126 ПК України, що і призвело до застосування штрафних санкцій.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.08.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.01.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 17.01.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.
Судами у межах спірних правовідносин встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство (ЄДРПОУ 13526413) є юридичною особою, місцезнаходження якої: 84307, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, буд. 16.
Позивачем отримано сертифікати Торгово-промислової палати України від 27.02.2015 № 3426, яким засвідчено настання форс мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку сплати податку на додану вартість за період червень - жовтень 2014 року. Період дії вказаних обставин визначено з 10.06.2014 по 30.11.2014; від 27.02.2015 № 1999/05-4, яким позивачу з 15.04.2014 засвідчено настання форс мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо виконання законодавчих актів, які стосуються справлення та сплати податків та обов`язкових платежів, зазначено про те, що станом на момент видачі вказаного сертифікату обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
Контролюючим органом відповідно до статті 76 ПК України було проведено камеральну перевірку Товариства з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість за період з 30.08.2014 по 30.11.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 30.11.2016 №1909/05-15-12-01/13526413 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203 ПК України, а саме: несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість за рішенням ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання за статтею 100 ПК України від 30.05.2014 № 16 та податковим деклараціям з податку на додану вартість за липень жовтень, грудень 2014 року, січень, липень 2015 року.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення від 20.12.2016 № 0013061201/20193/10/05-15-12-01, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у сумі 1 319,75 грн та від 20.12.2016 № 0013071201/20194/10/05-15-12-01, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у сумі 315 022,45 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 191.1.1 пункту 191 статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом.
Проведення перевірок є однією з форм податкового контролю (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Пунктом 75.1.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у контролюючого органу повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків.
Питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII, положення якого набрали чинності з 01.01.2017, могли бути предметом лише документальної перевірки.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.